Вплив Bifidobacterium infantis 35624 на клінічний перебіг синдрому подразненого кишечника залежно від фенотипу: результати локального неінтервенційного проспективного епідеміологічного дослідження «СПК-Контроль»

I. M. Skrypnyk; I. G. Kryvoruchko; O. F. Gopko; N. P. Prykhodko

doi:10.30978/MG-2020-4-13

Автор(и)

I. M. Skrypnyk Українська медична стоматологічна академія, Полтава, Україна
I. G. Kryvoruchko Українська медична стоматологічна академія, Полтава, Україна
O. F. Gopko Українська медична стоматологічна академія, Полтава, Україна
N. P. Prykhodko Українська медична стоматологічна академія, Полтава, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2020-4-13

Ключові слова:

синдром подразненого кишечника, мікробіом, Bifidobacterium infantis 35624, клінічний перебіг

Анотація

Мета — оцінити клінічну ефективність Bifidobacterium infantis 35624 на перебіг синдрому подразненого кишечника (СПК) залежно від фенотипу.

Матеріали та методи. У клінічному дослідженні взяли участь 1870 пацієнтів, з них для подальшого спостереження відібрано 1260 з верифікованим діагнозом СПК згідно з Римськими критеріями IV (2016). Залежно від фенотипу пацієнтів розподілили на три групи: СПК з діареєю (СПК‑Д) — 522, СПК із запором (СПК‑З) — 376, СПК за змішаним типом (СПК‑Зм) — 362. Усім пацієнтам призначали дієтичну добавку «Альфлорекс», яка містить оригінальний штам B. infantis 35624 у дозі > 10⁹ бактерій по 1 капсулі 1 раз на добу. Критерії ефективності: динаміка частоти дефекацій, форма калу за Бристольською шкалою, оцінка больового синдрому і метеоризму за візуальною аналоговою шкалою. Оцінку тяжкості симптомів проводили за допомогою спеціалізованого опитувальника IBS‑SSI (Irritable Bowel Syndrome‑Symptom Severity Index).

Результати. Через 8 тиж лікування відсутність болю встановлено у 450 (86,2 %) обстежених із СПК‑Д, 296 (79,6 %) — із СПК‑Зм та 282 (75,0 %) — із СПК‑З. Були задоволені випорожненням через 4 тиж лікування відповідно 309 (59,2 %), 166 (44,6 %) і 93 (24,7 %) осіб. Наприкінці 8‑го тижня цей показник значно поліпшився у 420 (80,5 %), 231 (62,1 %) і 184 (49,0 %) пацієнтів. Через 8 тиж лікування найбільш виражений позитивний вплив B. infantis 35624 на інтенсивність больового синдрому встановлено в пацієнтів із СПК‑Д: у 2,4 разу (р < 0,02) та 1,9 разу (р < 0,05) менше порівняно з хворими на СПК‑З та СПК‑Зм відповідно. У пацієнтів із СПК‑Д, окрім нормалізації випорожнень, відзначено статистично значуще зменшення частоти випорожнень в 1,4 разу (р < 0,05) вже на першому тижні лікування. Згідно з опитувальником IBS‑SSI на тлі прийому B. infantis 35624 зменшення тяжкості СПК встановлено в усіх групах пацієнтів, але через 4 тиж найшвидшу позитивну динаміку — у хворих на СПК‑Д, у яких спостерігали статистично значуще зменшення тяжкості симптомів у 2,0 рази (р < 0,01) за рахунок зменшення відчуття здуття і тяжкості в животі, інтенсивності болю, кількості днів, коли виникав біль.

Висновки. Доведено, що на тлі лікування B. infantis 35624 найбільш вираженою динаміка зменшення симптомів СПК була у хворих на СПК‑Д. За оцінкою пацієнтів, незалежно від типу нормалізується характер та частота випорожнень і зменшуються інтенсивність болю та метеоризму.

Біографії авторів

I. M. Skrypnyk, Українська медична стоматологічна академія, Полтава

Скрипник Ігор Миколайович,
д. мед. н., проф., проф. кафедри внутрішньої медицини № 1,
проректор з науково-педагогічної роботи та післядипломної освіти
36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23

I. G. Kryvoruchko, Українська медична стоматологічна академія, Полтава

І. Г. Криворучко

O. F. Gopko, Українська медична стоматологічна академія, Полтава

О. Ф. Гопко

N. P. Prykhodko, Українська медична стоматологічна академія, Полтава

Н. П. Приходько

Посилання

Skrypnyk IМ., Kryvoruchko IH, Gopko OF, Prykhodko NP. Modern possibilities for correction of visceral hypersensitivity in patients with irritable bowel syndrome [in Urkainian]. Modern Gastroenterology. 2020;2:37-. http://doi.org/10.30978/MG-2020-2-37.

