Асоціація поліморфізму гена MMP9 з дивертикулярною хворобою товстої кишки в пацієнтів, що мешкають у центральному регіоні України

Анотація

Мета — дослідити частоту поліморфного варіанта –1562C > T (rs 3918242) гена матриксної металопротеїнази-9 (ММP9) та оцінити його зв’язок із перебігом захворювання в пацієнтів із різними клінічними варіантами перебігу дивертикулярної хвороби

Матеріали та методи. У досліджені взяли учать 133 пацієнти, мешканці центрального регіону України, які перебували на стаціонарному лікуванні в КЛ «Феофанія» ДУС України в червні-грудні 2024 року, із них 97 з дивертикулами (27 із дивертикульозом, 70 із симптомною дивертикулярною хворобою). Контрольну групу утворено з 36 осіб без дивертикулів. Усім учасникам дослідження проводили колоноскопію для діагностики наявності дивертикулів. Визначення поліморфізму –1562C > T (rs 3918242) гена ММP9 в осіб контрольної групи та пацієнтів із дивертикулами проводили в зразку периферичної крові.

Результати. Частота поліморфізму –1562C > T (rs 3918242) гена ММP9 у пацієнтів із дивертикулами та контрольної групи становила: СС — 75,3 та 69,5% відповідно (р=0,49), СT — 23,7 і 27,7% (р=0,63), TT — 1,0 та 2,8% (р=0,47). Розподіл генотипів відповідав закону Харді–Вайнберга, але статистично значущих відмінностей між досліджуваними групами не виявлено (χ²=0,28; р=0,59). Частота алеля С (rs3918242) гена ММP9 у пацієнтів з дивертикулами становила 87,1%, Т — 12,9%, в осіб контрольної групи — 83,3 і 16,7% (p=0,43). Усі моделі успадкування продемонстрували відсутність зв’язку між поліморфізмом –1562C > T (rs 3918242) гена ММP9 та розвитком дивертикулів. Частота алеля Т у пацієнтів із симптомною дивертикулярною хворобою становила 15,7%, в осіб із дивертикульозом — 5,6% (p=0,043).

Висновки. За частотою поліморфізму –1562C > T (rs3918242) гена ММP9 не виявлено статистично значущих відмінностей між пацієнтами з дивертикулами товстої кишки та контрольною групою. Це свідчить про відсутність статистично значущого зв’язку між досліджуваним поліморфізмом гена ММP9 і наявністю дивертикулів. Алель T вірогідно частіше виявляли в пацієнтів із симптомною дивертикулярною хворобою порівняно з хворими з дивертикульозом.