Українською | English
usaid banner

Номер журналу. Статті

№1(87) // 2016

 

Обкладинка

 

1. Оригінальні дослідження

 

Гастроентерологічні аспекти раку легені

Ю. В. Думанський1, О. Ю. Столярова2, О. В. Синяченко1, Я. В. Кметюк3, В. А. Степко1

1 Донецький національний медичний університет імені Максима Горького, Лиман
2 Національний інститут раку, Київ
3 Клінічна лікарня «Феофанія», Київ

Мета — вивчити частоту метастатичного ураження раком легені (РЛ) різних відділів гастроентеральної зони, характер зв’язків з клінічними ознаками захворювання (локалізація, форма, гістологічний варіант, ступінь диференціації, стадійність пухлинного процесу), залежність від супутніх захворювань системи травлення, ускладнення радіохіміотерапії з боку зазначених органів, а також виживаність хворих.
Матеріали та методи. Під спостереженням перебував 1071 хворий на РЛ віком від 24 до 86 років (середній вік — (59,2 ± 0,31) року). Серед пацієнтів переважали чоловіки — 887 (82,8 %). Жодний з хворих з приводу РЛ раніше не був прооперований. Після встановлення діагнозу всі пацієнти отримували променеву терапію, 73,1 % з них — комбіновану радіохіміотерапію.
Результати. Співвідношення частоти проростання РЛ у стравохід, метастазування в підшлункову залозу, мезентеріальні та пахові лімфатичні вузли, черевну стінку та кишечник становило 3 : 2 : 2 : 1 : 1 : 1 і мало гендерні особливості. На ураження гастроентеральних зон при РЛ впливають тривалість захворювання, форма пухлинного процесу (центральна, периферійна), його гістологічний варіант (дрібноклітинний, аденокарцинома). Прогностичну значущість має вміст трансформувального фактора росту β1. Ускладненнями радіохіміотерапії РЛ є гострий променевий езофагіт, безупинне блювання, гострий панкреатит, діарея, шлунково-кишкові кровотечі, перитоніт, тромбоз мезентеріальних судин (у співвідношенні 10 : 8 : 4 : 4 : 3 : 2 : 1), які тісно пов’язані з потужністю радіаційної дії (променевий езофагіт) і наявністю супутніх захворювань системи травлення (гастродуоденіт, пептичні виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічний холецистит).
Висновки. Пухлинне та ятрогенне радіохіміотерапевтичне ураження гастроентеральної зони значною мірою визначає перебіг РЛ, а виживаність таких хворих знижується.

Ключові слова: рак, легеня, метастази, радіохіміотерапія, ускладнення, гастроентеральна зона.

Список літератури:  
1.    Ceniceros L., Aristu J., Castanon E. et al. Stereotactic body radiotherapy (SBRT) for the treatment of inoperable stage I non-small cell lung cancer patients // Clin. Transl. Oncol. — 2015. — Vol. 55, N 8. — P. 213 — 219.
2.    Chen C. H., Chen W. M., Tung S. Y. et al. Gastrointestinal metastasis from primary sarcomatoid carcinoma of the lung: a case report and review of the literature // World J. Surg. Oncol. — 2015. — Vol. 13, N 8. — P. 174 — 177.
3.    Grаdalska-Lampart M., Karczmarek-Borowska B., Radziszewska A. U. Lung cancer in Podkarpackie region in the years 2002 — 2011 // Pneumonol. Alergol. Pol. — 2015. — Vol. 83, N 2. — P. 109 — 119.
4.    Iwamuro M., Uetsuka H., Makihata K., Yamamoto K. Metastatic tumors in the duodenum: A report of two cases // J. Cancer Res. Ther. — 2015. — Vol. 11, N 3. — P. 648 — 658.
5.    Kang Y. Imaging TGFβ signaling in mouse models of cancer metastasis // Methods Mol. Biol. — 2016. — Vol. 1344. — P. 219 — 232.
6.    Kukulj S., Popovic F., Budimir B. et al. Smoking behaviors and lung cancer epidemiology: a cohort study // Psychiatr. Danub. — 2014. — Vol. 26, N 3. — P. 485 — 489.
7.    Lin Q., Guo L., Lin G. et al. Clinical and prognostic significance of OPN and VEGF expression in patients with non-small-cell lung cancer // Cancer. Epidemiol. — 2015. — Vol. 39, N 4. — P. 539 — 544.
8.    Lumachi F., Mazza F., Del Conte A. et al. Short-term survival of patients with lung metastases from colorectal and non-colorectal cancer who underwent pulmonary metastasectomy // Anticancer Res. — 2015. — Vol. 35, N 6. — P. 3563 — 3566.
9.    Qu H. M., Bai Y. N., Cheng N. et al. Trend analysis of cancer mortality in the jinchang cohort, China, 2001 — 2010 // Biomed. Environ. Sci. — 2015. — Vol. 28, N 5. — P. 364 — 369.
10.    Sawada T., Maeno K., Joh T. Esophageal ulcer in a lung cancer patient. crizotinib-induced esophageal injury // Gastroenterol. — 2015. — Vol. 149, N 2. — P. 6 — 7.
11.    Vilmann P., Clementsen P. F., Colella S. et al. Combined endobronchial and esophageal endosonography for the diagnosis and staging of lung cancer // Endoscopy. — 2015. — Vol. 47, N 6. — P. 160 — 166.

Інше: Думанський Юрій Васильович, д. мед. н., проф., член-кор. НАМН України, ректор Донецького національного медичного університету ім. Максима Горького, зав. кафедри онкології
84404, м. Лиман, вул. Кірова, 27. E-mail: oncologdopс@gmail.com

Стаття надійшла до редакції 17 грудня 2015 р.

 

Гастроэнтерологические аспекты рака легкого

Ю. В. Думанский1, О. Ю. Столярова2, О. В. Синяченко1, Я. В. Кметюк3, В. А. Степко1

1 Донецкий национальный медицинский университет имени Максима Горького, Лиман
2 Национальный институт рака, Киев
3 Клиническая больница «Феофания», Киев

Цель — изучить частоту метастатического поражения раком легкого (РЛ) разных отделов гастроэнтеральной зоны, характер связей с клиническими признаками болезни (локализация, форма, гистологический вариант, степень дифференциации, стадийность опухолевого процесса), зависимость от сопутствующих заболеваний системы пищеварения, осложнения радиохимиотерапии со стороны упомянутых органов, а также выживаемость больных.
Материалы и методы. Под наблюдением находился 1071 больной РЛ в возрасте от 24 до 86 лет (средний возраст — (59,2 ± 0,31) года). Среди пациентов преобладали мужчины — 887 (82,8 %). Никто из больных по поводу РЛ ранее не был прооперирован. После установления диагноза все пациенты получали лучевую терапию, 73,1 % из них — комбинированную радиохимиотерапию.
Результаты. Соотношение частоты прорастания РЛ в пищевод, метастазирования в поджелудочную железу, мезентериальные и паховые лимфатические узлы, в брюшную стенку и кишечник составляло 3 : 2 : 2 : 1 : 1 : 1 и имело гендерные особенности. На поражение гастроэнтеральных зон при РЛ влияют продолжительность заболевания, форма опухолевого процесса (центральная, периферическая), его гистологический вариант (мелкоклеточный, аденокарцинома). Прогностическую значимость имеет содержание трансформирующего фактора роста β1. Осложнениями радиохимиотерапии РЛ являются острый лучевой эзофагит, неукротимая рвота, острый панкреатит, диарея, желудочно-кишечные кровотечения, перитонит, тромбоз мезентериальных сосудов (в соотношении 10 : 8 : 4 : 4 : 3 : 2 : 1), которые тесно связаны с мощностью радиационного воздействия (лучевой эзофагит) и наличием сопутствующих болезней системы пищеварения (гастродуоденит, пептические язвы желудка и двенадцатиперстной кишки, хронический холецистит).
Выводы. Опухолевое и ятрогенное радиохимиотерапевтическое поражение гастроэнтеральной зоны во многом определяет течение РЛ, а выживаемость таких больных снижается.

Ключевые слова: рак, легкое, метастазы, радиохимиотерапия, осложнения, гастроэнтеральная зона.

Список литературы:  
1.    Ceniceros L., Aristu J., Castanon E. et al. Stereotactic body radiotherapy (SBRT) for the treatment of inoperable stage I non-small cell lung cancer patients // Clin. Transl. Oncol. — 2015. — Vol. 55, N 8. — P. 213 — 219.
2.    Chen C. H., Chen W. M., Tung S. Y. et al. Gastrointestinal metastasis from primary sarcomatoid carcinoma of the lung: a case report and review of the literature // World J. Surg. Oncol. — 2015. — Vol. 13, N 8. — P. 174 — 177.
3.    Grаdalska-Lampart M., Karczmarek-Borowska B., Radziszewska A. U. Lung cancer in Podkarpackie region in the years 2002 — 2011 // Pneumonol. Alergol. Pol. — 2015. — Vol. 83, N 2. — P. 109 — 119.
4.    Iwamuro M., Uetsuka H., Makihata K., Yamamoto K. Metastatic tumors in the duodenum: A report of two cases // J. Cancer Res. Ther. — 2015. — Vol. 11, N 3. — P. 648 — 658.
5.    Kang Y. Imaging TGFβ signaling in mouse models of cancer metastasis // Methods Mol. Biol. — 2016. — Vol. 1344. — P. 219 — 232.
6.    Kukulj S., Popovic F., Budimir B. et al. Smoking behaviors and lung cancer epidemiology: a cohort study // Psychiatr. Danub. — 2014. — Vol. 26, N 3. — P. 485 — 489.
7.    Lin Q., Guo L., Lin G. et al. Clinical and prognostic significance of OPN and VEGF expression in patients with non-small-cell lung cancer // Cancer. Epidemiol. — 2015. — Vol. 39, N 4. — P. 539 — 544.
8.    Lumachi F., Mazza F., Del Conte A. et al. Short-term survival of patients with lung metastases from colorectal and non-colorectal cancer who underwent pulmonary metastasectomy // Anticancer Res. — 2015. — Vol. 35, N 6. — P. 3563 — 3566.
9.    Qu H. M., Bai Y. N., Cheng N. et al. Trend analysis of cancer mortality in the jinchang cohort, China, 2001 — 2010 // Biomed. Environ. Sci. — 2015. — Vol. 28, N 5. — P. 364 — 369.
10.    Sawada T., Maeno K., Joh T. Esophageal ulcer in a lung cancer patient. crizotinib-induced esophageal injury // Gastroenterol. — 2015. — Vol. 149, N 2. — P. 6 — 7.
11.    Vilmann P., Clementsen P. F., Colella S. et al. Combined endobronchial and esophageal endosonography for the diagnosis and staging of lung cancer // Endoscopy. — 2015. — Vol. 47, N 6. — P. 160 — 166.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

2. Оригінальні дослідження

 

Особливості обміну оксиду азоту у пацієнтів з поєднанням гастроезофагеальної рефлюксної і гіпертонічної хвороби

О. Є. Гріднев

ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

Мета — оцінити особливості метаболізму оксиду азоту при поєднанні гастроезофагеальної рефлюксної (ГЕРХ) і гіпертонічної хвороби (ГХ).
Матеріали та методи. Обстежено 126 пацієнтів з поєднанням ГХ 2-ї стадії 1 — 3-го ступеня і ГЕРХ. Контрольну групу склали 20 практично здорових осіб. У дослідження відбирали пацієнтів з виявами печії двічі на тиждень і частіше. Добове моніторування артеріального тиску, ехокардіографічне дослідження, добову внутрішньостравохідну рН-метрію проводили за стандартними методиками. Для вивчення метаболізму оксиду азоту визначали вміст його стабільних метаболітів (нітритів і нітратів) у плазмі крові і добову екскрецію із сечею за допомогою реакції Гріса. Для оцінки перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту використовували визначення в сироватці крові вмісту малонового діальдегіду і SH-груп, у гемолізаті крові — глутатіонпероксидази за стандартними методиками.
Результати. Вміст нітриту в плазмі крові пацієнтів з поєднаним перебігом ГЕРХ і ГХ достовірно не відрізнявся (р > 0,05) від показника контрольної групи, а рівень екскреції нітритів був достовірно (р < 0,001) вищим, ніж у контрольній групі. Підвищення екскреції нітратів із сечею у пацієнтів з поєднаним перебігом ГЕРХ і ГХ відбувалося переважно в нічні години. Рівень нітриту в плазмі крові в осіб чоловічої статі був достовірно (р < 0,01) вищим, ніж жіночої (відповідно (24,99 ± 0,07) і (24,66 ± 0,09) мкмоль/л). У денні години у пацієнтів у віковій групі 30 — 39 років рівень екскреції нітритів був достовірно вищим, ніж у пацієнтів старших вікових груп. Виявлено вірогідну обернено пропорційну кореляцію між рівнем нітритів у плазмі крові та середнім систолічним артеріальним тиском (r = –0,22), між рівнем глутатіонпероксидази та екскрецією нітритів із добовою (r = –0,26) і нічною (r = –0,25) сечею, а також прямо пропорційну кореляцію між екскрецією нітритів із добовою сечею та відсотком часу рН менше ніж 4 (r = +0,22 і r = +0,27 відповідно), кількістю рефлюксів з рН менше ніж 4 (r = +0,19 і r = +0,28), індексом Де-Меєстера (r = +0,19 і r = +0,23). Рівень нітритів у сечі мав зв’язок з клінічними виявами ГЕРХ: зі збільшенням тяжкості печії відзначено достовірне (р < 0,05) підвищення рівня екскреції нітритів у нічні години.
Висновки. Рівень нітритів у плазмі крові у пацієнтів з поєднаним перебігом ГЕРХ і ГХ достовірно не відрізнявся від показника контрольної групи, що свідчить про виражене взаємне нівелювання рівнів оксиду азоту, властиве для ізольованого перебігу ГЕРБ і ГХ. Установлено безпосередній вплив рівня оксиду азоту крові на регуляцію артеріального тиску та антиоксидантну систему у пацієнтів з поєднаним перебігом ГЕРХ і ГХ. Наявність кореляції між рівнем екскреції нітритів з добовою і нічною сечею та показниками добової рН-метрії підтверджує зв’язок метаболізму оксиду азоту з формуванням патологічних гастроезофагеальних рефлюксів у пацієнтів з поєднаним перебігом ГЕРХ і ГХ.

Ключові слова: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, гіпертонічна хвороба, оксид азоту, коморбідність.

Список літератури:  
1.    Клінічні рекомендації з артеріальної гіпертензії Європейського товариства гіпертензії (ESH) та Європейського товариства кардіологів (ESC) 2013 року (Пер. Ю. М. Сіренка) // Артериальная гипертензия. — 2013. — № 4 (30).
2.    Маев И. В., Самсонов А. А., Белый П. А., Лебедева Е. Г. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь — лидер кислотозависимой патологии верхних отделов желудочно-кишечного тракта // Гастроэнтерология. Прил. к журналу Consilium Medicum. — 2012. — № 1. — С. 18 — 24.
3.    Ткач С. М., Пучков К. С., Кузенко Ю. Г. Биологические эффекты оксидов азота в желудочно-кишечном тракте // Сучасна гастроентерол. — 2013. — № 4. — С. 118 — 128.
4.    Фадеенко Г. Д., Гриднев А. Е. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь: пищеводные, внепищеводные проявления и коморбидность / Под ред. А. Н. Беловола. — К., 2014. — 376 с.
5.    Черемушкина Н. В. Особенности метаболизма оксида азота при гастроэзофагеальной рефлюксной болезни: Автореф. дис. …канд. мед. наук. — М., 2008. — 25 с.
6.    Hermann M., Flammer A., Lüscher T. F. Nitric oxide in hypertension // J. Clin. Hypertens (Greenwich). — 2006. — Vol. 12, suppl. 4. — P. 17 — 29.
7.    Houston M., Hays L. Acute effects of an oral nitric oxide supplement on blood pressure, endothelial function, and vascular compliance in hypertensive patients // J. Clin. Hypertens. — 2014. —  Vol. 16, N 7. — P. 524 — 529.
8.    Iijima K., Shimosegawa T. Involvement of luminal nitric oxide in the pathogenesis of the gastroesophageal reflux disease spectrum // J. Gastroenterol. Hepatol. — 2014. — Vol. 29 (5). — P. 898 — 905.
9.    Newsholme P., Homem De Bittencourt P. I., O' Hagan C. at al. Exercise and possible molecular mechanisms of protection from vascular disease and diabetes: the central role of ROS and nitric oxide // Clin. Sci. — 2010. — Vol. 118 (5). — P. 341 — 349.
10.    Raed A. D., Boggs P. B., Erzurum S. C. et al. An Official ATS Clinical Practice Guideline: Interpretation of Exhaled Nitric Oxide Levels (FENO)for Clinical Applications // Am. J. Respirat. Crit. Care Med. — 2011. — Vol. 184. — P. 602 — 615.
11.    Vakil N., van Zanten S. V., Kahrilas P. et al. Montreal definition and classification of gastroesophageal reflux disease: a global evidence-based consensus // Am. J. Gastroenterol. — 2006. — Vol. 101. — P. 1900 — 1920.

Інше: Гріднєв Олексій Євгенович, к. мед. н., ст. наук. співр., вчений секретар Інституту терапії ім. Л.Т. Малої НАМН України
61039, м. Харків, просп. Любові Малої (Постишева), 2а

Стаття надійшла до редакції 16 листопада 2015 р.

 

Особенности обмена оксида азота у пациентов с сочетанием гастроэзофагеальной рефлюксной и гипертонической болезни

А. Е. Гриднев

ГУ «Национальный институт терапии имени Л. Т. Малой НАМН Украины», Харьков

Цель — оценить особенности метаболизма оксида азота при сочетании гастроэзофагеальной рефлюксной (ГЭРБ) и гипертонической болезни (ГБ).
Материалы и методы. Обследованы 126 пациентов с сочетанием ГБ 2-й стадии 1 — 3-й степени и ГЭРБ. Контрольную группу составили 20 практически здоровых лиц. В исследование отбирали пациентов, имеющих проявления изжоги 2 раза в неделю и чаще. Суточное мониторирование АД, эхокардиографическое исследование, суточную внутрипищеводную рН-метрию проводили по стандартным методикам. Для изучения метаболизма оксида азота определяли содержание его стабильных метаболитов (нитритов и нитратов) в плазме крови и суточную экскрецию с мочой (дневная и ночная) с помощью реакции Гриса. Для оценки перекисного окисления липидов и антиоксидантной защиты использовали определение в сыворотке крови уровня малонового диальдегида и SH-групп, в гемолизате крови — глутатионпероксидазы по стандартным методикам.
Результаты. Содержание нитритов в плазме крови пациентов с сочетанным течением ГЭРБ и ГБ достоверно не отличалось (р > 0,05) от показателя контрольной группы, а уровень экскреции нитритов был достоверно (р < 0,001) выше, чем в контрольной группе. Повышение экскреции нитритов с мочой у пациентов с сочетанным течением ГЭРБ и ГБ происходило преимущественно в ночные часы. Уровень нитритов в плазме крови у лиц мужского пола был достоверно (р < 0,01) выше, чем женского (соответственно (24,99 ± 0,07) и (24,66 ± 0,09) мкмоль/л). В дневные часы у пациентов в возрастной группе 30 — 39 лет экскреция нитритов была достоверно выше, чем у пациентов старших возрастных групп. Выявлена достоверная обратно пропорциональная корреляция между уровнем нитритов в плазме крови и средним систолическим артериальным давлением (r = –0,22), между уровнем глутатионпероксидазы и экскрецией нитритов с суточной (r = –0,26) и ночной (r = –0,25) мочой, а также прямо пропорциональная корреляция между экскрецией нитритов с суточной и ночной мочой и процентом времени рН менее 4 (r = +0,22 и r = +0,27 соответственно), количеством рефлюксов с рН менее 4 (r = +0,19 и r = +0,28), индексом Де-Меестера (r = +0,19 и r = +0,23). Уровень нитритов в моче имел связь с клиническими проявлениями ГЭРБ: с увеличением выраженности изжоги отмечено достоверное (р < 0,05) повышение уровня экскреции нитритов в ночные часы.
Выводы. Уровень нитритов в плазме крови у пациентов с сочетанным течением ГЭРБ и ГБ достоверно не отличается от показателя контрольной группы, что свидетельствует о выраженном взаимном нивелировании уровней оксида азота, присущим для изолированно протекающих ГЭРБ и ГБ. Установлено непосредственное влияние уровня оксида азота крови на регуляцию артериального давления и антиоксидантную систему у пациентов с сочетанным течением ГЭРБ и ГБ. Наличие корреляции между уровнем экскреции нитритов с суточной и ночной мочой и показателями суточной рН-метрии подтверждает связь метаболизма оксида азота с формированием патологических гастроэзофагеальных рефлюксов у пациентов с сочетанным течением ГЭРБ и ГБ.

Ключевые слова: гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь, гипертоническая болезнь, оксид азота, коморбидность.