Skrypnyk IM, Kharchenko NV, Stepanov YuM, Tkach SM, Hopko OF. Otsinka faktoriv ryzyku ta suchasni pidkhody do likuvannia khvorykh na syndrom podraznenoho kyshechnyka iz zastosuvanniam probiotykiv / Metodychni rekomendatsii dlia likariv pervynnoi ta vtorynnoi lanky okhorony zdorov’ia. K., 2019:16.

Stepanov YuM. Potentsial i vozmozhnosti Alfloreksa v terapii sindroma razdrazhennogo kishechnika /Yu.M.Stepanov. Gastroenterologiya. 2018;2:47-50.

Aguilar-Toalá JE, Garcia-Varela R, Garcia HS et al. Postbiotics: an evolving term within the functional foods field. Trends Food Sci Technol. 2018;75:105-114. doi: 10.1016/j.tifs.2018.03.009.

Allen AР, Clarke G, Cryan JF et al. Bifidobacterium infantis 35624 and other probiotics in the management of irritable bowel syndrome. Strain specificity, symptoms, and mechanisms. Current Medical Research and Opinion. 2017;33(7). doi.org/10.1080/03007995.2017.1322571.

Bottone EJ. Bacillus cereus, a volatile human pathogen. Clin Microbiol Rev. 2010;23(2):382-398. doi: 10.1128/CMR.00073-09.

Bruno K, María V, Carmen A et al. A Review of microbiota and irritable bowel syndrome: future in therapies. J Advances in Therapy. 2018;35(3):289-310. doi: 10.1007/s12325-018-0673-5.

Charbonneau D, Gibb RD.., Quigley EM. Fecal excretion of Bifidobacterium infantis 35624 and changes in fecal microbiota after eight weeks of oral supplementation with encapsulated probiotic. Gut Microbes. 2013;4(3):201-211. doi: 10.4161/gmic.24196.

Duc L, Hong H, Barbosa T et al. Characterization of Bacillus probiotics available for human use. Appl Environ Microbiol. 2004;70:2161-2171. https://doi.org/10.1128/AEM.70.4.2161-2171.2004.

Ford A, Harris L, Lacy B et al. Systematic review with meta-analysis: the efficacy of prebiotics, probiotics, synbiotics and antibiotics in irritable bowel syndrome. Aliment Pharmacol Ther. 2018;48 (10):1044-1060. doi: 10.1111/apt.15001.

Jin Y, Ren X, Li G et al. Beneficial effects of Rifaximin in post-infectious irritable bowel syndrome mouse model beyond gut microbiota. J Gastroenterol Hepatol. 2018;33(2):443-452. doi: 10.1111/jgh.13841.

Lucinda A, Noemi B. Modulation of the gut microbiota: a focus on treatments for irritable bowel syndrome. Postgraduate Medicine. 2017;129(8):872-888. doi: 10.1080/00325481.2017.1383819..

Melissa A, Lauren N, Nabeel I et al. Gut microbiome composition and risk factors in a large cross-sectional IBS cohort. BMJ Open Gastroenterol. 2020;7(1). e000345. doi: 10.1136/bmjgast-2019-000345.

Moayeddi P, Andrews CN, MacQueen G et al. Canadian association of gastroenterology clinical practice guideline for the management of irritable bowel syndrome (IBS). J Can Assoc Gastroenterol. 2019;N 2:6-29. doi: 10.1093/jcag/gwy071.

Pei Pei Chong, Voon Kin Chin, Chung Yeng Loo. et al. The microbiome and irritable bowel syndrome — a review on the pathophysiology, current research and future therapy. J Front Microbiol. 2019;10. 1136. doi: 10.3389/fmicb.2019.01136.

Quigley EM et al. World Gastroenterology Organisation Global Guidelines Irritable Bowel Syndrome: A Global Perspective Update September 2015. J Clin Gastroenterol. 2016;50:704-713.

Schmulson MJ, Drossman DA. What is new in Rome IV. J Neurogastroenterol Motil. 2017;23(2):151-163. doi: 10.5056/jnm16214.

Tao B, Haoyu Z, Yanqin L et al. The efficacy of Bifidobacterium quadruple viable tablet in the treatment of diarrhea predominant irritable bowel syndrome: protocol for a randomized, double-blind, placebo-controlled, multicenter trial. Trials. 2020;21(1). 597. doi: 10.1186/s13063-020-04490-0.

Yuan F, Ni H, Asche CV et al. Efficacy of Bifidobacterium infantis 35624 in patients with irritable bowel syndrome: a meta-analysis. Curr Med Res Opin. 2017;33(7):1191-1197. doi: 10.1080/03007995.2017.1292230.