Ефективність та безпечність препарату адаметіоніну в корекції функції печінки у пацієнтів зі стеатогепатитом. Результати відкритого порівняльного постмаркетингового дослідження
Ключові слова:
адеметіонін, неалкогольний стеатогепатит, фактор некрозу пухлини α, показники цитолізу, рівень депресіїАнотація
Мета — дослідити ефективність та безпечність препарату адеметіонін, ліофілізат для розчину для ін’єкцій 400 мг, у пацієнтів з неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ).
Матеріали та методи. Обстежено 60 пацієнтів з НАСГ, яких розподілили на дві групи. Пацієнтам основної групи (15 чоловіків та 15 жінок, середній вік — (51,5 ± 3,6) року) призначали генеричний препарат адеметіоніну «Гепаметіон®» («Артеріум») по 400 мг внутрішньовенно щоденно впродовж 2 тиж, як референтний препарат пацієнтам групи порівняння (14 чоловіків та 16 жінок, середній вік — (51,8 ± 3,2) року) — оригінальний препарат адеметіоніну «Гептрал®» по 400 мг внутрішньовенно щоденно впродовж 2 тиж. Групи були зіставні за співвідношенням статей, віком, метаболічними показниками (р > 0,05). Діагноз неалкогольної жирової хвороби печінки встановлювали відповідно до міжнародних та національних протоколів і стандартів її діагностики. Рівень депресії визначали методом анкетування з використанням стандартного опитувальника Бека.
Результати. На тлі призначення адеметіоніну у пацієнтів з НАСГ відзначено статистично значущу позитивну динаміку показників цитолізу (р < 0,05) і запалення (фактор некрозу пухлини α (р < 0,001)) уже на 18-ту–22-гу добу терапії, яка зберігалася при оцінці віддалених результатів на 48-му–52-гу добу порівняно з вихідними даними (р < 0,001), досягнуто усунення ознак депресії, про що свідчило статистично значуще зниження рівня депресії (р < 0,001).
Висновки. Результати використання адеметіоніну дають змогу позитивно оцінити його дію у пацієнтів із НАСГ як патогенетичного лікарського засобу з додатковим вираженим антидепресивним ефектом. Досліджуваний препарат адеметіоніну порівнянний з референтним (р > 0,05).
Посилання
Andreev DN. i dr. Nealkogol'naja zhirovaja bolezn' pecheni: lechenie s pozicij dokazatel'noj mediciny. Lechashhij vrach. 2017;. 2:45.
Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy 06 lystopada 2014 roku № 826 Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi) medychnoi dopomohy «Nealkoholnyi steatohepatyt» (http://search.ligazakon.ua).
Pavlov ChS, Glushenkov DV, Bulichenko MA. i dr. Nealkogol'naja zhirovaja bolezn' pecheni v klinike vnutrennih boleznej. RMZh. 2010;18 (28):42-49.
Poluhina AV, Vinnickaja EV, Sandler JuG, Hajmenova T. Ju. Ademetionin v lechenii nealkogol'noj zhirovoj bolezni pecheni. Med sovet. 2017;15. https:// cyberleninka.ru/article/n/ademetionin.
Rekomendatsii AASLD-2012. Hepatol. June 2012 (http://www.aasld.org/sites/default/files/guideline_documents/.
Anstee QA, Day CP. S-adenosylmethionine (SAMe) therapy in liver disease: A review of current evidence and clinical utility. J Hepatol. 2012;57:1097-1109.
Del Bas JM et al. Hepatic accumulation of S-Adenosylmethionine in hamsters with non-alcoholic-fatty liver disease associated to metabolic syndrome under selenium and vitamin E deficiency. Clin Scie. 2017;P. CS20171039.
European Association for the Study of the Liver et al. EASL-EASD-EASO Clinical Practice Guidelines for the management of non-alcoholic fatty liver disease. Obesity facts. 2016;9(2):65-90.
Fridel HA, Goa KL, Benfield P. S-adenosyl-L-methionine: a review of its pharmacological properties and therapeutic potentials in liver dysfunction and affective disorders in relation to its physiological role in cell metabolism. Drugs. 1989;38:389-416.
Guo T, Chang L, Xiao Y, Liu Q. S-adenosyl-L-methionine for the treatment of chronic liver disease: a systematic review and meta-analysis. PLoS One. 2015;10. Published online 2015 Mar 16.
Lombardi R et al. Pharmacological interventions for non-alcohol related fatty liver disease (NAFLD): an attempted network meta-analysis. The Cochrane Library. 2017.
Lyall MJ et al. Methyl donor deficient diets cause distinct alterations in lipid metabolism but are poorly representative of human NAFLD. Wellcome Open Research. 2017;2.
Martínez-Uña M et al. S-Adenosylmethionine increases circulating very-low density lipoprotein clearance in non-alcoholic fatty liver disease. J Hepatol. 2015;62(3):673-681.
Martinez-Chantar ML et al. Spontaneous oxidative stress and liver tumors in mice lacking methionine adenosyltransferase 1A. The FASEB Journal. 2002.
Mato JM et al. S-adenosylmethionine metabolism and liver disease. Ann Hepatol. 2013;12(2):183-189.
Meikle PJ, Summers SA. Sphingolipids and phospholipids in insulin resistance and related metabolic disorders. Nature Reviews Endocrinol. 2017;13(2):79.
Noureddin M, Mato JM, Lu SC. Nonalcoholic fatty liver disease: update on pathogenesis, diagnosis, treatment and the role of S-adenosylmethionine. Exper Biol Med. 2015;240(6):809-820.
Ramani K, Lu SC. Methionine adenosyltransferases in liver health and diseases. Liver Research. 2017.
Sookoian S et al. Nonalcoholic steatohepatitis is associated with a state of betaine insufficiency. Liver International. 2017;37(4):611-619.
