Ураження шлунково-кишкового тракту у хворих із патологією серцево-судинної системи, які приймають ацетилсаліцилову кислоту: синдромальна діагностика та можливі шляхи корекції

I. G. Paliy, S. V. Zaika, A. G. Yankovetska

Анотація


Мета — у хворих із патологією серцево-судинної системи за допомогою опитувальника GSRS установити вплив препаратів ацетилсаліцилової кислоти (АСК) на виникнення шлунково-кишкових розладів та оцінити їх вираженість залежно від прийому інгібіторів протонної помпи.
Матеріали та методи. На базі ЦПМСД № 2 за допомогою опитувальника GSRS проведено анкетування 157 пацієнтів (84 чоловіки та 73 жінок), котрі приймали 75 мг АСК щоденно з приводу патології серцево-судинної системи.
Результати. Установлено, що виникнення шлунково-кишкових розладів прямо пропорційно залежить від тривалості прийому препаратів АСК. Доведено, що диспепсичний синдром був провідним синдромом у тих пацієнтів, котрі приймали препарати від 6 міс до 1 року та більше 1 року, порівняно із тими, хто приймав АСК менше 1 міс та від 1 до 6 міс (p < 0,05). Щодо діарейного, констипаційного, рефлюксного синд­ромів та синдрому абдомінального болю таких відмінностей не виявлено (p > 0,05). При порівнянні за статтю та віком статистично значущих відмінностей щодо наявності шлунково-кишкових розладів не виявлено (p > 0,05). Одночасне застосування АСК та інгібіторів протонної помпи сприяє зменшенню виявів диспепсичного і рефлюксного синдрому, а також синдрому абдомінального болю.
Висновки. Опитувальник GSRS дає змогу в амбулаторних умовах провести анкетування пацієнтів для раннього виявлення диспепсичних розладів у осіб з патологією серцево-судинної системи, котрі приймають АСК щоденно. Тривале застосування АСК збільшує ризик виникнення шлунково-кишкових розладів, зокрема синдрому диспепсії (p < 0,05). Вік та стать не мають статистично значущого впливу на виникнення диспепсичних розладів у пацієнтів з патологією серцево-судинної системи, які приймають АСК щоденно. Використання пантопразолу є статистично значущо (p < 0,05) ефективнішим, ніж омепразолу.

Ключові слова


ацетилсаліцилова кислота; опитувальник GSRS; диспепсичні розлади; омепразол; пантопразол

Повний текст:

PDF

Посилання


Baksheev VI, Kolomiiets NM. Medytsyna, zasnovana na dokazakh: realii ta perspektyvy. Terapevt arkh. 2006;4:90-95.

Burkov SG, Arutyunov AT, Nikiforov PA. Novyj vzglyad na lechenie i profilaktiku NPVP-gastropatij v ambulatorno-poliklinicheskoj praktike. Eksperimentaln i klinich gastroenterol. 2007;5:96-102.

Burov NE. Nesteroidnye protivovospalitelnye preparaty kak komponent kompleksnoj terapii boli. Fokus na nimesulid. RMZh Xirurgiya Urologiya. 2012;36:1730-1733.

Vovk EI. Gastroduodenalnoe krovotechenie glazami vracha obshhej praktiki: fokus na farmakoterapiyu. RMZh Bolezni organov pishhevareniya. 2012;15:771-778.

Voronkov LH. Mistse aspirynu v profilaktytsi sertsevo-sudynnykh uskladnen: 16 pytan i vidpovidei. K., 2008:22.

Evseev MA. NPVS-iducirovannye gastroduodenalnye yazvy, oslozhnennye krovotecheniem. Rus med zhurn. 2006;15:1099-1106.

Isakov VA. Gastropatiya, svyazannaya s priemom nesteroidnyx protivovospalitelnyx preparatov: patogenez, lechenie i profilaktika. Klin farmakol i terapiya. 2005;2:1-5.

Karateev AE. Profilaktika opasnyx oslozhnenij so storony zheludochno-kishechnogo trakta pri lechenii NPVP v klinicheskoj praktike: problemy i ix reshenie. Klin farmakol i terapiya. 2007;1:81-84.

Kovalenko VN, Voronkov LG. Problema kachestva zhizni pri xronicheskoj serdechnoj nedostatochnosti. Eur Heart J. 2012;1:49-56.

Lapina TL. Gastropatii, inducirovannye nesteroidnymi protivovospalitelnymi preparatami: klinicheskoe znachenie, lechenie, profilaktika. Consilium Medicum. 2001;3(9):438-442.