Список литературы:  
1.    Клінічні рекомендації з артеріальної гіпертензії Європейського товариства гіпертензії (ESH) та Європейського товариства кардіологів (ESC) 2013 року (Пер. Ю. М. Сіренка) // Артериальная гипертензия. — 2013. — № 4 (30).
2.    Маев И. В., Самсонов А. А., Белый П. А., Лебедева Е. Г. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь — лидер кислотозависимой патологии верхних отделов желудочно-кишечного тракта // Гастроэнтерология. Прил. к журналу Consilium Medicum. — 2012. — № 1. — С. 18 — 24.
3.    Ткач С. М., Пучков К. С., Кузенко Ю. Г. Биологические эффекты оксидов азота в желудочно-кишечном тракте // Сучасна гастроентерол. — 2013. — № 4. — С. 118 — 128.
4.    Фадеенко Г. Д., Гриднев А. Е. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь: пищеводные, внепищеводные проявления и коморбидность / Под ред. А. Н. Беловола. — К., 2014. — 376 с.
5.    Черемушкина Н. В. Особенности метаболизма оксида азота при гастроэзофагеальной рефлюксной болезни: Автореф. дис. …канд. мед. наук. — М., 2008. — 25 с.
6.    Hermann M., Flammer A., Lüscher T. F. Nitric oxide in hypertension // J. Clin. Hypertens (Greenwich). — 2006. — Vol. 12, suppl. 4. — P. 17 — 29.
7.    Houston M., Hays L. Acute effects of an oral nitric oxide supplement on blood pressure, endothelial function, and vascular compliance in hypertensive patients // J. Clin. Hypertens. — 2014. —  Vol. 16, N 7. — P. 524 — 529.
8.    Iijima K., Shimosegawa T. Involvement of luminal nitric oxide in the pathogenesis of the gastroesophageal reflux disease spectrum // J. Gastroenterol. Hepatol. — 2014. — Vol. 29 (5). — P. 898 — 905.
9.    Newsholme P., Homem De Bittencourt P. I., O' Hagan C. at al. Exercise and possible molecular mechanisms of protection from vascular disease and diabetes: the central role of ROS and nitric oxide // Clin. Sci. — 2010. — Vol. 118 (5). — P. 341 — 349.
10.    Raed A. D., Boggs P. B., Erzurum S. C. et al. An Official ATS Clinical Practice Guideline: Interpretation of Exhaled Nitric Oxide Levels (FENO)for Clinical Applications // Am. J. Respirat. Crit. Care Med. — 2011. — Vol. 184. — P. 602 — 615.
11.    Vakil N., van Zanten S. V., Kahrilas P. et al. Montreal definition and classification of gastroesophageal reflux disease: a global evidence-based consensus // Am. J. Gastroenterol. — 2006. — Vol. 101. — P. 1900 — 1920.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

3. Оригінальні дослідження

 

Гастроезофагеальний рефлюкс у дітей раннього віку: диференційна діагностика та лікування

О. Л. Личковська

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Мета — вивчити особливості клінічних виявів фізіологічного та патологічного гастроезофагеального рефлюксу (ГЕР) у немовлят, а також можливостей диференційної діагностики та лікування.
Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебували 108 дітей віком від 1 до 7 міс, батьки яких вперше звернулися по медичну допомогу з приводу частого зригування. До групи спостереження включали дітей з ознаками фізіологічного ГЕР. Обстеження та лікування проводили згідно з протоколами МОЗ України та рекомендаціями ESPGHAN. Огляд дітей та клінічну оцінку перебігу синдрому зригувань здійснювали при першому відвідуванні, на 3 — 5, 7 — 10, 14 і 30-ту добу.
Результати. Серед обстежених дітей незначно переважали хлопчики, за віком — діти до 6 міс з легким та середнім ступенем тяжкості зригувань. На природному вигодовуванні перебували 48 (44,4 %) дітей, решта — на штучному або змішаному. Обтяжений спадковий анамнез щодо гастроезофагеальної рефлюксної хвороби виявлено у 47 (43,5 %) родинах. У 25 (23,1 %) дітей часті зригування поєднувалися з неспокоєм та криком, з них у 2 діагностовано KISS-синдром. У 38 дітей з обтяженим алергологічним анамнезом припинення або істотне зменшення інтенсивності зригувань спостерігали на тлі призначення гіпоалергенної дієти (елімінації білків коров’ячого молока).
Висновки. Синдром зригувань у немовлят, навіть якщо він відповідає критерію фізіологічного ГЕР, гетерогенний за природою та може бути виявом різних розладів. Особливу групу складають діти з обтяженим алергологічним анамнезом, у яких зригування можуть бути першим неспецифічним виявом алергії на білки коров’ячого молока. Ступінчаста терапія ГЕР та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у немовлят, рекомендована протоколами МОЗ України та ESPGHAN, є ефективною у більшості дітей, однак потребує врахування гетерогенності цих розладів.

Ключові слова: гастроезофагеальний рефлюкс, немовлята, диференційна діагностика.

Список літератури:  
1.    Боброва В. І., П’янкова О. В., Надточій Н. І., Замула В. В. Епідеміологічні аспекти перебігу хронічної гастродуоденальної патології у дітей // Сучасна гастроентерол. — 2010. — № 2 (52). — С. 33 — 36.
2.    Brand P. L., Engelbert R. H., Helders P. J. et al. Systematic review of the effects of therapy in infants with the KISS-syndrome (kinetic imbalance due to suboccipital strain) // Ned. Tijdschr. Geneeskd. — 2005. — Vol. 149, N 13. — P. 703 — 707.
3.    Catto-Smith A. G., Tan D., Gall D. G. et al. Rat gastric motor response to food protein-induced anaphylaxis // Gastroenterology. — 1994. — Vol. 106, N 9. — P. 1505 — 1513.
4.    Huijbregts P. A. Manual therapy in children: role of the evidence-based clinician // J. Manual Manipulat. Ther. — 2006. — Vol. 14, N 1. — P. 7 — 9.
5.    Isolauri E., Tahvanainen A., Peltola T. et al. Breast-feeding of allergic infants // J. Pediatr. — 1999. — Vol. 134 (1). — P. 27 — 32.
6.    Koletzko S., Niggemann B., Arato A. et al. Diagnostic approach and management of cow’smilk protein allergy in infants and children: ESPGHAN GI Committee practical guidelines // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. — 2012. — Vol. 55. — P. 221 — 299.
7.    Lightdale J. R., Gremse D. A. Gastroesophageal reflux: management guidance for the pediatrician // Pediatrics. — 2013. — Vol. 131, N 5. — Р. e1684 — 1695.
8.    Martin A. J., Pratt N., Kennedy J. D. Natural history and familial relationships of infant spilling to 9 years of age // Pediatrics. — 2002. — Vol. 109, N 6. — P. 1061 — 1067.
9.    van der Pol R., Smite M., Benninga M. A. et al. Nonpharmacological therapies for GERD in infants and children // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. — 2011. — Vol. 53. — P. S6 — 8.
10.    Vandenplas Y., Rudolph C. D., Di Lorenzo C. et al. Pediatric gastroesophageal reflux clinical practice guidelines: joint recommendations of the North American Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition (NASPGHAN) and the European Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition (ESPGHAN) // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. — 2009. — Vol. 49. — P. 498 — 547.
11.    Vandenplas Y., Veereman-Wauters G., De Greef E. et al. Gastrointestinal manifestation of cow’s milk protein allergy or intolerance and gastrointestinal motility // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. — 2011. — Vol. 53. — P. S15 — 17.

Інше: Личковська Олена Львівна, д. мед. н., проф. кафедри, в. о. зав. кафедри пропедевтики педіатрії та медичної генетики
Тел. (32) 275-90-71. E-mail: olychkovska@gmail.com

Стаття надійшла до редакції 21 січня 2016 р.

 

Гастроэзофагеальный рефлюкс у детей раннего возраста: дифференциальная диагностика и лечение

Е. Л. Лычковская

Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого

Цель — изучить особенности клинических проявлений физиологического и патологического гастроэзофагеального рефлюкса (ГЭР) у младенцев, а также возможности дифференциальной диагностики и лечения.
Материалы и методы. Под нашим наблюдением находились 108 детей в возрасте от 1 до 7 мес, родители которых впервые обратились за медицинской помощью по поводу частых срыгиваний. В группу наблюдения включали детей с признаками физиологического ГЭР. Обследование и лечение проводили согласно протоколам МЗ Украины и рекомендациям ESPGHAN. Осмотр детей и клиническую оценку течения синдрома срыгивания осуществляли при первом визите, на 3 — 5, 7 — 10, 14 и 30-е сутки.
Результаты. Среди обследованных детей незначительно преобладали мальчики, по возрасту — дети до 6 мес с легкой и средней степенью тяжести срыгивания. На естественном вскармливании находились 48 (44,4 %) детей, остальные — на искусственном или смешанном. Отягощенный наследственный анамнез по гастроэзофагеальной рефлюксной болезни выявлен в 47 (43,5 %) семьях. У 25 (23,1 %) детей частые срыгивания сочетались с беспокойством и криком, из них у 2 диагностирован KISS-синдром. У 38 детей с отягощенным аллергологическим анамнезом прекращение или существенное уменьшение интенсивности срыгиваний наблюдали на фоне назначения гипоаллергенной диеты (элиминации белков коровьего молока).
Выводы. Синдром срыгивания у младенцев, даже если он соответствует критерию физиологического ГЭР, гетерогенен по природе и может быть проявлением разных расстройств. Особую группу составляют дети с отягощенным аллергологическим анамнезом, у которых срыгивания бывают первым неспецифическим проявлением аллергии на белки коровьего молока. Ступенчатая терапия ГЭР и гастроэзофагеальной рефлюксной болезни у младенцев, рекомендована протоколами МЗ Украины и ESPGHAN, эффективна у большинства детей, однако необходимо учитывать гетерогенность этих расстройств.

Ключевые слова: гастроэзофагеальный рефлюкс, младенцы, дифференциальная диагностика.

Список литературы:  
1.    Боброва В. І., П’янкова О. В., Надточій Н. І., Замула В. В. Епідеміологічні аспекти перебігу хронічної гастродуоденальної патології у дітей // Сучасна гастроентерол. — 2010. — № 2 (52). — С. 33 — 36.
2.    Brand P. L., Engelbert R. H., Helders P. J. et al. Systematic review of the effects of therapy in infants with the KISS-syndrome (kinetic imbalance due to suboccipital strain) // Ned. Tijdschr. Geneeskd. — 2005. — Vol. 149, N 13. — P. 703 — 707.
3.    Catto-Smith A. G., Tan D., Gall D. G. et al. Rat gastric motor response to food protein-induced anaphylaxis // Gastroenterology. — 1994. — Vol. 106, N 9. — P. 1505 — 1513.
4.    Huijbregts P. A. Manual therapy in children: role of the evidence-based clinician // J. Manual Manipulat. Ther. — 2006. — Vol. 14, N 1. — P. 7 — 9.
5.    Isolauri E., Tahvanainen A., Peltola T. et al. Breast-feeding of allergic infants // J. Pediatr. — 1999. — Vol. 134 (1). — P. 27 — 32.
6.    Koletzko S., Niggemann B., Arato A. et al. Diagnostic approach and management of cow’smilk protein allergy in infants and children: ESPGHAN GI Committee practical guidelines // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. — 2012. — Vol. 55. — P. 221 — 299.
7.    Lightdale J. R., Gremse D. A. Gastroesophageal reflux: management guidance for the pediatrician // Pediatrics. — 2013. — Vol. 131, N 5. — Р. e1684 — 1695.
8.    Martin A. J., Pratt N., Kennedy J. D. Natural history and familial relationships of infant spilling to 9 years of age // Pediatrics. — 2002. — Vol. 109, N 6. — P. 1061 — 1067.
9.    van der Pol R., Smite M., Benninga M. A. et al. Nonpharmacological therapies for GERD in infants and children // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. — 2011. — Vol. 53. — P. S6 — 8.
10.    Vandenplas Y., Rudolph C. D., Di Lorenzo C. et al. Pediatric gastroesophageal reflux clinical practice guidelines: joint recommendations of the North American Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition (NASPGHAN) and the European Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition (ESPGHAN) // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. — 2009. — Vol. 49. — P. 498 — 547.
11.    Vandenplas Y., Veereman-Wauters G., De Greef E. et al. Gastrointestinal manifestation of cow’s milk protein allergy or intolerance and gastrointestinal motility // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. — 2011. — Vol. 53. — P. S15 — 17.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

4. Оригінальні дослідження

 

Застосування комплексу незамінних, умовно замінних і замінних амінокислот у лікуванні хворих з поєднанням хронічного алкогольного панкреатиту та цирозу печінки

К. М. Скоропад

Івано-Франківський національний медичний університет

Мета — вивчити вплив препарату, який містить комплекс незамінних, умовно замінних та замінних амінокислот, на функціональний стан підшлункової залози (ПЗ), білково-синтетичну функцію печінки, трофологічний статус у хворих з поєднанням хронічного алкогольного панкреатиту (ХАП) і цирозу печінки (ЦП) класу А, В за класифікацією Чайльда — П’ю.
Матеріали та методи. Обстежено 38 хворих на ХАП та 40 — з поєднаним алкогольним ураженням ПЗ та печінки (ХАП та ЦП класу А, В за класифікацією Чайльда — П’ю). Кожну з груп розподілили на дві підгрупи залежно від способу лікування. Пацієнти з ХАП першої підгрупи (n = 20) отримували стандартну терапію впродовж 2 тиж, а другої підгрупи (n = 18) — додатково «Гепасол Нео» по 500 мл 8 % розчину довенно краплинно через день 5 разів. Перша підгрупа з поєднаним ХАП та ЦП (n = 20), окрім лікування ХАП, отримувала адеметіонін («Гептрал») по 400 мг довенно краплинно двічі на добу протягом 5 днів, потім — по 400 мг усередину до 2 тиж, «Дуфалак» по 30 мл усередину двічі на добу протягом 2 тиж, «Верошпірон» по 100 — 200 мг залежно від класу ЦП (базова терапія), друга підгрупа (n = 20) додатково до базової терапії — «Гепасол Нео» по 500 мл 8 % розчину довенно краплинно через день 5 разів. Оцінювали клінічні вияви, стан ПЗ та печінки, трофологічний статус. Проводили копрологічне дослідження, визначення активності хімотрипсину в калі, фосфоліпази А2 типу ІІА, рівня загального білка, альбуміну, холінестерази в сироватці крові.
Результати. Установлено вираженіше поліпшення функціонального стану ПЗ (зменшення виявів зовнішньосекреторної недостатності, за клінічними даними, деяке підвищення рівня хімотрипсину в калі (р < 0,05)), білково-синтетичної функції печінки (підвищення рівня загального білка, альбуміну, холінестерази (р < 0,05)) і трофологічного статусу при застосуванні препарату «Гепасол Нео».
Висновки. Запропонована схема лікування має більш виражений позитивний вплив на функціональний стан ПЗ і печінки у хворих з поєднанням ХАП і ЦП.

Ключові слова: хронічний алкогольний панкреатит, алкогольний цироз печінки, суміш амінокислот.

Список літератури:  
1.    Бабанов С. А. Хронический панкреатит: болезнь сытых и голодных // Новая аптека. — 2015. — № 7. — С. 16 — 48.
2.    Буклис Э. Р., Маевская М. В., Ивашкин В. Т. Цирроз печени: механизмы метаболических нарушений и недостаточности пищеварения, заместительная ферментная терапия // Клин. перспективы гастроэнтерол., гепатол. — 2007. — № 3. — С. 13 — 18.
3.    Верхулецкий И. Е. и др. Перспективы использования препарата Гепасол®А в лечении острого панкреатита // Укр. журн. екстремальної медицини імені Г. О. Можаєва. — 2008. — Т. 9, № 3. — С. 68 — 72.
4.    Гастроэнтерология / Пер. с англ.; под ред. К. Авундук. — М., 2013. — 752 с.
5.    Губергриц Н. Б., Колкина В. Я. Возможности ультразвуковой гистографии в оценке выраженности фиброза поджелудочной железы при хроническом пакреатите // Тер. архив. — 2015. — № 2. — С. 59 — 63.
6.    Губергриц Н. Б., Фоменко П. Г. Эффективность комбинированного препарата гепасол нео в лечении больных с циррозами печени // Новости медицины и фармации (Гастроэнтерология). — 2012. — С. 429.
7.    Кишкун А. А. Руководство по лабораторным методам диагностики. — М.: Геотар-Медиа, 2007. — 800 с.
8.    Козько В. Н., Бондарь Н. Е., Соломенник А. О. Клиническая эффективность препаратов гепасол-А и гепасол нео у больных хроническими вирусными заболеваниями печени // Укр. журн. екстремальної медицини імені Г. О. Можаєва. — 2009. — Т. 10, № 4. — С. 88 — 91.
9.    Кучерявый Ю. А. Особенности микронутритивного статуса пациентов с хроническим панкреатитом // Фарматека. — 2015. — № 2. — С. 31 — 38.
10.    Русин В. І., Сірчак Є. С., Івачевський М. М., Петричко О. І. Дисфункція ендотелію у хворих на цироз печінки з ознаками печінкової енцефалопатії та шляхи її корекції // Український журнал екстремальної медицини імені Г. О. Можаєва. — 2011. — Т. 12, № 1. — С. 43 — 47.
11.    Строкова О. А., Еремина Е. Ю. Хронический алкогольный панкреатит и некоторые патогенетические механизмы расстройства пищеварения // Мед. альманах. — 2015. — № 1. — С. 38 — 42.
12.    Хлынов И. Б., Ванчугова Н. Н., Хлынова Р. И. Применение аминокислот с разветвленной боковой цепью в лечении энцефалопатии у больных циррозом печени // Успехи современного естествознания. — 2014. — № 6. — С. 70 — 71.
13.    Хлынов И. Б., Лисовская Т. В., Чикурова М. В. Индивидуальные схемы энтерального питания у больных вирусным циррозом печени // Мед. наука и образование Урала. — 2011. — № 4. — С. 25 — 29.
14.    Цирроз печени и его осложнения / Под ред. О. Я. Бабака, Е. В. Колесниковой. — К., 2011. — 576 с.
15.    Böger R. H. The pharmacodynamics of L-arginine // J Nutr. — 2007. — Vol. 137 (suppl. 2). — Р. 1650S—1655S.
16.    Izgüt-Uysal V. N., Ozkaya Y. G., Ozdemir S. Effect of L-arginine on age-related changes in macrophage phagocytic activity // Immunol. Invest. — 2004. — Vol. 33 (3). — P. 287 — 293.
17.    Kakumitsu Shigeru et al. Effects of l-arginine on the systemic, mesenteric, and Hepatic circulation in patients with cirrhosis // Hepatol. — 1998. — Vol. 27 (2). — Р. 377 — 382.
18.    Kyrsten D. Fairbanks. Alcoholic Liver Disease. Disease Management Project. The Cleveland Clinic, November 2012. — Moda access: http://www.clevelandclinicmeded.com/medicalpubs/diseasemanagement/hepatology/alcoholic-liver-disease.
19.    Stickel F., Seitz H. K., Hahn E. G., Schuppan D. Alcoholic liver disease-established treatment and new therapeutic approaches // Z. Gastroenterol. — 2003. — Bd. 41 (4). — S. 333 — 342.
20.    Witt H., Apte M. V., Keim V., Wilson J. S. Chronic pancreatitis: challenges and advances in pathogenesis, genetics, diagnosis, and therapy // Gastroenterol. — 2007. — Vol. 132 (4). — P. 1557 — 1573.

Інше: Скоропад Катерина Миколаївна, асистент кафедри загальної практики (сімейної медицини), фізичної реабілітації та спортивної медицини
76010, м. Івано-Франківськ, вул. К. Данила, 15. Університетська клініка
E-mail: k.skoropad@gmail.com

Стаття надійшла до редакції 29 грудня 2015 р.

 

Применение комплекса незаменимых, условно заменимых и заменимых аминокислот в лечении больных с сочетанием хронического алкогольного панкреатита и цирроза печени

Е. Н. Скоропад

Ивано-Франковский национальный медицинский университет

Цель — изучить влияние препарата, содержащего комплекс незаменимых, условно заменимых и заменимых аминокислот, на функциональное состояние поджелудочной железы (ПЖ), белково-синтетическую функцию печени, трофологический статус больных с сочетанием хронического алкогольного панкреатита (ХАП) и алкогольного цирроза печени (ЦП) класса А, В по классификации ­Чайльда — Пью.
Материалы и методы. Обследованы 38 больных с ХАП и 40 — с сочетанным алкогольным поражением ПЖ и печени (ХАП и ЦП класса А, В по классификации Чайльда — Пью). Каждую из групп распределили на две подгруппы в зависимости от способа лечения. Пациенты с ХАП первой подгруппы (n = 20) получали стандартную терапию на протяжении 2 нед, а второй подгруппы (n = 18) — дополнительно «Гепасол Нео» по 500 мл 8 % раствора довенно капельно через день 5 раз. Первая подгруппа с сочетанием ХАП и ЦП (n = 20), кроме лечения ХАП, получала адеметионин («Гептрал») по 400 мг довенно капельно дважды в сутки в течение 5 дней, потом — по 400 мг внутрь до 2 нед, «Дуфалак» по 30 мл внутрь дважды в сутки в течение 2 нед, «Верошпирон» по 100 — 200 мг в зависимости от класса ЦП (базовая терапия), вторая подгруппа (n = 20) дополнительно к базовой терапии — «Гепасол Нео» по 500 мл 8 % раствора довенно капельно через день 5 раз. Оценивали клинические проявления, состояние ПЖ и печени, трофологичный статус. Проводили копрологическое исследование, определение активности химотрипсина в кале, фосфолипазы А2 типа IIА, уровня общего белка, альбумина, холин­эстеразы в сыворотке крови.
Результаты. Установлено более выраженное улучшение функционального состояния ПЖ (уменьшение проявлений внешнесекреторной недостаточности, по клиническим данным, некоторое повышение уровня химотрипсина в кале (р < 0,05)), белково-синтетической функции печени (повышение уровня общего белка, альбумина, холинэстеразы (р < 0,05)) и трофологичного статуса при использовании препарата «Гепасол Нео».
Выводы. Предложенная схема лечения имеет более выраженное положительное влияние на функциональное состояние ПЖ и печени у больных с сочетанием ХАП и ЦП.

