DOI: https://doi.org/10.30978/MG-2019-2-66

Сфера використання урсодезоксихолевої кислоти при гастроентерологічній патології

L. V. Zhuravlyova, O. V. Ogneva

Анотація


Висвітлено сучасні уявлення про застосування урсодезоксихолевої кислоти в клінічній практиці лікаря-інтерніста. Особливу увагу приділено ефектам урсодезоксихолевої кислоти, сучасному спектру застосування ії препаратів у лікуванні хворих із гастроентерологічною патологією, зокрема із гастро­езофагеальною рефлюксною хворобою, неалкогольною жировою хворобою печінки, автоімунними процесами гепатобіліарного тракту, хронічними гепатитами, кишковим дисбіозом. Наведено результати світових досліджень щодо ефектів урсодезоксихолевої кислоти при використанні у пацієнтів із зазначеними нозологіями. Доведено ефективність використання препарату в зменшенні клінічних виявів внутрішньопечінкового холестазу у вагітних без побічних ефектів. Висвітлено історичні дані щодо виділення урсодезоксихолевої кислоти, перші дослідження за результатами її застосування, перелічено ефекти препарату та сфера його застосування. Наведено дані щодо збільшення виживання хворих із первинним біліарним холангітом на тлі прийому урсодезоксихолевої кислоти. Наголошено, що тривалий прийом препаратів урсодезоксихолевої кислоти при вірусних гепатитах, поряд із етіотропною терапією, дає змогу усунути клінічні вияви та запобігти розвитку ускладнень. Продемонстровано, що урсодезоксихолева кислота має захисні властивості проти ушкоджувальної дії жовчних кислот на стінки стравоходу при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі. Наведено дані щодо позитивного впливу препарату на ліпідний спектр у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки. Повідомлено про істотні позитивні зміни у складі та функції мікробіому після тривалого застосування урсодезоксихолевої кислоти.


Ключові слова


урсодезоксихолева кислота; гепатобіліарні захворювання; неалкогольна жирова хвороба печінки; гастроезофагеальна рефлюксна хвороба; кишковий дисбіоз

Повний текст:

PDF

Посилання


Babak OYa, Fadeenko GD, Frolov VM, Peresadin AN, Kruglova OV. Aktivnist fermentiv sistemi antioksidantnogo zahistu u hvorih na nealkogolniy steatogepatit pri zastosuvanni zasobiv antigomotoksichnoyi terapiyi (Ukrainian). Suchasna gastroenterologiya (Ukrainian). 2011;4 (60):62-67.

Guziy AV. Normalizatsiya mikrobioma pri zabolevaniyah pecheni (Russian). Ukrainskiy medichniy chasopis online (Ukrainian). 2018.

Makino I, Tanaka H. Ot holeriticheskogo preparata do immunomodulyatora: istoricheskiy obzor primeneniya ursodezoksiholevoy kislotyi (Russian). Liki Ukrayini (Ukrainian). 2009;6 (132):102-105.

Mihaylov MI, Kyuregyan KK. Molekulyarno-biologicheskie osnovyi kontrolya virusnyih gepatitov (Russian). Мoskva: Ikar, 2013:336.

Myazin RG. The role of ursodeoxycholic acid in the treatment of chronic viral hepatitis (Russian). Meditsinskiy sovet. 2017;4:31-35.

Abdallah E, Emile SH, Elfeki H. Cite as Role of ursodeoxycholic acid in the prevention of gallstone formation after laparoscopic sleeve gastrectomy. Surgery Today. 2017;7 (47):844-850. doi: 10.1007/s00595-016-1446-x

Assis DN, Abdelghany O, Cai SY et al. Combination therapy of all-trans retinoic acid with ursodeoxycholic acid in patients with primary sclerosing cholangitis — A human pilot. J Clin Gastroenterol. 2017;51(2):e11–e16. doi: 10.1097/MCG.0000000000000591

Bozikas A, Marsman WA, Rosmolen WD et al. The effect of oral administrationof ursodeoxycholic acid and high-dose proton pump inhibitors on the histology of Barrett’s esophagus. Dis Esophagus. 2008;21:346-354. doi: 10.1111/j.1442-2050.2007.00782.x

Carey EJ, Ali AH, Lindor KD. Primary biliary cirrhosis. Lancet. 2015;386 (10003):1565-1575. doi: 10.1016/S0140-6736(15)00154-3

Harms M, Van Buuren H, Lammers WJ et al. PS-008 — Ursodeoxycholic acid treatment is associated with prolonged transplant-free survival in primary biliary cholangitis — even in patients without biochemical improvements. J Hepatol. 2018;1 (68):S8. doi: 10.1016/s0168-8278(18)30233-2

Hong LI. U., Jingquan Wang, Jingman MA et al. Study on TCM pathogenesis of nonalcoholic fatty liver disease based on multivariate statistical analysis. Chinese Journal of Information on Traditional Chinese Medicine. 2017;24(6):13-16.

