Тонус верхніх відділів травного тракту і біомаркери слини й шлункового соку при грижі стравохідного отвору діафрагми: крос-секційне порівняння військової та цивільної когорт

Анотація

Мета — визначити зв’язок між тонусом сфінктерних зон верхніх відділів травного тракту, біохімічним складом шлункового соку та слини у військовиків і цивільних осіб з урахуванням корекції помилок множинного тестування.

Матеріали та методи. У клініці ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України» в 2023 — 2024 рр. було обстежено 191 особу: 57 військовиків, 108 цивільних пацієнтів із підтвердженою грижею стравохідного отвору діафрагми (МКХ‑10: K44.9) та 26 здорових добровольців. Пневмобалонну манометрію виконували зондом «Micro‑Tech SRB‑T‑9/12/15‑20» із реєстрацією тиску в зоні нижнього стравохідного сфінктера (НСС), пілородуоденального сегмента, а також амплітуди та періоду пілоричної хвилі й ритмічних скорочень стравоходу. У шлунковому соку та слині визначали об’єм, pH, пепсин, глікопротеїни, нейрамінові (сіалові) кислоти й фукози, глікозаміноглікани, жовчні кислоти, загальний кальцій і стабільні метаболіти оксиду азоту (NO_x). Дані аналізували у R 4.3.2 та надбудові Real Statistics 2024 непараметричними методами статистики (тест Краскела — Волліса, тест Данна з корекцією Бонферроні (кориговане p_adj=0,017).

Результати. Суттєві зміни показників тонусу виявлено на рівні НСС: медіана тиску в здорових осіб становила 19,54 мм рт. ст. (міжквартильний розмах — 18,25 — 20,12), у військовиків — 3,49 мм рт. ст. (0,72 — 8,34), у цивільних пацієнтів — 4,96 мм рт. ст. (1,58 — 12,89) (H(2)=23,16; p<0,001, p_adj≤0,001). Період пілоричної хвилі був коротшим у цивільних пацієнтів (13,00 с (10,75 — 16,00)), ніж у здорових осіб (16,98 с (14,75 — 18,31), p_adjj=0,031). У шлунковому соку контрольної групи виявлено мінімальний об’єм (2,60 мл) і найвищу концентрацію глікопротеїнів (0,63 мг/мл), тоді як у військовиків і цивільних пацієнтів — відповідно 6,20 та 5,30 мл і 0,09 — 0,08 мг/мл (H(2)=30,61; p<0,001, p_adj≤0,001). Вміст жовчних кислот становив 169 мкмоль/л (військовики) і 168 мкмоль/л (цивільні пацієнти) порівняно з 118 мкмоль/л у контрольної групи (p_adj=0,038). У слині здорових осіб зареєстровано найменший об’єм (7 мл) і рівень холатів (60 мкмоль/л), обидва показники статистично значущо зростали у військовиків та цивільних пацієнтів (H(2)=18,50 і 34,18; p<0,001, p_adj=0,005). pH, рівень пепсину, кальцію та NO_x у шлунковому соку й слині статистично не відрізнялися.

Висновки. Грижа стравохідного отвору діафрагми асоціюється з комбінованою гіпотонією НСС і підвищеним холатним навантаженням у шлунковому соку та слині, що порушує рівновагу «агресія/захист» слизової. У військовиків гіпотонія має переважно функціонально‑стресовий генез, у цивільних осіб — віково‑метаболічний, обидва фенотипи супроводжуються гіперсекрецією та виснаженням муцинового бар’єра. Найінформативніші предиктори ризику: тиск НСС <8 мм рт. ст., жовчні кислоти > 160 мкмоль/л у шлунковому соку та >90 мкмоль/л у слині, об’єм слини > 12 мл. Використання цих предикторів у клінічному алгоритмі дасть змогу своєчасно стратифікувати пацієнтів і персоналізувати терапевтичну тактику.

Ключові слова: грижа стравохідного отвору діафрагми, манометрія, шлунковий сік, слина, жовчні кислоти, глікопротеїни, військовики, цивільні особи, дуоденогастроезофагеальний рефлюкс.