Ключевые слова: хронический алкогольный панкреатит, алкогольный цирроз печени, смесь аминокислот.

Список литературы:  
1.    Бабанов С. А. Хронический панкреатит: болезнь сытых и голодных // Новая аптека. — 2015. — № 7. — С. 16 — 48.
2.    Буклис Э. Р., Маевская М. В., Ивашкин В. Т. Цирроз печени: механизмы метаболических нарушений и недостаточности пищеварения, заместительная ферментная терапия // Клин. перспективы гастроэнтерол., гепатол. — 2007. — № 3. — С. 13 — 18.
3.    Верхулецкий И. Е. и др. Перспективы использования препарата Гепасол®А в лечении острого панкреатита // Укр. журн. екстремальної медицини імені Г. О. Можаєва. — 2008. — Т. 9, № 3. — С. 68 — 72.
4.    Гастроэнтерология / Пер. с англ.; под ред. К. Авундук. — М., 2013. — 752 с.
5.    Губергриц Н. Б., Колкина В. Я. Возможности ультразвуковой гистографии в оценке выраженности фиброза поджелудочной железы при хроническом пакреатите // Тер. архив. — 2015. — № 2. — С. 59 — 63.
6.    Губергриц Н. Б., Фоменко П. Г. Эффективность комбинированного препарата гепасол нео в лечении больных с циррозами печени // Новости медицины и фармации (Гастроэнтерология). — 2012. — С. 429.
7.    Кишкун А. А. Руководство по лабораторным методам диагностики. — М.: Геотар-Медиа, 2007. — 800 с.
8.    Козько В. Н., Бондарь Н. Е., Соломенник А. О. Клиническая эффективность препаратов гепасол-А и гепасол нео у больных хроническими вирусными заболеваниями печени // Укр. журн. екстремальної медицини імені Г. О. Можаєва. — 2009. — Т. 10, № 4. — С. 88 — 91.
9.    Кучерявый Ю. А. Особенности микронутритивного статуса пациентов с хроническим панкреатитом // Фарматека. — 2015. — № 2. — С. 31 — 38.
10.    Русин В. І., Сірчак Є. С., Івачевський М. М., Петричко О. І. Дисфункція ендотелію у хворих на цироз печінки з ознаками печінкової енцефалопатії та шляхи її корекції // Український журнал екстремальної медицини імені Г. О. Можаєва. — 2011. — Т. 12, № 1. — С. 43 — 47.
11.    Строкова О. А., Еремина Е. Ю. Хронический алкогольный панкреатит и некоторые патогенетические механизмы расстройства пищеварения // Мед. альманах. — 2015. — № 1. — С. 38 — 42.
12.    Хлынов И. Б., Ванчугова Н. Н., Хлынова Р. И. Применение аминокислот с разветвленной боковой цепью в лечении энцефалопатии у больных циррозом печени // Успехи современного естествознания. — 2014. — № 6. — С. 70 — 71.
13.    Хлынов И. Б., Лисовская Т. В., Чикурова М. В. Индивидуальные схемы энтерального питания у больных вирусным циррозом печени // Мед. наука и образование Урала. — 2011. — № 4. — С. 25 — 29.
14.    Цирроз печени и его осложнения / Под ред. О. Я. Бабака, Е. В. Колесниковой. — К., 2011. — 576 с.
15.    Böger R. H. The pharmacodynamics of L-arginine // J Nutr. — 2007. — Vol. 137 (suppl. 2). — Р. 1650S—1655S.
16.    Izgüt-Uysal V. N., Ozkaya Y. G., Ozdemir S. Effect of L-arginine on age-related changes in macrophage phagocytic activity // Immunol. Invest. — 2004. — Vol. 33 (3). — P. 287 — 293.
17.    Kakumitsu Shigeru et al. Effects of l-arginine on the systemic, mesenteric, and Hepatic circulation in patients with cirrhosis // Hepatol. — 1998. — Vol. 27 (2). — Р. 377 — 382.
18.    Kyrsten D. Fairbanks. Alcoholic Liver Disease. Disease Management Project. The Cleveland Clinic, November 2012. — Moda access: http://www.clevelandclinicmeded.com/medicalpubs/diseasemanagement/hepatology/alcoholic-liver-disease.
19.    Stickel F., Seitz H. K., Hahn E. G., Schuppan D. Alcoholic liver disease-established treatment and new therapeutic approaches // Z. Gastroenterol. — 2003. — Bd. 41 (4). — S. 333 — 342.
20.    Witt H., Apte M. V., Keim V., Wilson J. S. Chronic pancreatitis: challenges and advances in pathogenesis, genetics, diagnosis, and therapy // Gastroenterol. — 2007. — Vol. 132 (4). — P. 1557 — 1573.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

5. СТАНДАРТИ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ

 

Звіт про Кіотський міжнародний консенсус з гастриту, асоційованого з Helicobacter pylori

Переклад О. Г. Курінної

Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України

Мета — представити результати міжнародної погоджувальної зустрічі, яка відбулася в 2014 році в Кіото, для розроб­лення міжнародного консенсусу з питань: 1) класифікації хронічного гастриту і дуоденіту, 2) клінічної диференціації диспепсії, зумовленої інфекцією Helicobacter pylori, від функціональної диспепсії, 3) діагностичної оцінки гастриту, 4) коли, кому і як проводити лікування гастриту, який асоціюється з H. pylori.
Дизайн. Розроблено 23 клінічних питання, які належать до згаданих чотирьох груп, відносно яких експертні групи повинні були сформулювати відповідні положення. З метою досягнення консенсусу, рівень якого був визначений заздалегідь і становив 80 % і вище, застосовано метод Дельфі з використанням анонімної електронної системи. Остаточні варіанти клінічних питань і консенсус були обговорені на зустрічі у присутності відповідних представників у Кіото.
Результати. Після істотних змін і виключення одного клінічного питання 24 положення з 22 клінічних питань були сформульовані з рівнем узгодженості понад 80 %. З метою поліпшення організації етіологічної класифікації гастриту і дуоденіту для 11-ї міжнародної класифікації було рекомендовано нову класифікацію гастриту і дуоденіту. Запропоновано нову категорію — H. pylori-асоційована диспепсія разом з діагностичним алгоритмом. Рекомендовано прийняття класифікації системи стратифікації ризику раку шлунка і сучасної технології підвищення роздільності зображення для діагностики гастриту. За наявності можливостей для мінімізації ризику серйозніших ускладнень інфекції H. pylori рекомендовано проведення ерадикаційної терапії до формування передракових змін.
Висновки. Уперше розроблено міжнародний консенсус щодо гастриту, який є основою для міжнародної системи класифікації та для подальших досліджень з цієї теми.

Ключові слова: Кіотський міжнародний консенсус, гастрит, асоційований з Helicobacter pylori.

 

Отчет о Киотском международном консенсусе по гастриту, ассоциированному с Helicobacter pylori

Перевод Е. Г. Куринной

Национальный институт терапии имени Л. Т. Малой НАМН Украины

Цель — представить результаты международной согласительной встречи, состоявшейся в 2014 году в Киото, для разработки международного консенсуса по вопросам: 1) классификации хронического гастрита и дуоденита, 2) клинической дифференциации диспепсии, обусловленной инфекцией Helicobacter pylori, от функциональной диспепсии, 3) диагностической оценки гастрита, 4) когда, кому и как проводить лечение гастрита, ассоциированного с H. рylori.
Дизайн. Разработаны 23 клинических вопроса, относящихся к упомянутым четырем группам, относительно которых экспертные группы должны были сформулировать соответствующие положения. С целью достижения консенсуса, уровень которого был предопределен заранее и составлял 80 % и выше, был применен метод Дельфи с использованием анонимной электронной системы. Окончательные варианты клинических вопросов и консенсус были обсуждены на встрече в присутствии соответствующих представителей в Киото.
Результаты. После существенных изменений и исключения одного клинического вопроса 24 положения по 22 клиническим вопросам были сформулированы с уровнем согласованности более 80 %. С целью улучшения структуры этиологической классификации гастрита и дуоденита для 11-й международной классификации болезней и проблем, связанных со здоровьем (МКБ 11), была рекомендована новая классификация гастрита и дуоденита. Предложена новая категория — H. pylori-ассоциированная диспепсия вместе с диагностическим алгоритмом. Рекомендовано принятие классификации системы стратификации риска рака желудка и современной технологии усиления разрешения изображения для диагностики гастрита. При наличии возможностей для минимизации риска более серьезных осложнений инфекции H. pylori рекомендовано проведение эрадикационной терапии до формирования предраковых изменений.
Выводы. Впервые разработан международный консенсус относительно гастрита, который послужит основой для разработки международной системы классификации и проведения дальнейших исследований.

Ключевые слова: Киотский международный консенсус, гастрит, ассоциированный с Helicobacter pylori.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

6. Лікарські засоби

 

Езофаго-гастро-імпеданс-рН-моніторинг: обґрунтування діагностики біліарного рефлюксу та застосування урсодезоксихолевої кислоти

В. М. Чернобровий, С. Г. Мелащенко, О. О. Ксенчин

Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

Наведено сучасні дані щодо діагностики біліарного рефлюксу. Наголошено на поширеності синдрому дуоденогастроезофагеального рефлюксу, асоційованого з широким спектром гастроентерологічної патології. Розкрито значення мультиканального езофаго-гастро-рН-моніторингу та езофаго-гастро-імпеданс-рН-моніторингу, зокрема за оригінальною технікою та методикою, у функціональній ­діагностиці біліарного рефлюксу. Показано патогенетичне значення слабкокислих біліарних рефлюксів (рН = 4,0 — 6,99), рефлюктат яких містить токсичні жовчні кислоти з ушкоджувальною дією. Доведено позитивний терапевтичний ефект урсодезоксихолевої кислоти у разі біліарного рефлюксу, зумовлений її гідрофільністю, холеретичною дією, усуненням цитотоксичного впливу жовчних кислот рефлюктату.

Ключові слова: мультиканальний езофаго-гастро-імпеданс-рН-моніторинг, біліарний рефлюкс, лікувальний ефект урсодезоксихолевої кислоти.

Список літератури:  
1.    Галиев Ш. З., Амиров Н. Б. Дуоденогастральный рефлюкс как причина развития рефлюкс-гастрита // Вестн. совр. мед. — 2015. — Т. 8, вып. 2. — С. 50 — 61.
2.    Гнатенко О. П., Харченко Н. В. Використання препарату «Урсофальк» в лікувальних схемах при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі // Сучасна гастроентерол. — 2009. — № 1 (45). — С. 40 — 45.
3.    Джулай Г. С., Секарева Е. В., Червинец В. М. та ін. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь, ассоциированная с дуоденогастроэзофагеальным рефлюксом, у больных с билиарной патологией: особенности течения и микробного биоценоза эзофагогастродуоденальной зоны // Тер. архив. — 2014. — № 2. — С. 17 — 22.
4.    Мелащенко С. Г., Кавка С. О. Функціональна шлункова диспепсія — ідентифікація патологічного дуоденогастрального рефлюксу за допомогою добового інтрагастрального рН-моніторингу // Гастроентерол (міжвідомчий збірник). — 2009. — Вип. 42. — С. 225 — 231.
5.    Мелащенко С. Г., Чернобровий В. М., Ксенчин О. О. Діаг­ностичні можливості 200-хвилинного постпрандіального мультиканального інтралюмінального імпеданс-рН-моніторингу стравоходу порівняно з добовим варіантом // Гастроентерол. — 2015. — № 2 (56). — С. 5 — 11.
6.    Мелащенко С. Г., Чернобровий В. М., Ляховченко Н. А. Дослідження газових гастроезофагеальних рефлюксів та заковтування повітря за допомогою мультиканального інтралюмінального імпеданс-рН-моніторингу стравоходу та шлунка у хворих на функціональну шлункову диспепсію та рефлюксну хворобу // Гастроентерол. (міжвідомчий збірник). — 2011. — Вип. 45. — С. 329 — 333.
7.    Мелащенко С. Г., Чернобровый В. Н., Кавка С. А. Выяснение антирефлюксной активности ингибиторов протонной помпы при помощи мультиканального интралюминального импеданс-рН-мониторинга пищевода // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. — 2011. — Т. 21, № 5 (прил. 38). — С. 166.
8.    Минушкин О. Н., Масловский Л. В., Шулешова А. Г., Назаров Н. С. Некоторые подходы к лечению больных с рефлюкс-эзофагитом, перенесших резекцию желудка // Тер. архив. — 2014. — № 86 (8). — С. 50 — 55.
9.    Новицька А. П. Хронічний хімічний гастрит, асоційований з рефлюксом жовчі (рефлюкс-гастрит): сучасні підходи до лікування з урахуванням особливостей механізмів розвитку // Ліки України. — 2015. — № 4 (190). — С. 4 — 9.
10.    Селезнева Э. Я., Ильченко А. А., Чикунова Б. З. Цитопротективный эффект урсодезоксихолевой кислоты на слизистую оболочку органов гастродуоденальной зоны у больных пожилого возраста с сочетанием желчнокаменной болезни и язвенной болезни двенадцатиперстной кишки // Экспер. и клин. гастроэнтерол. — 2011. — № 4. — С. 44 — 47.
11.    Семиног Е. Перспективы применения урсодезоксихолевой кислоты. По итогам XIV Российской гастроэнтерологической недели // Здоров’я України. — 2008. — № 19/1. — С. 42 — 43.
12.    ХVII Российская гастроэнтерологическая неделя: Когда показано применение урсодезоксихолевой кислоты? // Эффективная фармакотерапия. Гастроэнтерол. — 2012. — № 1. — С. 32 — 37.
13.    Чернобровий В. М. Біліарний рефлюкс-гастрит та рефлюкс-езофагіт: актуальні питання застосування препарату «Укрлів» — урсодезоксихолевої кислоти (перспектива добового езофаго-імпеданс-рН-моніторингу) // Сучасна гастроентерол. — 2013. — № 2. — С. 47 — 53.
14.    Чернобровий В. М., Мелащенко С. Г. Урсодезоксихолева кислота: клінічна практика (минуле та сьогодення) // Сучасна гастроентерол. — 2014. — № 1 (75). — С. 99 — 109.
15.    Чернобровий В. М., Мелащенко С. Г., Ксенчин О. О. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба: функціональна діаг­ностика, вибір інгібіторів протонної помпи та оцінка ефективності їх кислотосупресивної дії // Сучасна гастроентерол. — 2015. — № 3 (83). — С. 50 — 58.
16.    Щербинина М. Б. Билиарный рефлюкс в патогенезе ГЭРБ: терапевтическое значение урсодезоксихолевой кислоты // Здоров’я України. — 2015. — № 11 — 12 (360 — 361). — С. 14 — 15.
17.    Dvorak K., Payne C. M., Chavarria M. et al. Bile acids in combination with low pH induce oxidative stress and oxidative DNA damage: relevance of the pathogenesis of Barrett’s esophagus // Gut. — 2007. — Vol. 56. — P. 763 — 771.
18.    Fein M., Maroske J., Fuchs K. H. Importance of duodenogastric reflux in gastro-oesophageal reflux disease // Br. J. Surg. — 2006. — Vol. 93, N 12. — P. 1475 — 1482.
19.    Fuchs K. H., DeMeester T. R., Hinder R. A. et al. Computerized identification of pathologic duodenogastric reflux using 24-hour gastric pH monitoring // Ann. Surg. — 1991. — Vol. 213, N 1. — P. 13 — 20.
20.    Hershcovici T., Jha L. K., Cui H. et al. Night-time intra-oesophageal bile and acid: a comparison between gastro-oesophageal reflux disease patients who failed and those who were treated successfully with a proton pump inhibitor // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2011. — N 33. — P. 837 — 844.
21.    Huo X., Juergens S. et al. Deoxycholic acid causes DNA damage while inducing apoptotic resistance through NF-κB activation in benign Barrett’s epithelial cells // Am J. Physiol. Gastrointest. Liver. Physiol. — 2011. — Vol. 301, N 2. — P. G278 — 286.
22.    Jenkins G. J., D’Sousa F. R., Suzen S. H. et al. Deoxycholic acid at neutral and acid pH is genotoxic to esophageal cells through induction of ROS: the potential role of antioxidants in Barrett’s esophagus // Carcinogenesis. — 2007. — Vol. 28. — P. 136 — 142.
23.    Kunsch S., Neesse A. et al. Prospective evaluation of duodenogastroesophageal reflux in gastroesophageal reflux disease patients refractory to proton pump inhibitor therapy // Digestion. — 2012. — Vol. 86 (4). — Р. 315 — 322.
24.    Little A. G., DeMeester T. R., Skinner D. B. Combined gastric and esophageal 24-hour pH monitoring in patients with gastroesophageal reflux // Surg. Forum. — 1979. — N 30. — P. 351 — 353.
25.    Little A. G., Martinez E. I., DeMeester T. R. et al. Duodenogastric reflux and reflux esophagitis // Surgery. — 1984. — N 96 (2). — P. 447 — 454.
26.    Serfaty L. Chemoprevention of colorectal cancer with ursodeoxycholic acid: pro // Clin. Res. Hepatol. Gastroenterol. — 2012. — Vol. 36, suppl. 1. — P. 53 — 60.
27.    Stein H. J., Kauler W. K., Feussner H., Siewert J. R. Bile acids as component of the duodenogastric refluate: detection, relation-ship to bilirubin, mechanism of injury, and clinical relevance // Hepatogastroenterol. — 1999. — Vol. 46. — P. 66 — 73.
28.    Thao T. D., Ryu H. C., Yoo S. H. et al. Antibacterial and anti-atrophic effects of a highly soluble, acid stable UDCA formula in Helicobacter pylori-induced gastritis // Biochem. Pharmacol. — 2008. — Vol. 75, N 11. — P. 2135 — 2146.    
29.    Vaezi M. V., Richter J. E. Importance of duodeno-gastro-esophageal reflux in the medical out-patient practice // Hepatogastroenterol. — 1999. — Vol. 46. — P. 40 — 47.
30.    Yachimski P., Maqbool S., Bhat Y. M. et al. Control of acid and duodenogastroesophageal reflux (DGER) in patients with Barrett’s esophagus // Am. J. Gastroenterol. — 2015. — N 110 (8). — P. 1143 — 1148.

Інше: Чернобровий В’ячеслав Миколайович, д. мед. н., проф., зав. кафедри
21027, м. Вінниця-27, а/с 2879. E-mail: pavlovao1963@mail.ru

Стаття надійшла до редакції 12 січня 2016 р.

 

Эзофаго-гастро-импеданс-рН-мониторинг: обоснование диагностики билиарного рефлюкса и применения урсодезоксихолевой кислоты

В. Н. Чернобровый, С. Г. Мелащенко, О. А. Ксенчин

Винницкий национальный медицинский университет имени Н. И. Пирогова

Приведены современные данные относительно диагностики билиарного рефлюкса. Акцент сделан на распространенности синдрома дуоденогастроэзофагеального рефлюкса, ассоциированного с широким спектром гастроэнтерологической патологии. Раскрыто значение мультиканального эзофаго-гастро-рН-мониторинга и эзофаго-гастро-импеданс-рН-мониторинга, в том числе с помощью оригинальной техники и методики, в функциональной диагностике билиарного рефлюкса. Показано патогенетическое значение слабокислых билиарных рефлюксов (рН = 4,0 — 6,99), рефлюктат которых содержит токсические желчные кислоты с повреждающим действием. Доказан позитивный терапевтический эффект урсодезоксихолевой кислоты в случае билиарного рефлюкса, обусловленный ее гидрофильностью, холеретическим действием, устранением цитотоксического влияния желчных кислот рефлюктата.

Ключевые слова: мультиканальный эзофаго-гастро-импеданс-рН-мониторинг, билиарный рефлюкс, лечебный эффект урсодезоксихолевой кислоты.

Список литературы:  
1.    Галиев Ш. З., Амиров Н. Б. Дуоденогастральный рефлюкс как причина развития рефлюкс-гастрита // Вестн. совр. мед. — 2015. — Т. 8, вып. 2. — С. 50 — 61.
2.    Гнатенко О. П., Харченко Н. В. Використання препарату «Урсофальк» в лікувальних схемах при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі // Сучасна гастроентерол. — 2009. — № 1 (45). — С. 40 — 45.
3.    Джулай Г. С., Секарева Е. В., Червинец В. М. та ін. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь, ассоциированная с дуоденогастроэзофагеальным рефлюксом, у больных с билиарной патологией: особенности течения и микробного биоценоза эзофагогастродуоденальной зоны // Тер. архив. — 2014. — № 2. — С. 17 — 22.
4.    Мелащенко С. Г., Кавка С. О. Функціональна шлункова диспепсія — ідентифікація патологічного дуоденогастрального рефлюксу за допомогою добового інтрагастрального рН-моніторингу // Гастроентерол (міжвідомчий збірник). — 2009. — Вип. 42. — С. 225 — 231.
5.    Мелащенко С. Г., Чернобровий В. М., Ксенчин О. О. Діаг­ностичні можливості 200-хвилинного постпрандіального мультиканального інтралюмінального імпеданс-рН-моніторингу стравоходу порівняно з добовим варіантом // Гастроентерол. — 2015. — № 2 (56). — С. 5 — 11.
6.    Мелащенко С. Г., Чернобровий В. М., Ляховченко Н. А. Дослідження газових гастроезофагеальних рефлюксів та заковтування повітря за допомогою мультиканального інтралюмінального імпеданс-рН-моніторингу стравоходу та шлунка у хворих на функціональну шлункову диспепсію та рефлюксну хворобу // Гастроентерол. (міжвідомчий збірник). — 2011. — Вип. 45. — С. 329 — 333.
7.    Мелащенко С. Г., Чернобровый В. Н., Кавка С. А. Выяснение антирефлюксной активности ингибиторов протонной помпы при помощи мультиканального интралюминального импеданс-рН-мониторинга пищевода // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. — 2011. — Т. 21, № 5 (прил. 38). — С. 166.
8.    Минушкин О. Н., Масловский Л. В., Шулешова А. Г., Назаров Н. С. Некоторые подходы к лечению больных с рефлюкс-эзофагитом, перенесших резекцию желудка // Тер. архив. — 2014. — № 86 (8). — С. 50 — 55.
9.    Новицька А. П. Хронічний хімічний гастрит, асоційований з рефлюксом жовчі (рефлюкс-гастрит): сучасні підходи до лікування з урахуванням особливостей механізмів розвитку // Ліки України. — 2015. — № 4 (190). — С. 4 — 9.
10.    Селезнева Э. Я., Ильченко А. А., Чикунова Б. З. Цитопротективный эффект урсодезоксихолевой кислоты на слизистую оболочку органов гастродуоденальной зоны у больных пожилого возраста с сочетанием желчнокаменной болезни и язвенной болезни двенадцатиперстной кишки // Экспер. и клин. гастроэнтерол. — 2011. — № 4. — С. 44 — 47.
11.    Семиног Е. Перспективы применения урсодезоксихолевой кислоты. По итогам XIV Российской гастроэнтерологической недели // Здоров’я України. — 2008. — № 19/1. — С. 42 — 43.
12.    ХVII Российская гастроэнтерологическая неделя: Когда показано применение урсодезоксихолевой кислоты? // Эффективная фармакотерапия. Гастроэнтерол. — 2012. — № 1. — С. 32 — 37.
13.    Чернобровий В. М. Біліарний рефлюкс-гастрит та рефлюкс-езофагіт: актуальні питання застосування препарату «Укрлів» — урсодезоксихолевої кислоти (перспектива добового езофаго-імпеданс-рН-моніторингу) // Сучасна гастроентерол. — 2013. — № 2. — С. 47 — 53.
14.    Чернобровий В. М., Мелащенко С. Г. Урсодезоксихолева кислота: клінічна практика (минуле та сьогодення) // Сучасна гастроентерол. — 2014. — № 1 (75). — С. 99 — 109.
15.    Чернобровий В. М., Мелащенко С. Г., Ксенчин О. О. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба: функціональна діаг­ностика, вибір інгібіторів протонної помпи та оцінка ефективності їх кислотосупресивної дії // Сучасна гастроентерол. — 2015. — № 3 (83). — С. 50 — 58.
16.    Щербинина М. Б. Билиарный рефлюкс в патогенезе ГЭРБ: терапевтическое значение урсодезоксихолевой кислоты // Здоров’я України. — 2015. — № 11 — 12 (360 — 361). — С. 14 — 15.
17.    Dvorak K., Payne C. M., Chavarria M. et al. Bile acids in combination with low pH induce oxidative stress and oxidative DNA damage: relevance of the pathogenesis of Barrett’s esophagus // Gut. — 2007. — Vol. 56. — P. 763 — 771.
18.    Fein M., Maroske J., Fuchs K. H. Importance of duodenogastric reflux in gastro-oesophageal reflux disease // Br. J. Surg. — 2006. — Vol. 93, N 12. — P. 1475 — 1482.
19.    Fuchs K. H., DeMeester T. R., Hinder R. A. et al. Computerized identification of pathologic duodenogastric reflux using 24-hour gastric pH monitoring // Ann. Surg. — 1991. — Vol. 213, N 1. — P. 13 — 20.
20.    Hershcovici T., Jha L. K., Cui H. et al. Night-time intra-oesophageal bile and acid: a comparison between gastro-oesophageal reflux disease patients who failed and those who were treated successfully with a proton pump inhibitor // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2011. — N 33. — P. 837 — 844.
21.    Huo X., Juergens S. et al. Deoxycholic acid causes DNA damage while inducing apoptotic resistance through NF-κB activation in benign Barrett’s epithelial cells // Am J. Physiol. Gastrointest. Liver. Physiol. — 2011. — Vol. 301, N 2. — P. G278 — 286.
22.    Jenkins G. J., D’Sousa F. R., Suzen S. H. et al. Deoxycholic acid at neutral and acid pH is genotoxic to esophageal cells through induction of ROS: the potential role of antioxidants in Barrett’s esophagus // Carcinogenesis. — 2007. — Vol. 28. — P. 136 — 142.
23.    Kunsch S., Neesse A. et al. Prospective evaluation of duodenogastroesophageal reflux in gastroesophageal reflux disease patients refractory to proton pump inhibitor therapy // Digestion. — 2012. — Vol. 86 (4). — Р. 315 — 322.
24.    Little A. G., DeMeester T. R., Skinner D. B. Combined gastric and esophageal 24-hour pH monitoring in patients with gastroesophageal reflux // Surg. Forum. — 1979. — N 30. — P. 351 — 353.
25.    Little A. G., Martinez E. I., DeMeester T. R. et al. Duodenogastric reflux and reflux esophagitis // Surgery. — 1984. — N 96 (2). — P. 447 — 454.
26.    Serfaty L. Chemoprevention of colorectal cancer with ursodeoxycholic acid: pro // Clin. Res. Hepatol. Gastroenterol. — 2012. — Vol. 36, suppl. 1. — P. 53 — 60.
27.    Stein H. J., Kauler W. K., Feussner H., Siewert J. R. Bile acids as component of the duodenogastric refluate: detection, relation-ship to bilirubin, mechanism of injury, and clinical relevance // Hepatogastroenterol. — 1999. — Vol. 46. — P. 66 — 73.
28.    Thao T. D., Ryu H. C., Yoo S. H. et al. Antibacterial and anti-atrophic effects of a highly soluble, acid stable UDCA formula in Helicobacter pylori-induced gastritis // Biochem. Pharmacol. — 2008. — Vol. 75, N 11. — P. 2135 — 2146.    
29.    Vaezi M. V., Richter J. E. Importance of duodeno-gastro-esophageal reflux in the medical out-patient practice // Hepatogastroenterol. — 1999. — Vol. 46. — P. 40 — 47.
30.    Yachimski P., Maqbool S., Bhat Y. M. et al. Control of acid and duodenogastroesophageal reflux (DGER) in patients with Barrett’s esophagus // Am. J. Gastroenterol. — 2015. — N 110 (8). — P. 1143 — 1148.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

7. Лікарські засоби

 

Раціональний вибір інгібітора протонної помпи для лікування хронічного панкреатиту у поєднанні з медикаментозними ураженнями печінки Частина 1. Вихідний стан підшлункової залози та печінки, метаболічного гомеостазу. Якість життя хворих з поєднаною патологією

Н. Б. Губергріц, П. Г. Фоменко, О. О. Голубова, Н. В. Бєляєва

Донецький національний медичний університет імені Максима Горького, Лиман

Наведено огляд літератури щодо метаболізму лікарських засобів у печінці. Особливу увагу приділено ролі системи цитохрому P450 у цьому метаболізмі. Доведено, що пантопразол («Нольпаза») менше за інші інгібітори протонної помпи впливає на активність ферментів системи цитохрому P450. Автори провели власне дослідження, в якому обстежили 328 хворих із поєднаною патологією. Доведено, що у хворих суттєво порушені функціональний стан печінки та підшлункової залози, розвивається метаболічна інтоксикація, підвищується активність перекисного окиснення ліпідів та знижується антиоксидантний захист, стає патологічним ліпідний спектр крові, знижується якість життя.

Ключові слова: хронічний панкреатит, медикаментозний гепатит, функціональний стан печінки та підшлункової залози, ліпідний профіль крові, метаболічна інтоксикація, якість життя.

Список літератури:  
1.    Андреев Л. И., Кожемякин Л. А. Методика определения малонового диальдегида // Лаб. дело. — 1988. — № 11. — С. 41 — 43.
2.    Бабак О. Я., Колесникова Е. В. Лекарственно-индуцированные поражения печени: особенности выявления, постановки диагноза и ведения пациентов // Здоров’я України. — 2012. — № 2. — С. 32 — 35.
3.    Бабак О. Я., Колесникова Е. В. Цирроз печени и его осложнения. — К.: Здоров’я України, 2011. — 576 с.
4.    Белоусов Ю. Б., Леонова М. В. Основы клинической фармакологии и рациональной фармакотерапии. — М.: Бионика, 2002. — С. 254 — 258.
5.    Бельмер С. В. Пять поколений ингибиторов протонного насоса: проблема выбора // Лечащий врач. — 2009. — № 7. — С. 14 — 17.
6.    Богер М. М. Методы исследования поджелудочной железы. — Новосибирск: Наука, 1982. — 240 с.
7.    Гаврилов Б. В., Гаврилова А. Р., Хмара Н. Ф. Измерение диеновых конъюгатов в плазме крови по УФ-поглощению гептановых и изопропанольных экстрактов // Лаб. дело. — 1988. — № 2. — С. 60 — 63.
8.    Громашевская Л. Л. «Средние молекулы» как один из показателей «метаболической интоксикации» в оpганизме // Лаб. диагностика. — 1997. — № 1. — С. 11 — 16.
9.    Громашевская Л. Л. Метаболическая интоксикация в патогенезе и диагностике патологических процессов // Лаб. диагностика. — 2006. — № 1. — С. 3 — 13.
10.    Губергриц Н. Б., Баринова Н. Е., Беляев В. В. и др. Клинико-патогенетическая оценка информативности и современные возможности оптимизации ультразвуковой диагнос­тики хронического рецидивирующего панкреатита // Мед. визуализация. — 2002. — № 1. — С. 48 — 58.
11.    Губергриц Н. Б., Лукашевич Г. М., Клочков А. Е. Лекарственный панкреатит: патогенез, классификация, диагностика, лечение // Вестн. Клуба Панкреатологов. — 2011. — № 3. — С. 16 — 20.
12.    Губергриц Н. Б., Христич Т. Н. Клиническая панкреатология. — Донецк: Лебедь, 2000. — 416 с.
13.    Зборовская И. А., Банникова М. В. Антиоксидантная система организма. Ее значение в метаболизме. Клинические аспекты // Вестн. РАМН. — 1995. — № 6. — С. 53 — 60.
14.    Коржов В. И. Окислительные системы эндоплазматического ретикулума и митохондрий печени, их нарушения и коррекция в условиях экспериментальной интоксикации: автореф. дис. …д-ра мед. наук. — К., 1986. — 40 с.
15.    Лабораторные методы исследования в клинике: справочник / Под ред. В. В. Меньшикова. — М.: Медицина, 1987. — 368 с.
16.    Лапач С. Н., Чубенко А. В., Бабич П. Н. Основные принципы применения статистических методов в клинических испытаниях. — К.: Морион, 2002. — 160 с.
17.    Лапина Т. Л. Безопасность ингибиторов протонной помпы // Клин. перспективы гастроэнтерол., гепатол. — 2009. — № 4. — С. 2 — 8.
18.    Лендьел М. Ф., Желтвай В. В., Киртич Л. П. и др. Беззондовые методы исследования функционального состояния органов пищеварения: метод. рекомендации. — Ужгород: Б. и., 1985. — 16 с.
19.    Лях Ю. И., Гурьянов В. Г., Хоменко В. Н. Основы компьютерной биостатистики: анализ информации в биологии, медицине и фармации статистическим пакетом MedStat. — Донецк: Б. и., 2006. — 214 с.
20.    Маев И. В., Оганесян Т. С., Кучерявый Ю. А. Сравнительная эффективность тройной антихеликобактерной терапии I линии при использовании препаратов пантопразола и омепразола // Лечащий врач. — 2010. — № 2. — С. 92 — 95.
21.    Мазо В. К. Глутатион как компонент антиоксидантной системы желудочно-кишечного тракта // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. — 1999. — № 1. — С. 47 — 53.
22.    Мальцев Г. Ю., Тышко Н. В. Методы определения содержания глутатиона и активности глутатионпероксидазы в эритроцитах // Гигиена и санитария. — 2002. — № 2. — С. 69 — 72.
23.    Мещишен И. Ф. Метод определения активности глутатионтрансферазы в крови // Применение ферментов в медицине: Материалы докл. науч. конф. — Симферополь, 1987. — С. 135 — 136.
24.    Николайчик В. В., Моин В. М., Кирковский В. В. и др. Способ определения «средних молекул» // Лаб. дело. — 1991. — № 10. — С. 13 — 18.
25.    Передерий В. Г., Ткач С. М. Современные подходы к диаг­ностике и лечению гастроэнтерологических заболеваний // Здоров’я України. — 2014. — № 11 — 12. — С. 16 — 18.
26.    Решетилов Ю. И., Колкина В. Я. Гиперлипидемический панкреатит // Буковин. мед. вісн. — 2011. — № 2. — С. 238 — 240.
27.    Сервецкий К. Л., Чабан Т. В., Солтык С. М. Оценка интенсивности процессов перекисного окисления липидов и активности ферментов глутатионовой редокс-системы при токсичном гепатите у крыс // Укр. мед. альманах. — 2009. — Т. 12, № 3. — С. 146 — 149.
28.    Скрипник І. М., Мельник Т. В., Потяженко М. М. Клінічна гепатологія: Навч. посібн. — Полтава: Дивосвіт, 2007. — 424 с.
29.    Скрыпник И. Н. Проблема гепатотоксичности антибактериальных препаратов с точки зрения современной медицины // Здоров’я України. — 2009. — № 7. — С. 36 — 37.
30.    Степанов Ю. М. Хвороби органів травлення та гастроентерологічна допомога населенню України: здобутки, проб­леми та шляхи їх вирішення // Здоров’я України. — 2014. — № 3. — С. 10 — 11.
31.    Уманский В. Я., Зяблицев С. В., Чернобривцев П. А., Пищулина С. В. Использование информационной системы «УРАН» для управления качеством лабораторных исследований // Вестн. гигиены и эпидемиол. — 2002. — Т. 6, № 1. — С. 87 — 91.
32.    Філіппов Ю. О., Скирда І. Ю. Динаміка поширеності і захворюваності основними хворобами органів травлення в Україні за 10 останніх років (1997 — 2006 рр.) // Гастроентерологія: Міжвід. зб. — Дніпропетровськ: Журфонд, 2008. — Вип. 40. — С. 3 — 10.
33.    Фролов В. М., Пересадин Н. А., Баскаков И. Н. Моноклональные антитела в изучении показателей клеточного иммунитета у больных // Лаб. дело. — 1989. — № 6. — С. 71 — 72.
34.    Харченко Н. В., Бабак О. Я., Дорофеев А. Э. и др. Обзор материалов 22-й Европейской гастроэнтерологической недели // Здоров’я України. — 2014. — № 4. — С. 8 — 10.
35.    Шифф Ю. Р., Соррел М. Ф., Мэддрей У. С. Болезни печени по Шиффу. Алкогольные, лекарственные, генетические и метаболические заболевания; пер. с англ. под ред. Н. А. Мухина, Д. Т. Абдурахмановой, Э. З. Бурневича и др. — М.: Гэотар-Медиа, 2011. — 480 с.
36.    Biour M., Jaillon P. Drug-induced hepatic diseases // Pathol. Biol. — 1999. — Vol. 47. — P. 928 — 937.
37.    Blume H., Donath F., Warnke A., Schug B. S. Pharmacokinetic drug interaction profiles of proton pump inhibitors // Drug Saf. — 2006. — Vol. 29, N 9. — P. 769 — 784.
38.    Cartmel M. T., Kingsnorth A. N., O’Reilly D. A. et al. Faecal elastase 1 measurement in chronic pancreatitis // Clin. Chem. Lab. Med. — 2005. — Vol. 43, N 1. — P. 97 — 98.
39.    Cheer S. M., Prakash A., Faulds D., Lamb H. M. Pantoprazole: an update of its pharmacological properties and therapeutic use in the management of acid-related disorders // Drugs. — 2003. — Vol. 63, N 1. — P. 101 — 133.
40.    Clinical pancreatology for practicing gastroenterologists and surgeons / Ed. by J. E. Dominguez-Munoz. — Oxford: A Blackwell Publ. Co., 2005. — 535 р.
41.    Data on file. — KRKA: d.d., Novo mesto, Slovenia. — 2006.
42.    Denk H. Drug-induced liver injury // Verh. Dtsch. Ges. Pathol. — 2002. — Vol. 86. — P. 120 — 125.
43.    Dumasy V., Delhaye M., Cotton F., Deviere J. Fat malabsorption screening in chronic pancreatitis // Am. J. Gastroenterol. — 2004. — Vol. 99, N 7. — P. 1350 — 1354.
44.    Forsmark C. E. Chronic pancreatitis and quality of life // Dig. Liver Dis. — 2006. — Vol. 38, N 2. — P. 116 — 118.
45.    Kromer W., Krüger U., Huber R. et al. Differences in pH-dependent activation rates of substituted benzimidazoles and biological in vitro correlates // Pharmacol. — 1998. — Vol. 56, N 2. — P. 57 — 70.
46.    Lohr M., Andren-Sandberg A. Pancreatitis — diagnosis and therapy. — Bremen: UNI-MED, 2011. — 253 p.
47.    Lorf T., Ramadori G., Ringe B. et al. The effect of pantoprazole on tacrolimus and cyclosporin A bloo concentration in transplant recipients (letter) // Eur. J. Clin. Pharmacol. — 2000. — Vol. 56, N 5. — P. 439 — 440.
48.    Parsons M. E. Pantoprazole, a new proton-pump inhibitor, has a precise and predictable profile of activity // Eur. J. Gastroenterol. Hepatol. — 1996. — Vol. 8, suppl. 1. — P. 15 — 20.
49.    Pue M. A., Laroche J., Meineke I., de Mey C. Pharmacokinetics of pantoprazole following single intravenous and oral administration to healthy male subjects // Eur. J. Clin. Parmacol. — 1993. — Vol. 44, N 6. — P. 575 — 578.
50.    Shin J. M., Sachs G. Restoration of acid secretion following treatment with proton pump inhibitors // Gastroenterol. — 2002. — Vol. 123. — P. 1588 — 1597.
51.    Tenner S. M., Steinberg W. M. Drug-induced acute pancreatitis // The Pancreas / Eds. H. G. Beger, A. L. Warshaw, M. W. Büchler et al. — Oxford: Blackwell Science Ltd., 1998. — Vol. 1. — P. 331 — 342.
52.    Zimmerman H. J. Hepatotoxicity: the adverse effects of drugs and other chemicals on the liver. — 2nd ed. — P. iladelphia, PA: Lippincott Williams & Wilkins, 1999.

Інше: Губергріц Наталя Борисівна, д. мед. н., проф., зав. кафедри внутрішньої медицини ім. проф. О. Я. Губергріца
E-mail: profnbg@mail.ru

Стаття надійшла до редакції 14 січня 2016 р.

 

Рациональный выбор ингибитора протонной помпы для лечения хронического панкреатита в сочетании с медикаментозными поражениями печени. Часть 1. Исходное состояние поджелудочной железы и печени, метаболического гомеостаза. Качество жизни больных с сочетанной патологией

Н. Б. Губергриц, П. Г. Фоменко, О. А. Голубова, Н. В. Беляева

Донецкий национальный медицинский университет имени Максима Горького, Лиман

Приведен обзор литературы о метаболизме лекарственных средств в печени. Особое внимание уделено роли системы цитохрома P450 в этом метаболизме. Доказано, что пантопразол («Нольпаза») меньше, чем другие ингибиторы протонной помпы, влияет на активность ферментов системы цитохрома P450. Авторы провели собственное исследование, в котором обследовали 328 больных с сочетанной патологией. Доказано, что у больных существенно нарушены функциональное состояние печени и поджелудочной железы, развивается метаболическая интоксикация, повышается активность перекисного окисления липидов и снижается антиоксидантная защита, становится патологическим липидный спектр крови, снижается качество жизни.

Ключевые слова: хронический панкреатит, медикаментозный гепатит, функциональное состояние печени и поджелудочной железы, липидный профиль крови, метаболическая интоксикация, качество жизни.

Список литературы:  
1.    Андреев Л. И., Кожемякин Л. А. Методика определения малонового диальдегида // Лаб. дело. — 1988. — № 11. — С. 41 — 43.
2.    Бабак О. Я., Колесникова Е. В. Лекарственно-индуцированные поражения печени: особенности выявления, постановки диагноза и ведения пациентов // Здоров’я України. — 2012. — № 2. — С. 32 — 35.
3.    Бабак О. Я., Колесникова Е. В. Цирроз печени и его осложнения. — К.: Здоров’я України, 2011. — 576 с.
4.    Белоусов Ю. Б., Леонова М. В. Основы клинической фармакологии и рациональной фармакотерапии. — М.: Бионика, 2002. — С. 254 — 258.
5.    Бельмер С. В. Пять поколений ингибиторов протонного насоса: проблема выбора // Лечащий врач. — 2009. — № 7. — С. 14 — 17.
6.    Богер М. М. Методы исследования поджелудочной железы. — Новосибирск: Наука, 1982. — 240 с.
7.    Гаврилов Б. В., Гаврилова А. Р., Хмара Н. Ф. Измерение диеновых конъюгатов в плазме крови по УФ-поглощению гептановых и изопропанольных экстрактов // Лаб. дело. — 1988. — № 2. — С. 60 — 63.
8.    Громашевская Л. Л. «Средние молекулы» как один из показателей «метаболической интоксикации» в оpганизме // Лаб. диагностика. — 1997. — № 1. — С. 11 — 16.
9.    Громашевская Л. Л. Метаболическая интоксикация в патогенезе и диагностике патологических процессов // Лаб. диагностика. — 2006. — № 1. — С. 3 — 13.
10.    Губергриц Н. Б., Баринова Н. Е., Беляев В. В. и др. Клинико-патогенетическая оценка информативности и современные возможности оптимизации ультразвуковой диагнос­тики хронического рецидивирующего панкреатита // Мед. визуализация. — 2002. — № 1. — С. 48 — 58.
11.    Губергриц Н. Б., Лукашевич Г. М., Клочков А. Е. Лекарственный панкреатит: патогенез, классификация, диагностика, лечение // Вестн. Клуба Панкреатологов. — 2011. — № 3. — С. 16 — 20.
12.    Губергриц Н. Б., Христич Т. Н. Клиническая панкреатология. — Донецк: Лебедь, 2000. — 416 с.
13.    Зборовская И. А., Банникова М. В. Антиоксидантная система организма. Ее значение в метаболизме. Клинические аспекты // Вестн. РАМН. — 1995. — № 6. — С. 53 — 60.
14.    Коржов В. И. Окислительные системы эндоплазматического ретикулума и митохондрий печени, их нарушения и коррекция в условиях экспериментальной интоксикации: автореф. дис. …д-ра мед. наук. — К., 1986. — 40 с.
15.    Лабораторные методы исследования в клинике: справочник / Под ред. В. В. Меньшикова. — М.: Медицина, 1987. — 368 с.
16.    Лапач С. Н., Чубенко А. В., Бабич П. Н. Основные принципы применения статистических методов в клинических испытаниях. — К.: Морион, 2002. — 160 с.
17.    Лапина Т. Л. Безопасность ингибиторов протонной помпы // Клин. перспективы гастроэнтерол., гепатол. — 2009. — № 4. — С. 2 — 8.
18.    Лендьел М. Ф., Желтвай В. В., Киртич Л. П. и др. Беззондовые методы исследования функционального состояния органов пищеварения: метод. рекомендации. — Ужгород: Б. и., 1985. — 16 с.
19.    Лях Ю. И., Гурьянов В. Г., Хоменко В. Н. Основы компьютерной биостатистики: анализ информации в биологии, медицине и фармации статистическим пакетом MedStat. — Донецк: Б. и., 2006. — 214 с.
20.    Маев И. В., Оганесян Т. С., Кучерявый Ю. А. Сравнительная эффективность тройной антихеликобактерной терапии I линии при использовании препаратов пантопразола и омепразола // Лечащий врач. — 2010. — № 2. — С. 92 — 95.
21.    Мазо В. К. Глутатион как компонент антиоксидантной системы желудочно-кишечного тракта // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. — 1999. — № 1. — С. 47 — 53.
22.    Мальцев Г. Ю., Тышко Н. В. Методы определения содержания глутатиона и активности глутатионпероксидазы в эритроцитах // Гигиена и санитария. — 2002. — № 2. — С. 69 — 72.
23.    Мещишен И. Ф. Метод определения активности глутатионтрансферазы в крови // Применение ферментов в медицине: Материалы докл. науч. конф. — Симферополь, 1987. — С. 135 — 136.
24.    Николайчик В. В., Моин В. М., Кирковский В. В. и др. Способ определения «средних молекул» // Лаб. дело. — 1991. — № 10. — С. 13 — 18.
25.    Передерий В. Г., Ткач С. М. Современные подходы к диаг­ностике и лечению гастроэнтерологических заболеваний // Здоров’я України. — 2014. — № 11 — 12. — С. 16 — 18.
26.    Решетилов Ю. И., Колкина В. Я. Гиперлипидемический панкреатит // Буковин. мед. вісн. — 2011. — № 2. — С. 238 — 240.
27.    Сервецкий К. Л., Чабан Т. В., Солтык С. М. Оценка интенсивности процессов перекисного окисления липидов и активности ферментов глутатионовой редокс-системы при токсичном гепатите у крыс // Укр. мед. альманах. — 2009. — Т. 12, № 3. — С. 146 — 149.
28.    Скрипник І. М., Мельник Т. В., Потяженко М. М. Клінічна гепатологія: Навч. посібн. — Полтава: Дивосвіт, 2007. — 424 с.
29.    Скрыпник И. Н. Проблема гепатотоксичности антибактериальных препаратов с точки зрения современной медицины // Здоров’я України. — 2009. — № 7. — С. 36 — 37.
30.    Степанов Ю. М. Хвороби органів травлення та гастроентерологічна допомога населенню України: здобутки, проб­леми та шляхи їх вирішення // Здоров’я України. — 2014. — № 3. — С. 10 — 11.
31.    Уманский В. Я., Зяблицев С. В., Чернобривцев П. А., Пищулина С. В. Использование информационной системы «УРАН» для управления качеством лабораторных исследований // Вестн. гигиены и эпидемиол. — 2002. — Т. 6, № 1. — С. 87 — 91.
32.    Філіппов Ю. О., Скирда І. Ю. Динаміка поширеності і захворюваності основними хворобами органів травлення в Україні за 10 останніх років (1997 — 2006 рр.) // Гастроентерологія: Міжвід. зб. — Дніпропетровськ: Журфонд, 2008. — Вип. 40. — С. 3 — 10.
33.    Фролов В. М., Пересадин Н. А., Баскаков И. Н. Моноклональные антитела в изучении показателей клеточного иммунитета у больных // Лаб. дело. — 1989. — № 6. — С. 71 — 72.
34.    Харченко Н. В., Бабак О. Я., Дорофеев А. Э. и др. Обзор материалов 22-й Европейской гастроэнтерологической недели // Здоров’я України. — 2014. — № 4. — С. 8 — 10.
35.    Шифф Ю. Р., Соррел М. Ф., Мэддрей У. С. Болезни печени по Шиффу. Алкогольные, лекарственные, генетические и метаболические заболевания; пер. с англ. под ред. Н. А. Мухина, Д. Т. Абдурахмановой, Э. З. Бурневича и др. — М.: Гэотар-Медиа, 2011. — 480 с.
36.    Biour M., Jaillon P. Drug-induced hepatic diseases // Pathol. Biol. — 1999. — Vol. 47. — P. 928 — 937.
37.    Blume H., Donath F., Warnke A., Schug B. S. Pharmacokinetic drug interaction profiles of proton pump inhibitors // Drug Saf. — 2006. — Vol. 29, N 9. — P. 769 — 784.
38.    Cartmel M. T., Kingsnorth A. N., O’Reilly D. A. et al. Faecal elastase 1 measurement in chronic pancreatitis // Clin. Chem. Lab. Med. — 2005. — Vol. 43, N 1. — P. 97 — 98.
39.    Cheer S. M., Prakash A., Faulds D., Lamb H. M. Pantoprazole: an update of its pharmacological properties and therapeutic use in the management of acid-related disorders // Drugs. — 2003. — Vol. 63, N 1. — P. 101 — 133.
40.    Clinical pancreatology for practicing gastroenterologists and surgeons / Ed. by J. E. Dominguez-Munoz. — Oxford: A Blackwell Publ. Co., 2005. — 535 р.
41.    Data on file. — KRKA: d.d., Novo mesto, Slovenia. — 2006.
42.    Denk H. Drug-induced liver injury // Verh. Dtsch. Ges. Pathol. — 2002. — Vol. 86. — P. 120 — 125.
43.    Dumasy V., Delhaye M., Cotton F., Deviere J. Fat malabsorption screening in chronic pancreatitis // Am. J. Gastroenterol. — 2004. — Vol. 99, N 7. — P. 1350 — 1354.
44.    Forsmark C. E. Chronic pancreatitis and quality of life // Dig. Liver Dis. — 2006. — Vol. 38, N 2. — P. 116 — 118.
45.    Kromer W., Krüger U., Huber R. et al. Differences in pH-dependent activation rates of substituted benzimidazoles and biological in vitro correlates // Pharmacol. — 1998. — Vol. 56, N 2. — P. 57 — 70.
46.    Lohr M., Andren-Sandberg A. Pancreatitis — diagnosis and therapy. — Bremen: UNI-MED, 2011. — 253 p.
47.    Lorf T., Ramadori G., Ringe B. et al. The effect of pantoprazole on tacrolimus and cyclosporin A bloo concentration in transplant recipients (letter) // Eur. J. Clin. Pharmacol. — 2000. — Vol. 56, N 5. — P. 439 — 440.
48.    Parsons M. E. Pantoprazole, a new proton-pump inhibitor, has a precise and predictable profile of activity // Eur. J. Gastroenterol. Hepatol. — 1996. — Vol. 8, suppl. 1. — P. 15 — 20.
49.    Pue M. A., Laroche J., Meineke I., de Mey C. Pharmacokinetics of pantoprazole following single intravenous and oral administration to healthy male subjects // Eur. J. Clin. Parmacol. — 1993. — Vol. 44, N 6. — P. 575 — 578.
50.    Shin J. M., Sachs G. Restoration of acid secretion following treatment with proton pump inhibitors // Gastroenterol. — 2002. — Vol. 123. — P. 1588 — 1597.
51.    Tenner S. M., Steinberg W. M. Drug-induced acute pancreatitis // The Pancreas / Eds. H. G. Beger, A. L. Warshaw, M. W. Büchler et al. — Oxford: Blackwell Science Ltd., 1998. — Vol. 1. — P. 331 — 342.
52.    Zimmerman H. J. Hepatotoxicity: the adverse effects of drugs and other chemicals on the liver. — 2nd ed. — P. iladelphia, PA: Lippincott Williams & Wilkins, 1999.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

8. Лікарські засоби

 

Місце месалазину та псиліуму в терапії синдрому подразненого кишечника із закрепами

А. Е. Дорофєєв1, М. М. Руденко1, О. О. Кир’ян2, І. А. Деркач3, А. Ю. Бутова3

1 Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ
2 Українська медична стоматологічна академія, Полтава
3 Донецький національний медичний університет імені Максима Горького, Лиман

Мета — оцінити ефективність комбінованої терапії псиліумом та месалазином у хворих на синдром подразненого кишечника із закрепами (СПК-З).
Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебували 100 хворих (32 чоловіки, 68 жінок, середній вік — (38,2 ± 4,2) року), в яких модифікація способу життя виявилась неефективною. Діагноз СПК-З встановлювали згідно з Римськими критеріями III. Дослідження мало характер простого відкритого.
Результати. Виявлено високу ефективність (94,0 %) комбінованого застосування препаратів «Мукофальк» та «Салофальк» у хворих на СПК-З. Частота випорожнення збільшилася майже вдвічі. Нормалізація консистенції калових мас (до 3 — 5-го типу за Бристольською шкалою) супроводжувалась зменшенням як тривалості натужування, так і відчуттям неповного випорожнення кишечника.
Висновки. Перевагами комбінації препаратів «Мукофальк» та «Салофальк» є зменшення інтенсивності клінічної симптоматики (абдомінальний біль, дискомфорт, здуття) та безпечність. Поєднання цих препаратів можна рекомендувати для лікування хворих на СПК-З.

Ключові слова: синдром подразненого кишечника, симптоми, лікування.

Список літератури:  
1.    Andresen V., Keller J., Pehl C. et al. Clinical practice guideline: Irritable bowel syndrome-the main recommendations // Dtsch. Arztebl. Int. — 2011. — Bd. 108 (44). — S. 751 — 760.
2.    Andrews C. N., Griffiths T. A., Kaufman J. et al. Mesalazine (5-aminosalicylic acid) alters faecal bacterial profiles, but not mucosal proteolytic activity in diarrhoea-predominant irritable bowel syndrome // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2011. — Vol. 34 (3). — P. 374 — 383.
3.    Bafutto M., Almeida J. R., Leite N. V. et al. Treatment of diarrhea-predominant irritable bowel syndrome with mesalazine and/or Saccharomyces boulardii // Arq. Gastroenterol. — 2013. — Vol. 50 (4). — P. 304 — 309.
4.    Barbara G., Stanghellini V., Cremon C. et al. Aminosalicylates and other anti-inflammatory compounds for irritable bowel syndrome // Dig. Dis. — 2009. — Vol. 27, suppl. 1. — P. 115 — 121.
5.    Bijkerk C. J., de Wit N. J., Muris J. W. et al. Soluble or insoluble fibre in irritable bowel syndrome in primary care? Randomised placebo controlled trial // BMJ. — 2009. — Vol. 339.
6.    Chouinard L. E. The role of psyllium fibre supplementation in treating irritable bowel syndrome // Can. J. Diet Pract. Res. — 2011. — Vol. 72 (1). — P. e107 — 114.
7.    Choung R. S., Branda M. E., Chitkara D. et al. Longitudinal direct medical costs associated with constipation in women // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2011. — Vol. 33 (2). — P. 251 — 260.
8.    Corinaldesi R., Stanghellini V., Cremon C. et al. Effect of mesalazine on mucosal immune biomarkers in irritable bowel syndrome: a randomized controlled proof-of-concept study // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2009. — Vol. 30 (3). — P. 245 — 252.
9.    Dorofeyev A. E., Kiriyan E. A., Vasilenko I. V. et al. Clinical, endoscopical and morphological efficacy of mesalazine in patients with irritable bowel syndrome // Clin. Exp. Gastroenterol. — 2011. — Vol. 4. — P. 141 — 153.
10.    Ford A. C., Moayyedi P., Lacy B. E. et al. American College of Gastroenterology monograph on the management of irritable bowel syndrome and chronic idiopathic constipation // Am. J. Gastroenterol. — 2014. — Vol. 109, suppl. 1. — P. S2 — 26.
11.    Futagami S., Itoh T., Sakamoto C. Systematic review: post-infectious functional dyspepsia // Aliment Pharmacol Ther. — 2014 Oct 27 [Epub. ahead of print].
12.    Häuser W., Layer P., Henningsen P., Kruis W. Functional bowel disorders in adults // Dtsch. Arztebl. Int. — 2012. — Bd. 109 (5). — S. 83 — 94.
13.    Johanson J. F., Kralstein J. Chronic constipation: a survey of the patient perspective // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2007. — Vol. 25 (5). — P. 599 — 608.
14.    Liu L., Liu B. N., Chen S. et al. Visceral and somatic hypersensitivity, autonomic cardiovascular dysfunction and low-grade inflammation in a subset of irritable bowel syndrome patients // J. Zhejiang Univ. Sci. B. — 2014. — Vol. 15 (10). — P. 907 — 914.
15.    Longstreth G. F., Thompson W. G., Chey W. D. et al. Functional bowel disorders // Gastroenterology. — 2006. — Vol. 130. — P. 1480 — 1491.
16.    Lovell R. M., Ford A. C. Global prevalence of, and risk factors for, irritable bowelsyndrome. — P. a meta-analysis // Clin. Gastroenterol. Hepatol. — 2012. — Vol. 10. — P. 712 — 721.
17.    Schmulson M., Bielsa M. V., Carmona-Sánchez R. et al. Microbiota, gastrointestinal infections, low-grade inflammation, and antibiotic therapy in irritable bowel syndrome: an evidence-based review // Rev. Gastroenterol. Mex. — 2014. — Vol. 79 (2). — P. 96 — 134.
18.    Suares N. C., Ford A. C. Prevalence of, and risk factors for, chronic idiopathic constipation in the community: systematic review and meta-analysis // Am. J. Gastroenterol. — 2011. — Vol. 106 (9). — P. 1582 — 1591.
19.    Suares N. C., Ford A. C. Systematic review: The effects of fibre in the management of chronic idiopathic constipation // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2011. — Vol. 33 (8). — P. 895 — 901.
20.    Sun S. X., Dibonaventura M., Purayidathil F. W. et al. Impact of chronic constipation on health-related quality of life, work productivity, and healthcare resource use: An Analysis of the National Health and Wellness Survey // Dig. Dis. Sci. —  2011. — Vol. 56 (9). — P. 2688 — 2695.
21.    Sundin J., Rangel I., Kumawat A. K. et al. Aberrant mucosal lymphocyte number and subsets in the colon of post-infectious irritable bowel syndrome patients // Scand. J. Gastroenterol. — 2014. — Vol. 49 (9). — P. 1068 — 1075.
22.    Tuteja A. K., Fang J. C., Al-Suqi M. et al. Double-blind placebo-controlled study of mesalamine in post-infective irritable bowel syndrome: a pilot study // Scand. J. Gastroenterol. — 2012. — Vol. 47 (10). — P. 1159 — 1164.
23.    Wald A., Scarpignato C., Mueller-Lissner S. et al. A multinational survey of prevalence and patterns of laxative use among adults with self-defined constipation // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2008. — Vol. 28 (7). — P. 917 — 930.

Інше: Дорофєєв Андрій Едуардович, д. мед. н.
01030, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 17

Стаття надійшла до редакції 27 січня 2016 р.

 

Место месалазина и псиллиума в лечении синдрома раздраженного кишечника с запорами

А. Э. Дорофеев1, Н. Н. Руденко1, Е. А. Кирьян2, И. А. Деркач3, А. Ю. Бутова3

1 Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев
2 Украинская медицинская стоматологическая академия, Полтава
3 Донецкий национальный медицинский университет имени Максима Горького, Лиман

Цель — оценить эффективность комбинированной терапии псиллиумом и месалазином у больных с синд­ромом раздраженного кишечника с запорами (СРК-З).
Материалы и методы. Под нашим наблюдением находились 100 пациентов (32 мужчины, 68 женщин, средний возраст — (38,2 ± 4,2) года), у которых модификация образа жизни оказалась неэффективной. Диагноз СРК-З устанавливали в соответствии с Римскими критериями III. Исследование носило характер простого открытого.
Результаты. Выявлена высокая эффективность (94,0 %) комбинированного применения препаратов «Мукофальк» и «Салофальк» у больных с СРК-З. Частота дефекации увеличилась почти в 2 раза. Нормализация консистенции каловых масс (до 3 — 5-го типа по Бристольской шкале) сопровождалась уменьшением как длительности натуживания, так и ощущения неполного опорожнения кишечника.
Выводы. Преимуществами комбинации препаратов «Мукофальк» и «Салофальк» являются уменьшение интенсивности клинической симптоматики (абдоминальная боль, дискомфорт, вздутие) и безопасность. Сочетание этих препаратов можно рекомендовать для лечения больных с СРК-З.

Ключевые слова: синд­ром раздраженного кишечника, симптомы, лечение.

Список литературы:  
1.    Andresen V., Keller J., Pehl C. et al. Clinical practice guideline: Irritable bowel syndrome-the main recommendations // Dtsch. Arztebl. Int. — 2011. — Bd. 108 (44). — S. 751 — 760.
2.    Andrews C. N., Griffiths T. A., Kaufman J. et al. Mesalazine (5-aminosalicylic acid) alters faecal bacterial profiles, but not mucosal proteolytic activity in diarrhoea-predominant irritable bowel syndrome // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2011. — Vol. 34 (3). — P. 374 — 383.
3.    Bafutto M., Almeida J. R., Leite N. V. et al. Treatment of diarrhea-predominant irritable bowel syndrome with mesalazine and/or Saccharomyces boulardii // Arq. Gastroenterol. — 2013. — Vol. 50 (4). — P. 304 — 309.
4.    Barbara G., Stanghellini V., Cremon C. et al. Aminosalicylates and other anti-inflammatory compounds for irritable bowel syndrome // Dig. Dis. — 2009. — Vol. 27, suppl. 1. — P. 115 — 121.
5.    Bijkerk C. J., de Wit N. J., Muris J. W. et al. Soluble or insoluble fibre in irritable bowel syndrome in primary care? Randomised placebo controlled trial // BMJ. — 2009. — Vol. 339.
6.    Chouinard L. E. The role of psyllium fibre supplementation in treating irritable bowel syndrome // Can. J. Diet Pract. Res. — 2011. — Vol. 72 (1). — P. e107 — 114.
7.    Choung R. S., Branda M. E., Chitkara D. et al. Longitudinal direct medical costs associated with constipation in women // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2011. — Vol. 33 (2). — P. 251 — 260.
8.    Corinaldesi R., Stanghellini V., Cremon C. et al. Effect of mesalazine on mucosal immune biomarkers in irritable bowel syndrome: a randomized controlled proof-of-concept study // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2009. — Vol. 30 (3). — P. 245 — 252.
9.    Dorofeyev A. E., Kiriyan E. A., Vasilenko I. V. et al. Clinical, endoscopical and morphological efficacy of mesalazine in patients with irritable bowel syndrome // Clin. Exp. Gastroenterol. — 2011. — Vol. 4. — P. 141 — 153.
10.    Ford A. C., Moayyedi P., Lacy B. E. et al. American College of Gastroenterology monograph on the management of irritable bowel syndrome and chronic idiopathic constipation // Am. J. Gastroenterol. — 2014. — Vol. 109, suppl. 1. — P. S2 — 26.
11.    Futagami S., Itoh T., Sakamoto C. Systematic review: post-infectious functional dyspepsia // Aliment Pharmacol Ther. — 2014 Oct 27 [Epub. ahead of print].
12.    Häuser W., Layer P., Henningsen P., Kruis W. Functional bowel disorders in adults // Dtsch. Arztebl. Int. — 2012. — Bd. 109 (5). — S. 83 — 94.
13.    Johanson J. F., Kralstein J. Chronic constipation: a survey of the patient perspective // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2007. — Vol. 25 (5). — P. 599 — 608.
14.    Liu L., Liu B. N., Chen S. et al. Visceral and somatic hypersensitivity, autonomic cardiovascular dysfunction and low-grade inflammation in a subset of irritable bowel syndrome patients // J. Zhejiang Univ. Sci. B. — 2014. — Vol. 15 (10). — P. 907 — 914.
15.    Longstreth G. F., Thompson W. G., Chey W. D. et al. Functional bowel disorders // Gastroenterology. — 2006. — Vol. 130. — P. 1480 — 1491.
16.    Lovell R. M., Ford A. C. Global prevalence of, and risk factors for, irritable bowelsyndrome. — P. a meta-analysis // Clin. Gastroenterol. Hepatol. — 2012. — Vol. 10. — P. 712 — 721.
17.    Schmulson M., Bielsa M. V., Carmona-Sánchez R. et al. Microbiota, gastrointestinal infections, low-grade inflammation, and antibiotic therapy in irritable bowel syndrome: an evidence-based review // Rev. Gastroenterol. Mex. — 2014. — Vol. 79 (2). — P. 96 — 134.
18.    Suares N. C., Ford A. C. Prevalence of, and risk factors for, chronic idiopathic constipation in the community: systematic review and meta-analysis // Am. J. Gastroenterol. — 2011. — Vol. 106 (9). — P. 1582 — 1591.
19.    Suares N. C., Ford A. C. Systematic review: The effects of fibre in the management of chronic idiopathic constipation // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2011. — Vol. 33 (8). — P. 895 — 901.
20.    Sun S. X., Dibonaventura M., Purayidathil F. W. et al. Impact of chronic constipation on health-related quality of life, work productivity, and healthcare resource use: An Analysis of the National Health and Wellness Survey // Dig. Dis. Sci. —  2011. — Vol. 56 (9). — P. 2688 — 2695.
21.    Sundin J., Rangel I., Kumawat A. K. et al. Aberrant mucosal lymphocyte number and subsets in the colon of post-infectious irritable bowel syndrome patients // Scand. J. Gastroenterol. — 2014. — Vol. 49 (9). — P. 1068 — 1075.
22.    Tuteja A. K., Fang J. C., Al-Suqi M. et al. Double-blind placebo-controlled study of mesalamine in post-infective irritable bowel syndrome: a pilot study // Scand. J. Gastroenterol. — 2012. — Vol. 47 (10). — P. 1159 — 1164.
23.    Wald A., Scarpignato C., Mueller-Lissner S. et al. A multinational survey of prevalence and patterns of laxative use among adults with self-defined constipation // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2008. — Vol. 28 (7). — P. 917 — 930.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