Hosonuma K, Sato K, Yamazaki Y. A prospective randomized controlled study of long-term combination therapy using ursodeoxycholic acid and bezafibrate in patients with primary biliary cirrhosis and dyslipidemia. American Journal of Gastroenterology. 2015;110:423-431. doi: 10.1038/ajg.2015.20

Huo X, Zhang X, Zhang Q et al. Su1054 — in Barrett’s epithelial cells, ursodeoxycholic acid hastens repair of oxidative DNA damage caused by acidic bile salts through p38-dependent effects on the base excision repair. Gastroenterol. 2018;154(6). P. S-469. doi: 10.1016/s0016-5085(18)31810-9

Joutsiniemi T, Timonen S, Leino R et al. Ursodeoxycholic acid in the treatment of intrahepatic cholestasis of pregnancy: a randomized controlled trial. Archives of Gynecology and Obstetrics. 2014;3 (289):541-547. doi: 10.1007/s00404-013-2995-5

Leushner U, Lindenthal B, Herrman G et al. High-dose Ursodeoxycholic acid therapy for nonalcoholic steatohepatitis: a double-blind, randomized, placebo-controlled trial. Hepatol. 2010;52:472-479. doi: 10.1002/hep.23727

Lindor KD, Kowldey KV, Heathcote EJ et al. Ursodeoxycholic acid for treatment of nonalcoholic steatohepatitis: results of a randomized trial. Hepatol. 2004;39:770-778. doi: 10.1002/hep.20092

Mueller M, Castro RE, Thorell A. Ursodeoxycholic acid: Effects on hepatic unfolded protein response, apoptosis and oxidative stress in morbidly obese patients. Liver Int. 2018;38(3):523-531. doi: 10.1111/liv.13562

Namisaki Т, Noguchi R, Moriya K. Beneficial effects of combined ursodeoxycholic acid and angiotensin-II type 1 receptor blocker on hepatic fibrogenesis in a rat model of nonalcoholic steatohepatitis. J Gastroenterol. 2016;2 (51):162-172. doi: 10.1007/s00535-015-1104-x

Noureddin М, Alexanian D, Kaplowitz N. Non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD): The lipid disease of the liver and the effect of statins. Lipid Management. 2015:149-173. doi:10.1007/978-3-319-11161-2_9

Peng S, Huo X, Rezaei D, Zhang Q. In Barrett’s esophagus patients and Barrett’s cell lines, ursodeoxycholic acid increases antioxidant expression and prevents DNA damage by bile acids. Am J Physiol Gastrointest Liver Physiol. 2014;307:129-139. doi: 10.1152/ajpgi.00085

Roma MG, Toledo FD, Boaglio AC et al. Ursodeoxycholic acid in cholestasis: linking action mechanisms to therapeutic applications. Clinical Science. 2011;121 (12):523-544. doi: 10.1042/CS20110184

Stokes CS, Gluud LL, Casper M, Lammert F. Ursodeoxycholic acid and diets higher in fat prevent gallbladder stones during weight loss: a meta-analysis of randomized controlled trials. Clin Gastroenterol Hepatol. 2014;12(7):1090-1100. doi: 10.1016/j.cgh.2013.11.031

Takeyama Y, Sakisaka S. Bile acids and viral hepatitis and hepatocellular carcinoma. Bile Acids in Gastroenterology. 2017:157-168. doi: 10.1007/978-4-431-56062-3_11

Tang R, Wei Y, Li Y et al. Gut microbial profile is altered in primary biliary cholangitis and partially restored after UDCA therapy. Gut. 2018;67(3):534-541. doi: 10.1136/gutjnl-2016-313332

Torisu Y, Nakano M, Takano K et al. Clinical usefulness of ursodeoxycholic acid for Japanese patients with autoimmune hepatitis. World J Hepatol. 2017;9(1):57-63. doi: 10.4254/wjh.v9.i1.57

Vespasiani-Gentilucci U, Gallo P, Picardi A. The role of intestinal microbiota in the pathogenesis of NAFLD: starting points for intervention. Arch Med Sci. 2018;14(3):701-706. doi: 10.5114/aoms.2016.58831




© Сучасна гастроентерологія, 2019
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2019