Оцінка частоти розвитку і характеру гепатотоксичних реакцій у хворих на гострі мієлоїдні лейкемії в динаміці індукції ремісії

Автор(и)

  • I. M. Skrypnyk ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», Полтава, Україна
  • G. S. Maslova ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», Полтава, Україна

Ключові слова:

гепатотоксичні реакції, гостра мієлоїдна лейкемія, індукція ремісії, хіміотерапія

Анотація

Мета — дослідити частоту розвитку і характер порушень функціонального стану печінки у хворих на гострі мієлоїдні лейкемії (ГМЛ) залежно від морфологічного варіанта за FAB-класифікацією та призначеної схеми хіміотерапії (ХТ).

Матеріали та методи. Обстежено 63 пацієнти із вперше встановленим діагнозом ГМЛ, із них 29 (46 %) жінок та 34 (54 %) чоловіки. Загальний стан хворих за ECOG I — II, за індексом Карновського 60 — 80 %. Пацієнти розподілені на групи: І (n = 27) — хворі на ГМЛ М0, М1, М2 за FAB­класифікацією; ІІ (n = 36) — хворі на ГМЛ М4, М5 за FAB­-класифікацією. Пацієнти отримували 1­-й курс індукції ремісії. Досліджували активність аланінової і аспарагінової амінотрансфераз, лужної фосфатази, концентрацію загального білірубіну в сироватці крові до початку ХТ, на 7-­й, 14­-й та 28-­й дні лікування.

Результати. Проведення 1-­го курсу індукції ремісії на тлі ГМЛ М0 — М2 варіантів супроводжувалось розвитком гепатотоксичності І ступеня тяжкості на 7-­й і 14-­й дні у 2 (7,4 %) хворих, а на тлі ГМЛ М4 — М5 варіантів — у 11 (30,5 %) хворих, із них у 8 (22,2 %) хворих спостерігався І ступінь тяжкості, у 3 (8,3 %) — ІІ ступінь. У 2 (7,4 %) хворих на ГМЛ М0 — М2 варіантів І групи гепатотоксичні реакції характеризувались цитолітичним типом. У хворих на ГМЛ М4 — М5 варіантів ІІ групи зареєстровані такі типи гепатотоксичних реакцій: у 2 (5,5 %) — цитолітичний, у 4 (11,1 %) — холестатичний і у 5 (13,9 %) — змішаний. У всіх хворих груп порівняння, що мали на 7-­й і 14-­й дні спостереження порушення печінкових проб, до 28­-го дня відмічалось відновлення показників функціонального стану печінки.

Висновки. М4 — М5 варіанти ГМЛ супроводжуються зростанням ризику виникнення гепатотоксичних реакцій, що зумовлено морфологією гемобластозу та більшою токсичністю режимів ХТ із включенням до їх складу етопозиду.

Біографії авторів

I. M. Skrypnyk, ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», Полтава

Скрипник Ігор Миколайович, д. мед. н., проф., проректор з науково-педагогічної роботи та післядипломної освіти

G. S. Maslova, ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», Полтава

Г. С. Маслова

Посилання

Буеверов АО. Лекарственный гепатит: если лекарство нельзя отемнить. Клинические перспективы гастроэнт, гепатол. 2007;5:13-18.

Денисова ЕН. Поражения печени и острая печеночная недостаточность у больных с заболеваниями системы крови. Гематол и трансузиол. 2013;2 (58):40-46.

Доминикова НП, Непомнящих ГИ, Тетерина НВ. Клинические особенности поражения печени у больных гемобластозами. Бюллетень СО РАМН. 2008;6 (134):54-59.

Казюлин АН, Вельшер ЛЗ, Данилевская НН, Маевская Е. А. Лекарственная гепатотоксичность при проведении противоопухолевой терапии онкогематологических заболеваний и возможности ее коррекции. Фарматека. 2012;8:37-44.

Клиническая онкогематология: Рук-во для врачей / Под ред. М. А. Волковой. 2-е изд., перераб. и доп. М.: ОАО «Издательство «Медицина», 2007:1120.

Кляритская ИЛ, Максимова ЕВ. Особенности течения и типа лекарственных поражений печени, эффективнос­ти терапии у больных ревматологического профиля в зависимости от факторов риска. Сучасна гастроентерол. 2012;2 (64):128-134.

Курмуков ИА. Лекарственные поражения печени при лечении онкогематологических заболеваний. Клиническая онкогематология. 2010;1:60-67.

Aviles A, Herrera J, Ramos E et al. Hepatic injury during doxorubicin therapy. Arch Pathol Lab Med. 1984;105:912-913.

Ellison RR, Holland JF, Weil M et al. Arabinosyl cytosine: a useful agent in the treatment of acute leukemia in adults. Blood. 1968;32:507-523.

George CB, Mansour RP, Redmond J et al. Hepatic dysfunction and jaundice following high-dose cytosine arabinoside. Cancer Treat Rep. 1984;54:2360-2362.

Lewis JH. Drug-induced liver disease. Med Clin Norht Am. 2000;84. 2000:1275-1311.

Lee W. Drug-induced hepatoxicity. N Engl J Med. 2003;349:474-485.

Minjun Chen, Ayako Suzuki, Jurgen Borlak. et al. Drug-induced liver injury: Interactions between drug properties and host factors. J Hepatology. 2015;63:503-514.

Paul D. King, Michael C. Perry Hepatoxicity of Chemotherapy. The Oncologist. 2001;N 6:162-176.

Skrypnyk I, Kharchenko N, Maslova G. Drug-induced liver injury. 10-th Intern Symposium of gastroenterology: Abstr (Czech Republic, Prague, June 12-14, 2014). Prague, 2014:44.

Skrypnyk I, Maslova G. Methods of the drug-induced liver correction in leukemia acute patients. J Gastroenterology and Hepatology. 2013;28, suppl. 3:445-446.

Skrypnyk I, Maslova G. Rational approach to the choice of the treatment of antracycline-induced liver injury. Highlights from. Hepatology. 2015: from chronic hepatitis to hepatocellular carcinoma: Abstr. Falk Symposium 199 (Germany, Freiburg, October 14-15, 2015). Freiburg, 2015:75.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження