Особливості перебігу функціональної диспепсії в період воєнного стану в Україні

Анотація

Понад 20% населення світу мають принаймні один функціональний розлад. Найчастіше трапляються функціональна диспепсія (ФД) і синдром подразненого кишечника. Від 10 до 16% населення світу мають ФД. Тривалий вплив стресових чинників є ключовим чинником розвитку функціональної патології травної системи. В умовах воєнного стану в Україні психоемоційне навантаження на людей суттєво зросло, що підсилює тривогу, депресію та соматичні симптоми. Хронічний стрес може значною мірою впливати на моторику та кишковий мікробіом, що призводить до дисбалансу, який може спровокувати та підсилити запалення низької інтенсивності — один із механізмів патогенезу ФД. При синдромі надмірного бактеріального росту (СНБР) 2/3 пацієнтів мають диспепсичні симптоми, що характерне і для ФД.

Мета — визначити поширеність ознак тривоги, депресії та синдрому надмірного бактеріального росту у пацієнтів із функціональною диспепсією, оцінити їхній вплив на перебіг функціональної диспепсії в умовах воєнного стану в Україні.

Матеріали та методи. У дослідження було залучено 28 пацієнтів із ФД та 21 клінічно здорову особу. Проводили ендоскопічні дослідження, загальноклінічні обстеження, дихальний тест із лактулозою на СНБР. Для оцінки гастроінтестинальних симптомів використовували шкалу SAGIS (Structured Assessment of Gastrointestinal Symptoms). Оцінку рівня тривожності проводили за опитувальником GAD-7 (Generalized Anxiety Disorder-7), депресії — за допомогою шкали депресії Бека (Beck Depression Inventory).

Результати. Із 28 учасників із ФД 25 відзначали погіршення шлунково-кишкових симптомів під час повіт-ряних тривог та обстрілів. У більшості пацієнтів із ФД домінували симптоми з боку верхнього відділу шлунково-кишкового тракту. Середні бали за опитувальниками в групі ФД і контрольній групі: за SAGIS — 20,64±2,56 та 3,57±0,71 (p<0,001), за GAD — 7,00±1,05 і 4,71±1,05 (p<0,004), за шкалою Бека — 13,93±1,41 та 10,76±1,55 (p<0,005). За результатами дихального тесту СНБР діагностовано в 10 (35,7%) пацієнтів із ФД. Пацієнти з депресією та тривогою часто відзначають шлунково-кишкові симптоми. Дослідження виявили двонаправлений зв’язок між шлунково-кишковим трактом і мозком. Ця взаємодія, відома як «вісь мікробіота-кишечник-мозок», свідчить про те, що кишкова мікробіота взаємодіє з нервовою системою. Зміни мікробіому можуть відігравати певну роль у розвитку депресії та тривоги, впливаючи на різні фізіологічні процеси через нейронні, імунні й хімічні сигнальні мережі.

Висновки. У пацієнтів із ФД, які проживали в Україні під час тривалої воєнної агресії, зафіксовано підвищені рівні тривожності й депресії, виразні гастроінтестинальні симптоми, вищу частоту СНБР порівняно з контрольною групою та даними літератури. Це свідчить про негативний вплив стресу на перебіг ФД і стан кишкової мікробіоти. У контрольної групи практично здорових осіб показники опитувальників також перевищували такі у світі, що свідчить про загальний негативний вплив тривалого стресу, спричиненого війною.