9. Лікарські засоби

 

Клінічна ефективність замісної ферментної терапії зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози при хронічному панкреатиті: результати мультицентрового дослідження

О. В. Швець1, О. М. Агібалов2, О. О. Бондаренко3, В. М. Гедражко4,
А. Е. Дорофєєв1, Г. М. Іжа5, О. О. Крилова6, О. В. Романенко7

1 Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ
2 Багатопрофільна лікарня «Vitacenter», Запоріжжя
3 Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
4 Медичний центр «Інто-Сана», Одеса
5 Одеський національний медичний університет
6 ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», Дніпропетровськ
7 Військово-медичний клінічний центр Центрального регіону, Вінниця

Мета — вивчити динаміку клінічних, антропометричних і біохімічних ознак панкреатичної мальабсорбції при застосуванні замісної ферментної терапії у хворих з верифікованим діагнозом «хронічний панкреатит із зовнішньосекреторною недостатністю підшлункової залози».
Матеріали та методи. У мультицентрове дослідження залучено 41 пацієнта з підтвердженим діагнозом «хронічний панкреатит із зовнішньосекреторною недостатністю підшлункової залози». При включенні в дослідження кожного хворого консультовано з рекомендацією припинити курити та вживати алкоголь і персональною корекцією дієти. Для компенсації недостатності власних ферментів підшлункової залози призначено прийом препарату «Ерміталь 25 000» під час основного прийому їжі і препарату «Ерміталь 10 000» під час перекусу. Ефективність терапевтичних інтервенцій оцінювали за динамікою клінічних симптомів (абдомінальний біль, дискомфорт, здуття живота, флатуленція та діарея), індексу маси тіла і лабораторних показників (альбумін, глікозильований гемоглобін, трансферин та магній).
Результати. Через 31 день після початку комплексної дієтотерапії і застосування препарату «Ерміталь» для корекції панкреатичної мальабсорбції відзначено істотну позитивну динаміку клініко-лабораторних показників — зменшення інтенсивності симптомів, збільшення індексу маси тіла, вмісту альбуміну, трансферину та магнію у крові, зниження рівня глікозильованого гемоглобіну.
Висновки. Адекватна за калорійністю і збалансована за кількістю основних харчових речовин дієта у комплексі із сучасною замісною ферментною терапією (прийом препарату «Ерміталь 25 000» під час основного прийому їжі та препарату «Ерміталь 10 000» під час перекусу) сприяє компенсації зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози, що підтверджується позитивною динамикою клініко-лабораторних показників.

Ключові слова: хронічний панкреатит, зовнішньосекреторна недостатність підшлункової залози, замісна ферментна терапія, харчовий статус, панкреатична мальабсорбція.

Список літератури:  
1.    Наказ МОЗ України від 03.08.2012 р. № 601 «Про затверд­ження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при припиненні вживання тютюнових виробів».
2.    Показники здоров’я населення та використання ресурсів охорони здоров’я в Україні за 2013 — 2014 роки — ДП «Центр медичної статистики МОЗ України».
3.    DiMagno E. P., Go V. L., Summerskill W. H. Relations between pancreatic enzyme ouputs and malabsorption in severe pancreatic insufficiency // N. Engl. J. Med. — 1973. — Vol. 288. — P. 813.
4.    Domínguez-Muñoz J. E., Iglesias-García J. Oral pancreatic enzyme substitution therapy in chronic pancreatitis: Is clinical response an appropriate marker for evaluation of therapeutic efficacy? // JOP. — 2010. — Vol. 11. — P. 158 — 162.
5.    Dumasy V., Delhaye M., Cotton F., Deviere J. Fat malabsorption screening in chronic pancreatitis // Am J Gastroenterol. — 2004. — Vol. 99. — P. 1350 — 1354.
6.    Girish B. N., Rajesh G., Vaidyanathan K., Balakrishnan V. Zinc status in chronic pancreatitis and its relationship with exocrine and endocrine insufficiency // JOP. — 2009. — Vol. 10. — P. 651 — 656.
7.    Gubergrits N., Malecka-Panas E., Lehman G. A. et al. A 6-month, open-label clinical trial of pancrelipase delayed-release capsules (Creon) in patients with exocrine pancreatic insufficiency due to chronic pancreatitis or pancreatic surgery // Aliment Pharmacol Ther. — 2011. — Vol. 33. — P. 1152 — 1161.
8.    http.: // www.ukrstat.gov.ua.
9.    Keller J., Layer P. Human pancreatic exocrine response to nutrients in health and disease // Gut. — 2005. — Vol. 54, suppl. 6. — P. vi1.
10.    Lévy P., Domínguez-Muñoz E., Imrie C. et al. Epidemiology of chronic pancreatitis: burden of the disease and consequences // Un. Eur. Gastroenterol. J. — 2014. — N 2. — P. 345 — 354.
11.    Lindkvist B., Domínguez-Muñoz J. E., Luaces-Regueira M. et al. Serum nutritional markers for prediction of pancreatic exocrine insufficiency in chronic pancreatitis // Pancreatol. — 2012. — Vol. 12. — P. 305 — 310.
12.    Lindkvist B. et al. Clinical, anthropometric and laboratory nutritional markers of pancreatic exocrine insufficiency: Prevalence and diagnostic use // Pancreatol. — Vol. 15, N 6. — P. 589 — 597.
13.    Ramesh H., Reddy N., Bhatia S. et al. A 51-week, open-label clinical trial in India to assess the efficacy and safety of pancreatin 40000 enteric-coated minimicrospheres in patients with pancreatic exocrine insufficiency due to chronic pancreatitis // Pancreatol. — 2013. — Vol. 13. — P. 133 — 139.
14.    Sandhu B. S., Sistrun S. N., Naniwadekar A. et al. Good nutrition, as measured by Mynutritionindex, in chronic pancreatitis patients improves clinical outcome // Gastroenterology. — 2010. — Vol. 138 ([S392 (M1377)]).
15.    Sikkens E. C., Cahen D. L., de Wit J. et al. Prospective assessment of the influence of pancreatic cancer resection on exocrine pancreatic function // Br. J. Surg. — 2014. — Vol. 101. — P. 109 — 113.
16.    Vecht J., Symersky T., Lamers C. B., Masclee A. A. Efficacy of lower than standard doses of pancreatic enzyme supplementation therapy during acid inhibition in patients with pancreatic exocrine insufficiency // J. Clin. Gastroenterol. — 2006. — Vol. 40. — P. 721 — 725.

Інше: Швець Олег Віталійович, к. мед. н., доцент кафедри
01030, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 17. Тел. (44) 286-34-55. E-mail: hyppocrat@yahoo.com

Стаття надійшла до редакції 8 лютого 2016 р.

 

Клиническая эффективность заместительной ферментной терапии внешнесекреторной недостаточности поджелудочной железы при хроническом панкреатите: результаты мультицентрового исследования

О. В. Швец1, А. Н. Агибалов2, О. А. Бондаренко3, В. Н. Гедражко4, А. Э. Дорофеев1, А. Н. Ижа5, Е. А. Крылова6, О. В. Романенко7

1 Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев
2 Многопрофильная больница «Vitacenter», Запорожье
3 Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого
4 Медицинский центр «Инто-Сана», Одесса
5 Одесский национальный медицинский университет
6 ГУ «Институт гастроэнтерологии НАМН Украины», Днепропетровск
7 Военно-медицинский клинический центр Центрального региона, Винница

Цель — изучить динамику клинических, антропометрических и биохимических признаков панкреатической мальабсорбции при использовании заместительной ферментной терапии у больных с верифицированным диагнозом «хронический панкреатит с внешнесекреторной недостаточностью поджелудочной железы».
Материалы и методы. В мультицентровое исследование был включен 41 пациент с подтвержденным диагнозом «хронический панкреатит с внешнесекреторной недостаточностью поджелудочной железы». При включении в исследование каждого больного консультировали с рекомендациями отказаться от курения и употребления алкоголя и персональной коррекцией диеты. Для компенсации недостаточнос­ти собственных ферментов поджелудочной железы назначали прием препарата «Эрмиталь 25 000» во время основного приема пищи и препарата «Эрмиталь 10 000» во время перекуса. Эффективность терапевтических интервенций оценивали по динамике клинических симптомов (абдоминальная боль, дискомфорт, вздутие живота, флатуленция и диарея), индекса массы тела и лабораторных показателей (альбумин, гликозилированный гемоглобин, трансферрин и магний).
Результаты. Через 31 день после начала комплексной диетотерапии и применения препарата «Эрмиталь» для коррекции панкреатической мальабсорбции отмечена достоверная позитивная динамика клинико-лабораторных показателей — снижение интенсивности симптомов, увеличение индекса массы тела, содержания альбумина, трансферрина и магния в крови, уменьшение уровня гликозилированного гемоглобина.
Выводы. Адекватная по калорийности и сбалансированная по количеству основных питательных веществ диета в комплексе с современной заместительной ферментной терапией (прием препарата «Эрмиталь 25 000» во время основного приема пищи и препарата «Эрмиталь 10 000» во время перекуса) приводит к компенсации внешнесекреторной недостаточности поджелудочной железы, что подтверждается позитивной динамикой клинико-лабораторных показателей.

Ключевые слова: хронический панкреатит, внешнесекреторная недостаточность поджелудочной железы, заместительная ферментная терапия, пищевой статус, панкреатическая мальабсорбция.

Список литературы:  
1.    Наказ МОЗ України від 03.08.2012 р. № 601 «Про затверд­ження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при припиненні вживання тютюнових виробів».
2.    Показники здоров’я населення та використання ресурсів охорони здоров’я в Україні за 2013 — 2014 роки — ДП «Центр медичної статистики МОЗ України».
3.    DiMagno E. P., Go V. L., Summerskill W. H. Relations between pancreatic enzyme ouputs and malabsorption in severe pancreatic insufficiency // N. Engl. J. Med. — 1973. — Vol. 288. — P. 813.
4.    Domínguez-Muñoz J. E., Iglesias-García J. Oral pancreatic enzyme substitution therapy in chronic pancreatitis: Is clinical response an appropriate marker for evaluation of therapeutic efficacy? // JOP. — 2010. — Vol. 11. — P. 158 — 162.
5.    Dumasy V., Delhaye M., Cotton F., Deviere J. Fat malabsorption screening in chronic pancreatitis // Am J Gastroenterol. — 2004. — Vol. 99. — P. 1350 — 1354.
6.    Girish B. N., Rajesh G., Vaidyanathan K., Balakrishnan V. Zinc status in chronic pancreatitis and its relationship with exocrine and endocrine insufficiency // JOP. — 2009. — Vol. 10. — P. 651 — 656.
7.    Gubergrits N., Malecka-Panas E., Lehman G. A. et al. A 6-month, open-label clinical trial of pancrelipase delayed-release capsules (Creon) in patients with exocrine pancreatic insufficiency due to chronic pancreatitis or pancreatic surgery // Aliment Pharmacol Ther. — 2011. — Vol. 33. — P. 1152 — 1161.
8.    http.: // www.ukrstat.gov.ua.
9.    Keller J., Layer P. Human pancreatic exocrine response to nutrients in health and disease // Gut. — 2005. — Vol. 54, suppl. 6. — P. vi1.
10.    Lévy P., Domínguez-Muñoz E., Imrie C. et al. Epidemiology of chronic pancreatitis: burden of the disease and consequences // Un. Eur. Gastroenterol. J. — 2014. — N 2. — P. 345 — 354.
11.    Lindkvist B., Domínguez-Muñoz J. E., Luaces-Regueira M. et al. Serum nutritional markers for prediction of pancreatic exocrine insufficiency in chronic pancreatitis // Pancreatol. — 2012. — Vol. 12. — P. 305 — 310.
12.    Lindkvist B. et al. Clinical, anthropometric and laboratory nutritional markers of pancreatic exocrine insufficiency: Prevalence and diagnostic use // Pancreatol. — Vol. 15, N 6. — P. 589 — 597.
13.    Ramesh H., Reddy N., Bhatia S. et al. A 51-week, open-label clinical trial in India to assess the efficacy and safety of pancreatin 40000 enteric-coated minimicrospheres in patients with pancreatic exocrine insufficiency due to chronic pancreatitis // Pancreatol. — 2013. — Vol. 13. — P. 133 — 139.
14.    Sandhu B. S., Sistrun S. N., Naniwadekar A. et al. Good nutrition, as measured by Mynutritionindex, in chronic pancreatitis patients improves clinical outcome // Gastroenterology. — 2010. — Vol. 138 ([S392 (M1377)]).
15.    Sikkens E. C., Cahen D. L., de Wit J. et al. Prospective assessment of the influence of pancreatic cancer resection on exocrine pancreatic function // Br. J. Surg. — 2014. — Vol. 101. — P. 109 — 113.
16.    Vecht J., Symersky T., Lamers C. B., Masclee A. A. Efficacy of lower than standard doses of pancreatic enzyme supplementation therapy during acid inhibition in patients with pancreatic exocrine insufficiency // J. Clin. Gastroenterol. — 2006. — Vol. 40. — P. 721 — 725.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

10. Лікарські засоби

 

Післяерадикаційний гастрит — terra incognita сучасної гастроентерології

Н. Б. Губергріц, І. В. Василенко, Н. В. Бєляєва, О. Є. Клочков, П. Г. Фоменко, О. М. Агібалов, К. Ю. Ліневська

Донецький національний медичний університет імені Максима Горького, Лиман

Проаналізовано літературні дані щодо патогенезу і клініко-морфологічних виявів післяерадикаційного періоду гастродуоденальної патології, асоційованої з Helicobacter pylori. Наведено патогенетичне обґрунтування диференційованого включення в терапію післяерадикаційного гастриту препаратів «Доктовіт» і «Пангаст» залежно від особливостей морфології слизової оболонки шлунка та клінічних виявів.

Ключові слова: Helicobacter pylori, хронічний гастрит, післяерадикаційний синдром, фактори ризику, лікування.

Список літератури:  
1.    Бышевский А. Ш., Терсенов О. А. Биохимия для врача. — Екатеринбург: Уральский рабочий, 1994. — 383 с.
2.    Губергриц Н. Б., Налетов С. В., Фоменко П. Г. И снова репаранты... // Сучасна гастроентерол. — 2013. — № 1. — С. 55 — 65.
3.    Губергриц Н. Б.,, Василенко И. В., Фоменко П. Г. Доктовит: эффективность на уровне гистологии // Сучасна гастроентерол. — 2014. — № 1. — С. 55 — 60.
4.    Исаков В. А., Домарадский И. В. Хеликобактериоз. — М.: Медпрактика-М, 2003. — 412 с.
5.    Кононов А. В. Воспаление как основа Helicobacter pylori-ассоциированных болезней: от гастрита — до рака желудка // Труды II съезда Рос. о-ва патологоанатомов. — М., 2006. — С. 229 — 231.
6.    Кононов А. В. и др. Морфология поверхностного и трофического хронического гастрита при эрадикации Helicobacter pylori // Арх. патологии. — 2005. — № 3. — С. 17 — 21.
7.    Кононов А. В., Ливзан М. А., Мозговой С. И. Гастрит после эрадикации Helicobacter pylori — простые следы или серьезные последствия? // Леч. врач. — 2011. — № 7. — С. 7 — 9.
8.    Ливзан М. А. Клинико-морфологическая характеристика Helicobacter pylori-ассоциированного хронического гастрита в условиях эрадикационной терапии: Автореф. дис. ...д. мед. н. — Омск, 2006. — 39 с.
9.    Ливзан М. А., Кононов А. В., Мозговой С. И. Постэрадикационный период хронического гастрита, ассоциированного с инфекцией Helicobacter pylori // Consilium medicum Ukraina. — 2010. — № 3. — С. 36 — 40.
11.    Ливзан М. А., Кононов А. В., Мозговой С. И. Течение хронического гастрита, ассоциированного с Helicobacter pylori, в постэрадикационном периоде // Экспер. и клин. фармакол. — 2007. — № 5. — С. 116 — 123.
12.    Мудрые мысли о медицине и врачевании / Сост. Я. С. Циммерман. — 4-е изд., доп. — М.: Гэотар-Медиа, 2015. — 256 с.
13.    Сичинава И., Горело И., Шершевская А. Патоморфоз хронического гастрита (гастродуоденита) у детей в течение 6 лет после антихеликобактерного лечения // Врач. — 2011. — № 8. — С. 11 — 14.
14.    Циммерман Я. С. Трудный диагноз и лечение в гастроэнтерологии. — М.: Мед. информ. агентство, 2015. — 256 с.
15.    Dai Y. C., Tang Z. P., Zhang Y. L. How to assess the severity of atrophic gastritis // World J. Gastroenterol. — 2011. — Vol. 17, N 13. — P. 1690 — 1693.
16.    Kim S. S., Sung Y. J., Park M. K. et al. The change of cyclooxygenase-2 and inducible nitric oxide synthase in the gastric mucosa one year after eradication of Helicobacter pylori // Korean J. Gastroenterol. — 2008. — Vol. 52. — P. 286 — 292.
17.    Kumar D. et al. Pre- and posteradication gastric inflammation in Helicobacter pylori-associated duodenal ulcer // Ind. J. Gastroenterol. — 2002. — Vol. 21, N 1. — P. 740.
18.    Park  S. H., Jeon  W. K., Kim S. H. et al. Helicobacter pylori eradication has no effect on metabolic and inflammatory parameters // J. Nat. Med. Assoc. — 2005. — Vol. 97, N 4. — P. 508 — 513.
19.    Rome III. The functional gastrointestinal disorders / Ed. by D. A. Drossman. — 3rd ed. — McLean: Degnon Associates, 2006. — P. 369 — 418.
20.    Stolte M., Eidt S. Lymphoid follicles in antral mucosa: immune response to Campylobacter pylori? // J. Clin. Pathol. — 1989. — Vol. 42. — P. 269 — 271.
21.    Teyssen S., González-Calero G., Schimiczek M., Singer M. V. Maleic acid and succinic acid in fermented alcoholic beverages are the stimulants of gastric acid secretion // J. Clin. Invest. — 1999. — Vol. 103, N 5. — P. 707 — 713.
22.    Tulassay Z., Herszenyi L. Gastric mucosal defense and cytoprotection // Best Pract. Res. Clin. Gastroenterol. — 2010. — Vol. 24, N 2. — P. 99 — 108.
23.    Verdu E. F., Bercik  P., Huang  X. X. et al. The role of luminal factors in the recovery of gastric function and behavioral changes after chronic Helicobacter pylori infection // Am. J. Physiol. Gastrointest. Liver Physiol. — 2008. — Vol. 295, N 4. — P. 664 — 670.
24.    Veres G., Pehlivanoglu E. Helicobacter pylori infection in pediatrics // Helicobacter. — 2007. — Vol. 12, N 1. — P. 38 — 44.
25.    Xia H. H., Talley N. J. Helicobacter pyloriinfection, reflux esophagitis, and atrophic gastritis: an unexplored triangle // Am. J. Gastroenterol. — 1998. — Vol. 93, N 3. — P. 394 — 400.
26.    Yazdanbod A., Salimian S., Habibzadeh S. et al. Effect of Helicobacter pylori eradication in Iranian patients with functional dyspepsia : a prospective, randomized, placebo-controlled trial // Arch. Med. Sci. — 2015. — Vol. 11, N 5. — P. 964 — 969.
27.    Yoshimura T., Shimoyama T., Tanaka M. et al. Gastric mucosal inflammation and epithelial cell turnover are associated with gastric cancer in patients with Helicobacter pylori infection // J. Clin. Pathol. — 2000. — Vol. 53. — P. 532 — 536.