Lutai MI. Suchasni pryntsypy medykamentoznoho likuvannia khvorykh zi stabilnoiu stenokardiieiu. Natsionalna farmakoterapiia. 2008;2/1:3-8.

Maev IV, Vyuchnova ES, Lebedeva EG. Mesto ingibitorov protonnoj pompy v terapii gastropatij, inducirovannyx priemom nesteroidnyx protivovospalitelnyx preparatov. Klin perspektivy gastroenterol, gepatol. 2006;6:16-23.

Netiazhenko VZ, Malchevska TI. «Aspiryn» yak dokaz efektyvnosti antytrombotsytarnoi stratehii v pervynnii ta vtorynnii profilaktytsi sertsevo-sudynnykh zakhvoriuvan. Sertse y sudyny. 2005;3:19-26.

Novik AA, Ionova TI. Rukovodstvo po issledovaniyu kachestva zhizni v medicine / Pod. red. Yu. L. Shevchenko. 2-e izd. M.: OLMA Media Grupp. 2007:320.

Ryabkova AV, Shostak NA, Malyarova LA. Zheludochno-kishechnye krovotecheniya, obuslovlennye priemom NPVP. Vrach. 2004;4:26-27.

Stepanov YuM, Breslavets YuS. Vmist syntaz oksydu azotu v slyzovii obolontsi shlunka ta dvanadtsiatypaloi kyshky u khvorykh na NPZP-hastropatii. Suchasna hastroenterol. 2010;6 (56):11-16.

Shaprynskyi VO, Romanchuk VD. Pidkhody do kompleksnoho likuvannia medykamentoznykh urazhen hastroduodenalnoi zony, uskladnenykh hostroiu krovotecheiu. Visn VDNZU «Ukrainska medychna stomatolohichna akademiia». 2013;13, vyp. 1 (41):192-194.

Sheptulin AA. Sovremennye vozmozhnosti lecheniya i profilaktiki NPVPS-inducirovannoj gastropatii. Ros zhurn gastroenterol, gepatol, koloproktol. 2006;1:15-19.

Blume H, Donath F, Warnke A, Schug BS. Pharmacokinetic drug interaction profiles of proton pump inhibitors. Drug Safety. 2006;29:769-784.

Cheer SM, Prakash A, Faulds D, Lamb HM. Pantoprazole: an update of its pharmacological properties and therapeutic use in the management of acid-related disorders. Drugs. 2003;63(1):101-133.

Fitton A, Wiseman L. Pantoprazole. A review of its pharmacological properties and therapeutic use in acid-related disorders. Drugs. 1996;51:460-482.

Fontes-Carvalho R, Albuquerque F. Clopidogrel — proton pump inhibitors drug interaction: implications to clinical practice. Rev Port Cardiol. 2010;29 (10):1555-1567.

Kromer W, Horbach S, Luhmann R. Relative efficacies of gastric proton pump inhibitors: their clinical and pharmacological basis. Pharmacology. 1999;59:57-77.

Lai B, Cervelli MJ. Effect of gastric acid suppression with pantoprazole on the efficacy of sevelamer hydrochloride as a phosphate binder in haemodialysis patients: a pilot study. Nephrology (Carlton). 2012;17(4):402-406.

Laine L. Proton pump inhibitor co-therapy with nonsteroidal anti-inflammatory drugs — nice or necessary?. Rev Gastroenterol Dis. 2004;N 4:33-41.

Lanas A. Prevention and treatment of NSAID-induced gastrointestinal injury. Curr Treat Options Gastroenterol. 2006;N9:147-156.

Redkin AN, Chukardin AV, Brykalina JV, Fontes-Carvalho R. Validation questionnaire GSRS for studying quality of a life at the patients who have transferred abdominal surgical interventions. Rev Port Cardiol. 2010;29 (10):1555-1567.

Singh G, Ramay DR, Morfeld D et al. Gastrointestinal tract complications of nonsteroidal anti-inflammatory drug treatment in rheumatoid arthritis. A prospective observational cohort study. Arch Intern Med. 1996;156:1530-1536.

Singh G, Triadafilopoulos S. Appropriative choice of pro- ton pump inhibitor therapy in the prevention and management of NSAID-related gastrointestinal damage. Int J Clin Pract. 2005;N 59:1210-1215.




© Сучасна гастроентерологія, 2020
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2020