Порівняльне дослідження критеріїв Global Leadership Initiative on Malnutrition та Patient-Generated Subjective Global Assessment для прогнозування виживаності пацієнтів із цирозом печінки

Анотація

Мальнутриція є частим ускладненням цирозу печінки (ЦП) та суттєво впливає на прогресування захворювання. Нині не існує визнаного золотого стандарту для оцінки нутритивного стану при ЦП. Оптимальний інструмент оцінки має не лише виявляти мальнутрицію, а й прогнозувати перебіг хвороби, ідентифікувати пацієнтів із високим ризиком та визначати необхідність нутритивної підтримки.

Мета — вивчити вплив мальнутриції, визначеної за критеріями Global Leadership Initiative on Malnutrition (GLIM) та Patient‑Generated Subjective Global Assessment (PG‑SGA), на довгострокову виживаність пацієнтів із ЦП та порівняти прогностичну цінність цих інструментів.

Матеріали та методи. У проспективне дослідження було залучено 170 пацієнтів із ЦП вірусної, алкогольної або змішаної етіології (58 жінок та 112 чоловіків, середній вік — (55,9±11,2) року). Медіана періоду спостереження становила 490 (міжквартильний інтервал — 293—642) діб. Протягом цього періоду 53 пацієнти померли внаслідок ускладнень, пов’язаних із ЦП. Нутритивний стан оцінювали за критеріями GLIM та PG‑SGA. Для оцінки зменшення м’язової маси використовували індекс скелетної мускулатури як один із фенотипових критеріїв GLIM. Наявність запалення, як етіологічний критерій, визначали як рівень С‑реактивного білка >5 мг/л.

Результати. Попри подібну частоту мальнутриції, виявлену за допомогою критеріїв GLIM та PG‑SGA (70,6 і 61,8% відповідно), діагностична узгодженість між інструментами була низькою (k Cohen’s=0,518). Ступінь тяжкості ЦП прямо корелював із частотою мальнутриції. Понад 85% пацієнтів із цирозом класу С за системою Чайлда — Тюркотти — П’ю мали порушений нутритивний стан за критеріями GLIM або PG‑SGA. Критерії GLIM продемонстрували низьку прогностичну цінність (AUC=0,625; p=0,006), тоді як шкала PG‑SGA — прийнятну прогностичну цінність щодо смертності пацієнтів із ЦП (AUC=0,703; p=0,000). Аналіз виживаності методом Каплана — Мейєра виявив, що рівень смертності серед пацієнтів із порушеним нутритивним станом, оціненим за критеріями як GLIM, так і PG‑SGA, був значно вищим, ніж у пацієнтів із задовільним нутритивним станом. Найбільший негативний вплив мальнутриції на виживаність спостерігався впродовж перших 6 міс спостереження. У багатофакторному регресійному аналізі лише гіпоальбумінемія, печінкова енцефалопатія та мальнутриція, діагностована за PG‑SGA, мали незалежний вплив на час настання смерті. Відношення ризиків смерті, пов’язаної з мальнутрицією за PG‑SGA, становило 2,665 (p=0,027). Мальнутриція, визначена за критеріями GLIM, не була незалежним предиктором смертності (відношення ризиків — 1,617; p=0,304).

Висновки. PG‑SGA демонструє вищу прогностичну цінність порівняно з критеріями GLIM у пацієнтів із ЦП. Є потреба в уточненні та подальшому дослідженні критеріїв GLIM у контексті ЦП.