Інше: Губергріц Наталя Борисівна, д. мед. н., проф., зав. кафедри внутрішньої медицини ім. проф. О. Я. Губергріца
E-mail: profnbg@mail.ru

Стаття надійшла до редакції 25 грудня 2015 р.

 

Постэрадикационный гастрит — terra incognita современной гастроэнтерологии

Н. Б. Губергриц, И. В. Василенко, Н. В. Беляева, А. Е. Клочков, П. Г. Фоменко, А. Н. Агибалов, К. Ю. Линевская

Донецкий национальный медицинский университет имени Максима Горького, Лиман

Проанализированы литературные данные о патогенезе и клинико-морфологических проявлениях постэрадикационного периода гастродуоденальной патологии, ассоциированной с Helicobacter pylori. Приведено патогенетическое обоснование дифференцированного включения в терапию постэрадикационного гастрита препаратов «Доктовит» и «Пангаст» в зависимости от особенностей морфологии слизистой оболочки желудка и клинических проявлений.

Ключевые слова: Helicobacter pylori, хронический гастрит, постэрадикационный синдром, факторы риска, лечение.

Список литературы:  
1.    Бышевский А. Ш., Терсенов О. А. Биохимия для врача. — Екатеринбург: Уральский рабочий, 1994. — 383 с.
2.    Губергриц Н. Б., Налетов С. В., Фоменко П. Г. И снова репаранты... // Сучасна гастроентерол. — 2013. — № 1. — С. 55 — 65.
3.    Губергриц Н. Б.,, Василенко И. В., Фоменко П. Г. Доктовит: эффективность на уровне гистологии // Сучасна гастроентерол. — 2014. — № 1. — С. 55 — 60.
4.    Исаков В. А., Домарадский И. В. Хеликобактериоз. — М.: Медпрактика-М, 2003. — 412 с.
5.    Кононов А. В. Воспаление как основа Helicobacter pylori-ассоциированных болезней: от гастрита — до рака желудка // Труды II съезда Рос. о-ва патологоанатомов. — М., 2006. — С. 229 — 231.
6.    Кононов А. В. и др. Морфология поверхностного и трофического хронического гастрита при эрадикации Helicobacter pylori // Арх. патологии. — 2005. — № 3. — С. 17 — 21.
7.    Кононов А. В., Ливзан М. А., Мозговой С. И. Гастрит после эрадикации Helicobacter pylori — простые следы или серьезные последствия? // Леч. врач. — 2011. — № 7. — С. 7 — 9.
8.    Ливзан М. А. Клинико-морфологическая характеристика Helicobacter pylori-ассоциированного хронического гастрита в условиях эрадикационной терапии: Автореф. дис. ...д. мед. н. — Омск, 2006. — 39 с.
9.    Ливзан М. А., Кононов А. В., Мозговой С. И. Постэрадикационный период хронического гастрита, ассоциированного с инфекцией Helicobacter pylori // Consilium medicum Ukraina. — 2010. — № 3. — С. 36 — 40.
11.    Ливзан М. А., Кононов А. В., Мозговой С. И. Течение хронического гастрита, ассоциированного с Helicobacter pylori, в постэрадикационном периоде // Экспер. и клин. фармакол. — 2007. — № 5. — С. 116 — 123.
12.    Мудрые мысли о медицине и врачевании / Сост. Я. С. Циммерман. — 4-е изд., доп. — М.: Гэотар-Медиа, 2015. — 256 с.
13.    Сичинава И., Горело И., Шершевская А. Патоморфоз хронического гастрита (гастродуоденита) у детей в течение 6 лет после антихеликобактерного лечения // Врач. — 2011. — № 8. — С. 11 — 14.
14.    Циммерман Я. С. Трудный диагноз и лечение в гастроэнтерологии. — М.: Мед. информ. агентство, 2015. — 256 с.
15.    Dai Y. C., Tang Z. P., Zhang Y. L. How to assess the severity of atrophic gastritis // World J. Gastroenterol. — 2011. — Vol. 17, N 13. — P. 1690 — 1693.
16.    Kim S. S., Sung Y. J., Park M. K. et al. The change of cyclooxygenase-2 and inducible nitric oxide synthase in the gastric mucosa one year after eradication of Helicobacter pylori // Korean J. Gastroenterol. — 2008. — Vol. 52. — P. 286 — 292.
17.    Kumar D. et al. Pre- and posteradication gastric inflammation in Helicobacter pylori-associated duodenal ulcer // Ind. J. Gastroenterol. — 2002. — Vol. 21, N 1. — P. 740.
18.    Park  S. H., Jeon  W. K., Kim S. H. et al. Helicobacter pylori eradication has no effect on metabolic and inflammatory parameters // J. Nat. Med. Assoc. — 2005. — Vol. 97, N 4. — P. 508 — 513.
19.    Rome III. The functional gastrointestinal disorders / Ed. by D. A. Drossman. — 3rd ed. — McLean: Degnon Associates, 2006. — P. 369 — 418.
20.    Stolte M., Eidt S. Lymphoid follicles in antral mucosa: immune response to Campylobacter pylori? // J. Clin. Pathol. — 1989. — Vol. 42. — P. 269 — 271.
21.    Teyssen S., González-Calero G., Schimiczek M., Singer M. V. Maleic acid and succinic acid in fermented alcoholic beverages are the stimulants of gastric acid secretion // J. Clin. Invest. — 1999. — Vol. 103, N 5. — P. 707 — 713.
22.    Tulassay Z., Herszenyi L. Gastric mucosal defense and cytoprotection // Best Pract. Res. Clin. Gastroenterol. — 2010. — Vol. 24, N 2. — P. 99 — 108.
23.    Verdu E. F., Bercik  P., Huang  X. X. et al. The role of luminal factors in the recovery of gastric function and behavioral changes after chronic Helicobacter pylori infection // Am. J. Physiol. Gastrointest. Liver Physiol. — 2008. — Vol. 295, N 4. — P. 664 — 670.
24.    Veres G., Pehlivanoglu E. Helicobacter pylori infection in pediatrics // Helicobacter. — 2007. — Vol. 12, N 1. — P. 38 — 44.
25.    Xia H. H., Talley N. J. Helicobacter pyloriinfection, reflux esophagitis, and atrophic gastritis: an unexplored triangle // Am. J. Gastroenterol. — 1998. — Vol. 93, N 3. — P. 394 — 400.
26.    Yazdanbod A., Salimian S., Habibzadeh S. et al. Effect of Helicobacter pylori eradication in Iranian patients with functional dyspepsia : a prospective, randomized, placebo-controlled trial // Arch. Med. Sci. — 2015. — Vol. 11, N 5. — P. 964 — 969.
27.    Yoshimura T., Shimoyama T., Tanaka M. et al. Gastric mucosal inflammation and epithelial cell turnover are associated with gastric cancer in patients with Helicobacter pylori infection // J. Clin. Pathol. — 2000. — Vol. 53. — P. 532 — 536.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

11. Лікарські засоби

 

Роль рифаксиміну у лікуванні постінфекційного синдрому подразненої кишки

А. Е. Дорофєєв1, М. М. Руденко1, Т. О. Коновалова-Кушнір2, І. А. Деркач3

1 Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ
2 Український центр томотерапії, Кіровоград
3 Трускавецька міська лікарня

Мета — вивчити поширення постінфекційного синдрому подразненої кишки (СПК) у хворих української популяції та оцінити ефективність рифаксиміну («Альфа Нормікс») у лікуванні цих пацієнтів.
Матеріали та методи. Обстежено 242 хворих на СПК, які перебували на лікуванні у гастроентерологічних відділеннях Східної, Центральної та Західної України. Діагноз СПК установлювали за Римськими критеріями III з виділенням відповідно до характеру випорожнення підтипів СПК з діареєю, закрепом, змішаного і недиференційованого.
Результати. В українській когорті хворих постінфекційний СПК виявлено у 13,6 %, з них у 64 % випадків він був із діареєю, а в інших випадках — змішаного типу. Варіантів із закрепом та недиференційованого типу не зафіксували. Середній вік пацієнтів ((37,8 ± 6,1) року) і частка жінок (63,6 %) були дещо меншими, ніж у середньому при СПК.
Висновки. Застосування препарату «Альфа Нормікс» у дозі 1200 мг/добу протягом 2 тиж сприяло достовірному зменшенню симптоматики, зокрема болю і відчуття здуття живота. У більшості хворих нормалізувалося випорожнення, зменшилася поширеність та вираженість синдрому надлишкового бактеріального росту, збільшилася кількість біфідо- і лактобактерій, зменшився вміст умовно-патогенних мікроорганізмів.

Ключові слова: кишкова інфекція, синдром подразненої кишки, лікування.

Інше: Дорофєєв Андрій Едуардович, д. мед. н.
01030, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 17

Стаття надійшла до редакції 11 грудня 2015 р.

 

Роль рифаксимина в лечении постинфекционного синдрома раздраженной кишки

А. Э. Дорофеев1, Н. Н. Руденко1, Т. А. Коновалова-Кушнир2, И. А. Деркач3

1 Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев
2 Украинский центр томотерапии, Кировоград
3 Трускавецкая городская больница

Цель — изучить распространение постинфекционного синдрома раздраженной кишки (СРК) у больных украинской популяции и оценить эффективность рифаксимина («Альфа Нормикс») в лечении этих пациентов.
Материалы и методы. Обследованы 242 больных СРК, которые находились на лечении в гастроэнтерологических отделениях Восточной, Центральной и Западной Украины. Диагноз СПК устанавливали по Римским критериям III с выделением в соответствии с характером стула подтипов СРК с диареей, запором, смешанного и недифференцированного.
Результаты. В украинской когорте больных постинфекционный СРК выявлен у 13,6 %, из них в 64 % случаев он  был с диареей, а в остальных случаях — смешанного типа. Вариантов с запором и недифференцированного типа не зафиксировали. Средний возраст пациентов ((37,8 ± 6,1) года) и доля женщин (63,6 %) были несколько меньше, чем в среднем при СРК.
Выводы. Применение препарата «Альфа Нормикс» в дозе 1200 мг/сут в течение 2 нед способствовало достоверному уменьшению симптоматики, в частности боли и ощущения вздутия живота. У большинства больных нормализовался стул, уменьшилась распространенность и выраженность синдрома избыточного бактериального роста, увеличилось количество бифидо- и лактобактерий, уменьшилось содержание условно-патогенных микроорганизмов.

Ключевые слова: кишечная инфекция, синдром раздраженной кишки, лечение.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

12. Лікарські засоби

 

Сучасні підходи до класифікації, діагностики та ведення хворих на хронічний гастрит у світі міжнародного Кіотського консенсусу

С. М. Ткач

Український науково-практичний центр ендокринної хірургії,
трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Розглянуто основні положення нового міжнародного Кіотського консенсусу з діагностики та ведення хворих на Helicobacter рylori-позитивний гастрит та функціональну диспепсію, а також з профілактики раку шлунка. Зокрема представлено нову міжнародну етіологічну класифікацію хронiчних гастритів та рекомендовано розглядати H. pylori-індукований хронічний гастрит як інфекційне захворювання, яке потребує лікування не стільки для полегшення симптоматики, скільки для запобігання таким ускладненням, як пептичні виразки та рак шлунка. Як першу лінію лікування хронічного гастриту всім інфікованим хворим суворо показано ерадикацію H. pylori, яка сприяє загоєнню запалення у слизовій оболонці шлунка, виліковуванню пептичних виразок, зниженню ризику тяжких ускладнень та може супроводжуватися повним відновленням нормальної слизової оболонки шлунка. Такий подхід хоча і не гарантує повного усунення ризику розвитку раку шлунка, проте значно його зменшує. Хворі, в яких є передракові зміни, після ерадикації H. pylori мають перебувати під ендоскопічним та гістоморфологічним спостереженням.

Ключові слова: хронічний гастрит, функціональна диспепсія, інфекція H. pylori, діагностика, лікування.

Список літератури:  
1.    Agreus L., Kuipers E. J., Kupcinskas L. et al. Rationale in diagnosis and screening of atrophic gastritis with stomach-specific plasma biomarkers // Scand. J. Gastroenterol. — 2012. — Vol. 47. — P. 136 — 147.
2.    Anagnostopoulos G. K., Yao K., Kaye P. et al. High-resolution magnification endoscopy can reliably identify normal gastric mucosa, Helicobacter pylori-associated gastritis and gastric atrophy // Endoscopy. — 2007. — Vol. 39. — P. 202 — 207.
3.    Capelle L. G., de Vries A. C., Haringsma J. et al. The staging of gastritis with the OLGA system by using intestinal metaplasia as an accurate alternative for atrophic gastritis // Gastrointest. Endosc. — 2010. — Vol. 71. — P. 1150 — 1158.
4.    Capelle L. G., Haringsma J., de Vries A. C. et al. Narrow band imaging for the detection of gastric intestinal metaplasia and dysplasia during surveillance endoscopy // Dig. Dis. Sci. — 2010. — Vol. 55. — P. 3442 — 3448.
5.    de Vries A. C., Haringsma J., de Vries R. A. et al. Biopsy strategies for endoscopic surveillance of pre-malignant gastric lesions // Helicobacter. — 2010. — Vol. 15. — P. 259 — 264.
6.    Dinis-Ribeiro M., Areia M., de Vries A. C. et al. Management of precancerous conditions and lesions in the stomach (MAPS): guideline from the European Society of Gastrointestinal Endoscopy (ESGE), European Helicobacter Study Group (EHSG), European Society of Pathology (ESP) // Endoscopy. — 2012. — Vol. 44. — P. 74.
7.    Gonen C., Simsek I., Sarioglu S. et al. Comparison of high resolution magnifying endoscopy and standard videoendoscopy for the diagnosis of Helicobacter pylori gastritis in routine clinical practice: a prospective study // Helicobacter. — 2009. — Vol. 14. — P. 12 — 21.
8.    Graham D. Y., Lee Y. C., Wu M. S. Rational Helicobacter pylori therapy: evidence-based medicine rather than medicine-based evidence // Clin. Gastroenterol. Hepatol. — 2014. — Vol. 12. — P. 177 — 186.
9.    Lee Y. C., Chen T. H., Chiu H. M. et al. The benefit of mass eradication of Helicobacter pylori infection: a community-based study of gastric cancer prevention // Gut. — 2013. — Vol. 62. — P. 676 — 682.
10.    Lim J. H., Kim N., Lee H. S. et al. Correlation between endoscopic and histological diagnoses of gastric intestinal metaplasia // Gut Liver. — 2013. — Vol. 7. — P. 41 — 50.
11.    Malfertheiner P., Mégraud F., O’Morain C. A. et al. Management of Helicobacter pylori infection — the Maastricht IV Florence Consensus Report // Gut. — 2012. — Vol. 61. — P. 646 — 664.
12.    Miki K. Gastric cancer screening by combined assay for serum anti-Helicobacter pylori IgG antibody and serum pepsinogen levels-«ABC method» // Proc. Jpn. Acad. Ser. B Phys. Biol. Sci. — 2011. — Vol. 87. — P. 405 — 414.
13.    Osawa H., Yamamoto H., Miura Y. et al. Blue laser imaging provides excellent endsocopic images of upper gastrointestinal lesions // Video J. Encyclopedia of GI Endoscopy. — 2014. — Vol. 1. — P. 607 — 610.
14.    Rugge M., de Boni M., Pennelli G. et al. Gastritis OLGA-staging and gastric cancer risk: a twelve-year clinico-pathological follow-up study // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2010. — Vol. 31. — P. 1104 — 1111.
15.    Rugge M., Correa P., Di Mario F. et al. OLGA staging for gastritis: a tutorial // Dig. Liv. Dis. — 2008. — Vol. 40. — P. 650 — 658.
16.    Sugano K., Tack J., Kuipers E. J. et al. Kyoto global consensus report on management of Helicobacter pylori gastritis // Gut. — 2015. — Vol. 64. — P. 1353 — 1367.

Інше: Ткач Сергій Михайлович, д. мед. н., проф.
01021, м. Київ, Кловський узвіз, 13а

Стаття надійшла до редакції 19 січня 2016 р.

 

Современные подходы к классификации, диагностике и ведению больных с хроническим гастритом в свете международного Киотского консенсуса

С. М. Ткач

Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины, Киев

Рассмотрены основные положения нового международного Киотского консенсуса по диагностике и ведению больных с Helicobacter рylori-позитивным гастритом и функциональной диспепсией, а также по профилактике рака желудка. В частности, представлена новая международная этиологическая классификация хронических гастритов и рекомендовано рассматривать H. pylori-индуцированный хронический гастрит как инфекционное заболевание, требующее лечения не столько для облегчения симптоматики, сколько для предупреждения таких осложнений, как пептические язвы и рак желудка. В качестве первой линии лечения хронического гастрита всем инфицированным больным строго показана эрадикация H. рylori, которая приводит к заживлению воспаленной слизистой оболочки желудка, вылечиванию пептических язв, снижению риска серьезных осложнений и может сопровождаться полным восстановлением нормальной слизистой оболочки желудка. Такой подход хоть и не гарантирует полное устранение риска развития рака желудка, но значительно его уменьшает. Больные, у которых имеются предраковые изменения, после эрадикации H. pylori должны находиться под эндоскопическим и гистоморфологическим наблюдением.

Ключевые слова: хронический гастрит, функциональная диспепсия, инфекция H. рylori, диагностика, лечение.

Список литературы:  
1.    Agreus L., Kuipers E. J., Kupcinskas L. et al. Rationale in diagnosis and screening of atrophic gastritis with stomach-specific plasma biomarkers // Scand. J. Gastroenterol. — 2012. — Vol. 47. — P. 136 — 147.
2.    Anagnostopoulos G. K., Yao K., Kaye P. et al. High-resolution magnification endoscopy can reliably identify normal gastric mucosa, Helicobacter pylori-associated gastritis and gastric atrophy // Endoscopy. — 2007. — Vol. 39. — P. 202 — 207.
3.    Capelle L. G., de Vries A. C., Haringsma J. et al. The staging of gastritis with the OLGA system by using intestinal metaplasia as an accurate alternative for atrophic gastritis // Gastrointest. Endosc. — 2010. — Vol. 71. — P. 1150 — 1158.
4.    Capelle L. G., Haringsma J., de Vries A. C. et al. Narrow band imaging for the detection of gastric intestinal metaplasia and dysplasia during surveillance endoscopy // Dig. Dis. Sci. — 2010. — Vol. 55. — P. 3442 — 3448.
5.    de Vries A. C., Haringsma J., de Vries R. A. et al. Biopsy strategies for endoscopic surveillance of pre-malignant gastric lesions // Helicobacter. — 2010. — Vol. 15. — P. 259 — 264.
6.    Dinis-Ribeiro M., Areia M., de Vries A. C. et al. Management of precancerous conditions and lesions in the stomach (MAPS): guideline from the European Society of Gastrointestinal Endoscopy (ESGE), European Helicobacter Study Group (EHSG), European Society of Pathology (ESP) // Endoscopy. — 2012. — Vol. 44. — P. 74.
7.    Gonen C., Simsek I., Sarioglu S. et al. Comparison of high resolution magnifying endoscopy and standard videoendoscopy for the diagnosis of Helicobacter pylori gastritis in routine clinical practice: a prospective study // Helicobacter. — 2009. — Vol. 14. — P. 12 — 21.
8.    Graham D. Y., Lee Y. C., Wu M. S. Rational Helicobacter pylori therapy: evidence-based medicine rather than medicine-based evidence // Clin. Gastroenterol. Hepatol. — 2014. — Vol. 12. — P. 177 — 186.
9.    Lee Y. C., Chen T. H., Chiu H. M. et al. The benefit of mass eradication of Helicobacter pylori infection: a community-based study of gastric cancer prevention // Gut. — 2013. — Vol. 62. — P. 676 — 682.
10.    Lim J. H., Kim N., Lee H. S. et al. Correlation between endoscopic and histological diagnoses of gastric intestinal metaplasia // Gut Liver. — 2013. — Vol. 7. — P. 41 — 50.
11.    Malfertheiner P., Mégraud F., O’Morain C. A. et al. Management of Helicobacter pylori infection — the Maastricht IV Florence Consensus Report // Gut. — 2012. — Vol. 61. — P. 646 — 664.
12.    Miki K. Gastric cancer screening by combined assay for serum anti-Helicobacter pylori IgG antibody and serum pepsinogen levels-«ABC method» // Proc. Jpn. Acad. Ser. B Phys. Biol. Sci. — 2011. — Vol. 87. — P. 405 — 414.
13.    Osawa H., Yamamoto H., Miura Y. et al. Blue laser imaging provides excellent endsocopic images of upper gastrointestinal lesions // Video J. Encyclopedia of GI Endoscopy. — 2014. — Vol. 1. — P. 607 — 610.
14.    Rugge M., de Boni M., Pennelli G. et al. Gastritis OLGA-staging and gastric cancer risk: a twelve-year clinico-pathological follow-up study // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2010. — Vol. 31. — P. 1104 — 1111.
15.    Rugge M., Correa P., Di Mario F. et al. OLGA staging for gastritis: a tutorial // Dig. Liv. Dis. — 2008. — Vol. 40. — P. 650 — 658.
16.    Sugano K., Tack J., Kuipers E. J. et al. Kyoto global consensus report on management of Helicobacter pylori gastritis // Gut. — 2015. — Vol. 64. — P. 1353 — 1367.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

13. Лікарські засоби

 

Фталат-вмісні 5-аміносаліцилати: інформація про терапевтичний вибір та мінімізації ризику

G. C. Nguyen

Mount Sinai Hospital Centre for Inflammatory Bowel Disease, University of Toronto, Канада

5‑Аміносаліцилати (5‑АС) вважають препаратами першої лінії для лікування легких і помірних форм виразкового коліту, оскільки вони мають доведену ефективність та безпечність навіть при вагітності. Проте оболонка однієї з лікарських форм містить дибутил фталат (ДБФ). Хоча дослідження на гризунах показали, що ДБФ може спричиняти порушення в розвитку репродуктивної системи та інші природжені аномалії, не зрозуміло, чи призводить він до фізіологічно значущих вад внутрішньоутробного розвитку у людини. Управління з контролю якості продуктів і лікарських засобів США змінило класифікацію 5‑АС, які містять ДБФ, з категорії В для вагітних на категорію С, щоб показати міру невизначеності в оцінці дії на людину. Вагітних жінок з виразковим колітом необхідно поінформувати про те, що вони приймають препарати для запобігання рецидивам цього запального захворювання кишечника, які можуть чинити несприятливу дію на перебіг вагітності. Лікар має обговорити з пацієнткою, котра приймає 5‑АС, який містить ДБФ, сприятливі ефекти і ризики при переході на інші лікарські форми 5‑АС, які не містять ДБФ.

