Стратегія захисту цілісності слизової оболонки стравоходу в лікуванні гастроезофагеальної рефлюксної хвороби
DOI:
https://doi.org/10.30978/MG-2020-1-46Ключові слова:
гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, слизова оболонка стравоходу, місцевий захист слизової оболонки, альгінатиАнотація
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба є поширеним захворюванням, яке значно погіршує якість життя пацієнтів та асоціюється з ризиком розвитку аденокарциноми стравоходу. Консервативне лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби за допомогою інгібіторів протонної помпи не завжди успішне, особливо у разі неерозивної рефлюксної хвороби. За сучасними уявленнями в терапії пацієнтів із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою слід ураховувати стан слизової оболонки стравоходу з посиленням впливу на відновлення її бар’єрної функції. Наведено сучасні дані щодо механізмів пошкодження тканинного бар’єра стравоходу за наявності гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, а також щодо можливостей медикаментозної корекції цього розладу за допомогою альгінатів. Розглянуто загальні механізми тканинної резистентності слизової оболонки стравоходу на преепітеліальному, епітеліальному та постепітеліальному рівні. Висвітлено характеристики морфологічного та функціонального компонентів. Обговорено переваги дії альгінатів як препаратів, котрі завдяки фізико‑хімічним властивостям запобігають появі рефлюксу та чинять локальний вплив на відновлення слизової оболонки стравоходу. Наведено результати експериментальних досліджень з використанням новітніх технологій та дані систематичних оглядів і метааналізів. На фармацевтичному ринку України з альгінатів представлена фармакологічна лінійка «Гавіскон» (ТОВ «Реккітт Бенкізер Україна», Велика Британія) з активними інгредієнтами — натрію альгінатом та натрію гідрокарбонатом або бікарбонатом, кальцію карбонатом, калію бікарбонатом, співвідношення та концентрація яких залежать від форми випуску. Препарати випускають у вигляді суспензії, саше, таблеток.
Посилання
Scherbinina MB. The modern view on the pathophysiological aspects of gastroesophageal reflux disease and optimization of therapy [in Russian]. Suchasna gastroenterologIya. [Modern gastroenterologу]. 2013;6:76-83.
Bor S, Kalkan İН, Çelebi A et al. Alginates: From the ocean to gastroesophageal reflux disease treatment. Turk J Gastroenterol. 2019;30 (suppl. 2):S109–S136. doi: 10.5152/tjg.2019.19677
Chow WH, Finkle WD, McLaughlin JK et al. The relation of gastroesophageal reflux disease and its treatment to adenocarcinomas of the esophagus and gastric cardia. JAMA. 1995;274:474-477.
Dellon ES, Shaheen NJ. Persistent reflux symptoms in the proton pump inhibitor era: the changing face of gastroesophageal reflux disease. Gastroenterology. 2010;139:7-13.e3. doi: 10.1053/j.gastro.2010.05.016
El-Serag H, Becher A, Jones R. Systematic review: persistent reflux symptoms on proton pump inhibitor therapy in primary care and community studies. Aliment Pharmacol Ther. 2010;32(6):720-737. doi: 10.1111/j.1365-2036.2010.04406.x
El-Serag HB, Sweet S, Winchester CC, Dent J. Update on the epidemiology of gastro-oesophageal reflux disease: a systematic review. Gut. 2014;63:871-880. doi: 10.1136/gutjnl-2012-304269.
Fischbach LA, Graham DY, Kramer JR et al. Association between Helicobacter pylori and Barrett’s Esophagus: A Case-Control Study. Am J Gastroenterol — 2014;109(3):357-368.
Howlader N, Noone AM, Krapcho M et al. SEER Cancer Statistics Review, 1975-2013. Bethesda, MD: Natl. Cancer Inst., 2016. https//seer.cancer.gov/archive/csr/1975_2013/, based on November 2015 SEER data submission, posted to the SEER web site, April 2016.
Hunt R, Armstrong D, Katelaris P et al. World Gastroenterology Organisation Global Guidelines: GERD Global Perspective on Gastroesophageal Reflux Disease. J Clin Gastroenterol. 2017;51(6):467-478. doi: 10.1097/MCG.0000000000000854
Iwakiri K, Kinoshita Y, Habu Y et al. Evidence-based clinical practice guidelines for gastroesophageal reflux disease 2015. J Gastroenterol. 2016;51(8):751-767. doi: 10.1007/s00535-016-1227-8. Epub 2016 Jun 21.
Katz PO, Gerson LB, Vela MF. Guidelines for the diagnosis and management of gastroesophageal reflux disease. Am J Gastroenterol. 2013;108(3):308-328. quiz 329. doi: 10.1038/ajg.2012.444
Lagergren J, Bergström R, Lindgren A, Nyrén O. Symptomatic gastroesophageal reflux as a risk factor for esophageal adenocarcinoma. New Eng J Med. 1999;340:825-831.
Leiman DA, Riff BP, Morgan S et al. Alginate therapy is effective treatment for GERD symptoms: a systematic review and meta-analysis. Dis Esophagus. 2017;30(5):1-9. doi: 10.1093/dote/dow020
Malin EV, Johansson E. The gastrointestinal mucus system in health and disease. Nat Rev Gastroenterol Hepatol — 2013;10(6):352-361. doi: 10.1038/nrgastro.2013.35
Nason KS, Wichienkuer PP, Awais O et al. Gastroesophageal reflux disease symptom severity, proton pump inhibitor use, and esophageal carcinogenesis. Arch Surg. 2011;146:851-858.
Niv Y. Helicobacter pylori and gastric mucin expression: A systematic review and meta-analysis. World J Gastroenterol. 2015;21 (31):9430-9436.
Rodgers LS, Beam MT, Anderson JM, Fanning AS. Epithelial barrier assembly requires coordinated activity of multiple domains of the tight junction protein ZO-1. J Cell Sci. 2013;126:1565-1575. doi: 10.1242/jcs.113399
Roman S, Gyawali CP, Savarino E et al. Ambulatory reflux monitoring for diagnosis of gastro-esophageal reflux disease: Update of the Porto consensus and recommendations from an international consensus group. Neurogastroenterol Motil. 2017;29:1-15. doi: 10.1111/nmo.13067.
Rubenstein JH. Risk factors for Barrett’s esophagus. Curr Opinion Gastroenterol. 2014;30:408-414.
Rubenstein JH, Taylor JB. Meta-analysis: the association of esophageal adenocarcinoma with symptoms of gastroesophageal reflux. Aliment Pharmacol Ther. 2010;32:1222-1227.
Sahar Al-Haddad. Infection and esophageal cancer. Ann NY Acad Sci. 2014;1325:187-196.
Saraggi D, Fassan M, Bornschein J et al. From Barrett metaplasia to esophageal adenocarcinoma: the molecular background. Histol Histopathol. 2016;31(1):25-32.
Sarosiek I. Significant increase of esophageal mucin secretion in patients with reflux esophagitis after healing with rabeprazole: its esophagoprotective potential. Dig Dis Sci. 2009;54:2137-2142.
Savarino E, Marabotto E, Bodini G et al. Epidemiology and natural history of gastroesophageal reflux disease. Minerva Gastroenterol Dietol. 2017;63(3):175-183. doi: 10.23736/S1121-421X.17.02383-2
Strugala V, Avis J, Jolliffe IG et al. The role of an alginate suspension on pepsin and bile acids — key aggressors in the gastric refluxate. Does this have implications for the treatment of gastro-oesophageal reflux disease?. J Pharm Pharmacol. 2009;61:1021-1028. doi: 10.1211/jpp/61.08.0005.
Tan JC, Cui WX, Heng D, Lin L. ERK1/2 participates in regulating the expression and distribution of tight junction proteins in the process of reflux esophagitis. J Dig Dis. 2014;15(8):409-418. doi: 10.1111/1751-2980.12163
Vakil N, van Zanten SV, Kahrilas P et al. Global Consensus Group. The Montreal definition and classification of gastroesophageal reflux disease: a global evidence-based consensus. Am J Gastroenterol. 2006;101:1900-1920. doi: 10.1111/j.1572-0241.2006.00630.x. quiz 1943
Weijenborg PW, Smout AJ, Verseijden C et al. Hypersensitivity to acid is associated with impaired esophageal mucosal integrity in patients with gastroesophageal reflux disease with and without esophagitis. Am J Physiol Gastrointest Liver Physiol. 2014;307(3). G323-9. doi: 10.1152/ajpgi.00345.2013
Woodland P, Batista-Lima F, Lee C et al. Topical protection of human esophageal mucosal integrity. Am J Physiol Gastrointest Liver Physiol. 2015;308. G975-80. doi: 10.1152/ajpgi.00424.2014.
Woodland P, Lee C, Duraisamy Y et al. Assessment and protection of esophageal mucosal integrity in patients with heartburn without esophagitis. Am J Gastroenterol. 2013;108:535-543. doi: 10.1038/ajg.2013.101.
Yang L, Lu X, Nossa CW et al. Inflammation and intestinal metaplasia of the distal esophagus are associated with alterations in the microbiome. Gastroenterology. 2009;137:588-597.
Yaron N, Ronnie F. The role of mucin in GERD and its complications. Gastroenterol Hepatol — 2011;9(1):55-59.
Zhang JX, Ji MY, Song. J. et al. Proton pump inhibitor for non-erosive reflux disease: a meta-analysis. World J Gastroenterol. 2013;19 (45):8408-8419. doi: 10.3748/wjg.v19.i45.8408