Ключові слова: фталати, 5-аміносаліцилат, виразковий коліт, дибутил фталат, вагітність.

Список літератури:  
1.    Duty S. M., Singh N. P., Silva M. J. et al. The relationship between environmental exposures to phthalates and DNA damage in human sperm using the neutral comet assay // Environ. Health Perspect. — 2003. — 111. — P. 1164 — 1169.
2.    Ford A. C., Achkar J. P., Khan K. J. et al. Efficacy of 5-aminosalicylates in ulcerative colitis: systematic reviewand meta-analysis // Am. J. Gastroenterol. — 2011. — 106. — P. 601 — 16.
3.    Hauser R., Meeker J. D., Singh N. P. et al. DNA damage in human sperm is related to urinary levels of phthalate monoester and oxidative metabolites // Hum. Reprod. — 2007. — 22. — P. 688 — 695.
4.    Hernandez-Diaz S., Mitchell A. A., Kelley K. E. et al. Medications as a potential source of exposure to phthalates in the U. S. population // Environ. Health Perspect. — 2009. — 117. — P. 185 — 189.
5.    Huang P. C., Kuo P. L., Chou Y. Y. et al. Association between prenatal exposure to phthalates and the health of newborns // Environ. Int. — 2009. — 35. — P. 14 — 20.
6.    Jurewicz J., Hanke W. Exposure to phthalates: reproductive outcome and children health. A review of epidemiological studies // Int. J. Occup. Med. Environ. Health. — 2011. — 24. — P. 115 — 141.
7.    Kamm M. A., Sandborn W. J., Gassull M. et al. Once-daily, high-concentration MMX mesalamine in active ulcerative colitis // Gastroenterology. — 2007. — 132. — P. 66 — 75.
8.    Mountifield R. E., Prosser R., Bampton P. et al. Pregnancy and IBD treatment: this challenging interplay from a patients’ perspective // J. Crohns. Colitis. — 2010. — 4. — P. 176 — 182.
9.    Prantera C., Kohn A., Campieri M. et al. Clinical trial: ulcerative colitis maintenance treatment with 5-ASA: a 1-year, randomized multicentre study comparing MMX with Asacol // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2009. — 30. — P. 908 — 918.
10.    Rahimi R., Nikfar S., Rezaie A., Abdollahi M. Pregnancy outcome in women with inflammatory bowel disease following exposure to 5-aminosalicylic acid drugs: a meta-analysis // Reprod. Toxicol. — 2008. — 25. — P. 271 — 275.
11.    Swan S. H. Environmental phthalate exposure in relation to reproductive outcomes and other health endpoints in humans // Environ. Res. — 2008. — 108. — P. 177 — 184.
12.    Swan S. H., Main K. M., Liu F. et al. Decrease in anogenital distance among male infants with prenatal phthalate exposure // Environ. Health Perspect. — 2005. — 113. — P. 1056 — 1061.
13.    US Food and Drug Administration. Guidance for industry limiting theuse of certain phthalates as excipients in CDER-regulated products. Silver Spring (MD): The Administration, 2012. — http://www.fda.gov/downloads/Drugs/GuidanceComplianceRegulatoryInformation/Guidances/UCM294086. pdf. — Accessed July 12, 2012.
14.    Warner Chilcott. Asacol full prescribing information. Rockaway (NJ): Warner Chilcott; http://www.asacolhd.com/pdfs/AsacolHDPrescribingInfo.pdf. — Accessed July 12, 2012.
15.    Zhang Y. H., Zheng L. X., Chen B. H. Phthalate exposure and human semen quality in Shanghai: a cross-sectional study // Biomed. Environ. Sci. — 2006. — 19. — P. 205 — 209.

Інше: Статтю надано представництвом «Альпен Фарма АГ» в Україні

 

Фталаты в 5-аминосалицилатах: информирование о выборе терапии и снижение риска

G. C. Nguyen

Mount Sinai Hospital Centre for Inflammatory Bowel Disease, University of Toronto, Канада

5-Аминосалицилаты (5‑АС) считают препаратами первой линии для лечения легких и умеренных форм язвенного колита, поскольку они обладают доказанной эффективностью и безопасностью даже при беременности. Однако оболочка одной из лекарственных форм содержит дибутил фталат (ДБФ). Хотя исследования на грызунах показали, что ДБФ может вызывать нарушения в развитии репродуктивной системы  и другие врожденные аномалии, на данный момент не ясно, приводит ли он к физиологически значимым порокам внутриутробного развития у человека.  Управление по контролю качества продуктов и лекарственных средств США изменило классификацию 5‑АС, содержащих ДБФ, с категории В для беременных на категорию С, чтобы показать степень неопределенности в оценке воздействия на человека. Беременных женщин с язвенным колитом необходимо проинформировать о том, что они принимают лекарства для предупреждения рецидивов этого воспалительного заболевания кишечника, которые могут оказывать неблагоприятное воздействие на течение беременности. Лечащий врач должен обсудить с пациенткой, принимающей ДБФ-содержащий 5‑АС, благоприятные эффекты и риски при переходе на другие лекарственные формы 5‑АС, не содержащие ДБФ.

Ключевые слова: фталаты, 5-­аминосалицилат, язвенный колит, дибутил фталат, беременность.

Список литературы:  
1.    Duty S. M., Singh N. P., Silva M. J. et al. The relationship between environmental exposures to phthalates and DNA damage in human sperm using the neutral comet assay // Environ. Health Perspect. — 2003. — 111. — P. 1164 — 1169.
2.    Ford A. C., Achkar J. P., Khan K. J. et al. Efficacy of 5-aminosalicylates in ulcerative colitis: systematic reviewand meta-analysis // Am. J. Gastroenterol. — 2011. — 106. — P. 601 — 16.
3.    Hauser R., Meeker J. D., Singh N. P. et al. DNA damage in human sperm is related to urinary levels of phthalate monoester and oxidative metabolites // Hum. Reprod. — 2007. — 22. — P. 688 — 695.
4.    Hernandez-Diaz S., Mitchell A. A., Kelley K. E. et al. Medications as a potential source of exposure to phthalates in the U. S. population // Environ. Health Perspect. — 2009. — 117. — P. 185 — 189.
5.    Huang P. C., Kuo P. L., Chou Y. Y. et al. Association between prenatal exposure to phthalates and the health of newborns // Environ. Int. — 2009. — 35. — P. 14 — 20.
6.    Jurewicz J., Hanke W. Exposure to phthalates: reproductive outcome and children health. A review of epidemiological studies // Int. J. Occup. Med. Environ. Health. — 2011. — 24. — P. 115 — 141.
7.    Kamm M. A., Sandborn W. J., Gassull M. et al. Once-daily, high-concentration MMX mesalamine in active ulcerative colitis // Gastroenterology. — 2007. — 132. — P. 66 — 75.
8.    Mountifield R. E., Prosser R., Bampton P. et al. Pregnancy and IBD treatment: this challenging interplay from a patients’ perspective // J. Crohns. Colitis. — 2010. — 4. — P. 176 — 182.
9.    Prantera C., Kohn A., Campieri M. et al. Clinical trial: ulcerative colitis maintenance treatment with 5-ASA: a 1-year, randomized multicentre study comparing MMX with Asacol // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2009. — 30. — P. 908 — 918.
10.    Rahimi R., Nikfar S., Rezaie A., Abdollahi M. Pregnancy outcome in women with inflammatory bowel disease following exposure to 5-aminosalicylic acid drugs: a meta-analysis // Reprod. Toxicol. — 2008. — 25. — P. 271 — 275.
11.    Swan S. H. Environmental phthalate exposure in relation to reproductive outcomes and other health endpoints in humans // Environ. Res. — 2008. — 108. — P. 177 — 184.
12.    Swan S. H., Main K. M., Liu F. et al. Decrease in anogenital distance among male infants with prenatal phthalate exposure // Environ. Health Perspect. — 2005. — 113. — P. 1056 — 1061.
13.    US Food and Drug Administration. Guidance for industry limiting theuse of certain phthalates as excipients in CDER-regulated products. Silver Spring (MD): The Administration, 2012. — http://www.fda.gov/downloads/Drugs/GuidanceComplianceRegulatoryInformation/Guidances/UCM294086. pdf. — Accessed July 12, 2012.
14.    Warner Chilcott. Asacol full prescribing information. Rockaway (NJ): Warner Chilcott; http://www.asacolhd.com/pdfs/AsacolHDPrescribingInfo.pdf. — Accessed July 12, 2012.
15.    Zhang Y. H., Zheng L. X., Chen B. H. Phthalate exposure and human semen quality in Shanghai: a cross-sectional study // Biomed. Environ. Sci. — 2006. — 19. — P. 205 — 209.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

14. Огляди

 

Хронічний панкреатит у поєднанні з ожирінням, метаболічним синдромом: можливі спільні механізми розвитку

Д. О. Гонцарюк, Т. М. Христич, Я. М. Телекі

ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет», Чернівці

У статті висвітлено значення хронічного генералізованого низькоінтенсивного запалення в розвитку поліморбідності таких захворювань, як хронічний панкреатит, ожиріння, цукровий діабет 2 типу. Також описано механізми розвитку та прогресування хронічного низькоінтенсивного запалення, що має місце при всіх трьох захворюваннях, участь оксидативного стресу, системи антиоксидантного захисту, цитокінової ланки, зокрема адипокінової, панкреатичних пептидів, деяких кишкових регуляторних пептидів у розвитку порушень ліпідного і вуглеводного обмінів у пацієнтів з даною поліморбідністю. Розглянуто необхідність подальших досліджень з метою виробити рекомендації для клінічної практики.

Ключові слова: хронічний панкреатит, цукровий діабет 2 типу, ожиріння, хронічне низькоінтенсивне запалення, адипокіни, кишкові регуляторні пептиди.

Список літератури:  
1.    Бабінець Л. С., Квасницька О. С. Роль про- та антиоксидантного статусу і тютюнокуріння у формуванні трофологічних розладів при хронічному панкреатиті у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень // Вестн. клуба панкреатол. — 2013. — № 4 (17). — С. 6 — 7.
2.    Бабінець Л. С., Назарчук Н. В. Підшлункова залоза, хронічний панкреатит і трофологічна недостатність: етіологічні, патогенетичні та клінічні аспекти // Здоров’я України. Гастроентерол., гепатол., колопроктол. — 2015. — № 2 (36). — С. 56 — 57.
3.    Бондаренко О. А. Клинические особенности хронического панкреатита, протекающего на фоне ожирения // Вестн. клуба панкреатол. — 2011. — № 3 (12). — С. 31 — 33.
4.    Вербовой А. Ф., Скудаева Е. С. Уровни адипонектина, резис­тина и инсулинорезистентности у пациентов с нарушением толерантности к глюкозе // Мед. альманах. — 2011. — № 5 (18). — С. 164 — 166.
5.    Губергриц Н. Б., Лобас Е. В. Функциональное состояние поджелудочной железы у больных с сочетанием хронических алкогольных гепатита и панкреатита, протекающих на фоне ожирения // Зб. наук. праць «Проблеми військової охорони здоров’я». — К., 2006. — Вип. 15. — С. 107 — 111.
6.    Губергриц Н. Б., Казюлин А. Н. Метаболическая панкреатология. — Донецк: Лебедь. — 2011. — 464 с.
7.    Губергриц Н. Б., Христич Т. Н., Бондаренко О. А. Неалкогольная жировая болезнь поджелудочной железы. — Донецк: Лебедь. — 2013. — 236 с.
8.    Журавльова Л. В., Шеховцова Ю. О. Вплив адипоцитокінів на дисфункцію підшлункової залози при цукровому діабеті 2 типу // Практ. лікар. — 2015. — № 1 (13). — С. 76 — 82.
9.    Ковалева О. Н. Предиабет — диагностические критерии и клиническая значимость в кардиологии // Здоров’я України. — 2012. — № 1. — С. 24 — 25.
10.    Коржов В. И., Жадан В. Н., Коржов М. В. Роль системы глутатиона в процессах детоксикации и антиоксидантной системы защиты (обзор литературы) // Журн. АМН Украины. — 2007. — Т. 13, № 1. — С. 3 — 19.
11.    Міщук В. Г., Соропад К. М. Рівень колагену 1 типу і непрямих маркерів фіброзу у хворих з поєднанням хронічного алкогольного панкреатиту та цирозу печінки класу А та В за класифікацією Чайльда — П’ю // Сучасна гастроентерол. — 2015. — № 3 (83). — С. 15 — 21.
12.    Лещенко І. В., Шевчук В. Г., Суходоля С. А., Фалаєва Т. М. Патофізіологічна роль ожиріння у розвитку захворювань підшлункової залози // Вісн. Вінницького нац. мед. ун-ту. — 2013. — № 2, Т. 17. — С. 499 — 504.
13.    Передерий В. Г., Ткач С. М. Практическая гастроэнтерология: руководство для врачей. — Винница: СПД Коштелянов А. И. — 2011. — 776 с.
14.    Расин М. С. Воспаление и инсулинорезистентность как объекты профилактики и терапии неалкогольной жировой болезни печени // Сучасна гастроентерол. — 2015. — № 3 (83). — С. 105 — 112.
15.    Смирнова А. В., Трубицина И. Е. Панкреатит. Нарушение микроциркуляции // Вестн. клуба панкреатол. — 2014. — № 1 (22). — С. 24 — 28.
16.    Стародуб Є. М., Галицький В. А. Апоптоз та його роль при гастроентерологічних захворюваннях // Сучасна гастроентерол. — 2002. — № 1. — С. 41 — 42.
17.    Титов В. Н. С-реактивный белок — вектор переноса жирных кислот к клеткам, которые непосредственно реализуют синдром системного воспалительного ответа // Клин. лаб. диагностика. — 2008. — № 6. — С. 3 — 17.
18.    Христич Т. Н. Поджелудочная железа: что свидетельствует в пользу участия в адаптивных процессах организма // Укр. мед. альманах. — 2008. — Т. 11, № 2. — С. 194 — 196.
19.    Христич Т. Н. Персистенция хронической воспалительной реакции, ее роль в развитии хронического панкреатита, ожирения и рака поджелудочной железы // Лікарська справа / Врачебное дело. — 2014. — II (1131) листопад. — С. 3 — 10.
20.    Чернобровий В. М., Феджага І. В. Роль шлункової секреції в патогенезі хронічного панкреатиту // Буковин. мед. вісник. — 2008. — Т. 12, № 1. — С. 156 — 161.
21.    Шварц Я. Ш. Гипотеза о возможной роли эндотоксинемии в атерогенезе // Вопросы атерогенеза / Ред.  Ю. П. Никитин. —  Новосибирск, 2005. — С. 372.
22.    Battistoni S., Kloting І., Cifani С. et al. Gender differences in Nociceptin/Orpharin FQ-induced food intake in strains derived from rats prone (WOKW) and resistant (Dark Aqouti) to metabolic syndrome: a possible involvement of t5he cocaine-and amphetamine-regulated transcript system // Genes Nutr. — 2011. — N 6 (2). — P. 197 — 202.
23.    Blomgren K., Sundstron А., Steineck G. Obesity and treatment of diabetes with glybunde may both be risk factors for acut pancreatitis // Diabetes Care. — 2002. — Vol. 25, N 2. — P. 298 — 302.
24.    Diano S., Liu Z. M., Jeong J. K. et al. Peroxisome proliferation-associated control of reactive oxygen species melanocortin tone and feeding in diet-induced obesity // Nat. Med. — 2011. — N 17 (9). — P. 1121 — 1127.
25.    Gukovsky І., Gukovskaya A. S., Blinman Т. А. et al. Early NF‑kappa B activation is associated with hormone-induced pancreatitis // Am. J. Physiol. — 1998. — Vol. 275. — P. 1402 — 1414.
26.    Han S., Englander E. W., Gomes G. A. et al. Pancreatitis activates pancreatic apelin-APJ axis in mice // Am. J. Physiol. — 2013. — Vol. 305. — P. 139 — 150.
27.    Kiral F., Ulutas Р. А., Fidanci U. R. Lipid peroxidation and antioxidant enzymes in rats exposed to cigarette smoke // Ancara Univ. Vet. Fac. Derg. — 2008. — P. 145 — 148.
28.    Krysiak R., Handzlik-Orlik G., Okopien В. The role of adipokines in connective tussue diseases // Eur. J. Nutr. — 2012. — Vol. 551, N 5. — P. 513 — 528.
29.    Merle J. V., Haas V., Burghardt R. et al. Agouti-related protein in patients with acute and weight restored anorexia nervosa // Psychol. Med. — 2011. — N 41 (10). — P. 2183 — 2192.
30.    Myers M. G., Heymsfield S. B. Defining clinical leptin resistance — challenges and opportunities // Cell. Metab. — 2012. — Vol. 15, N 2. — P. 150 — 156.
31.    Poritsanos N. J., Mizuno Т. М., Lautatzis М. Е., Vrontakis М. Chronic increase of circulating galanin levels induced obesity and marked alterations in lipid metabolism similar to metabolic syndrome // J. Obes. — 2009. — N 33 (12). — P. 1381 — 1389.
32.    Fargnoli J. L., Sun Q., Olenczuk D. et al. Resistin is associated with biomarkers of inflammation while total and high-molecular weight adiponectin are associated with biomarkers of inflammation, insulin resistance, and endothelial function // Eur. J. Endocrinol. — 2010. — N 162 (2). — Р. 281 — 288.
33.    Sheppard K. M., Padmanabhan V., Coolen Lechman M. N. Prenatal programming by testosterone of hypothalamic metabolic control neurons in the ewe // J. Neuroendocrinol. — 2011. — N 23 (5). — P. 401 — 411.
34.    Sternson S. M. Metabolism: let them eat fat // Nature. — 2011. — Vol. 477 (7363). — P. 166 — 167.
35.    Wu Q., Chen G., Wu W. M. Metabolic syndrome components and risk factors for pancreatic adenocarcinoma: a case-control study in China // Digestion. — 2012. — Vol. 86 (4). — P. 294 — 301.

Інше: Гонцарюк Дмитро Олександрович, к. мед. н., асистент кафедри внутрішньої медицини
E-mail: difess@gmail.com

Стаття надійшла до редакції 22 січня 2016 р.

 

Хронический панкреатит в сочетании с ожирением, метаболическим синдромом: возможные общие механизмы развития

Д. А. Гонцарюк, Т. Н. Христич, Я. М. Телеки

ВГУЗ Украины «Буковинский государственный медицинский университет», Черновцы

В статье показана значимость хронического генерализованного низкоинтенсивного воспаления в развитии полиморбидности таких заболеваний, как хронический панкреатит, ожирение, сахарный диабет 2 типа. Также описаны механизмы развития и прогрессирования хронического низкоинтенсивного воспаления, имеющего место при всех трех заболеваниях, участие оксидативного стресса, системы антиоксидантной защиты, цитокинового звена, в том числе адипокинового, панкреатических пептидов, ряда кишечных регуляторных пептидов в развитии нарушений липидного и углеводного обменов у пациентов с данной полиморбидностью. Рассматривается необходимость дальнейших исследований с целью выработать рекомендации для клинической практики.

Ключевые слова: хронический панкреатит, сахарный диабет 2 типа, ожирение, хроническое низкоинтенсивное воспаление, адипокины, кишечные регуляторные пептиды.

Список литературы:  
1.    Бабінець Л. С., Квасницька О. С. Роль про- та антиоксидантного статусу і тютюнокуріння у формуванні трофологічних розладів при хронічному панкреатиті у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень // Вестн. клуба панкреатол. — 2013. — № 4 (17). — С. 6 — 7.
2.    Бабінець Л. С., Назарчук Н. В. Підшлункова залоза, хронічний панкреатит і трофологічна недостатність: етіологічні, патогенетичні та клінічні аспекти // Здоров’я України. Гастроентерол., гепатол., колопроктол. — 2015. — № 2 (36). — С. 56 — 57.
3.    Бондаренко О. А. Клинические особенности хронического панкреатита, протекающего на фоне ожирения // Вестн. клуба панкреатол. — 2011. — № 3 (12). — С. 31 — 33.
4.    Вербовой А. Ф., Скудаева Е. С. Уровни адипонектина, резис­тина и инсулинорезистентности у пациентов с нарушением толерантности к глюкозе // Мед. альманах. — 2011. — № 5 (18). — С. 164 — 166.
5.    Губергриц Н. Б., Лобас Е. В. Функциональное состояние поджелудочной железы у больных с сочетанием хронических алкогольных гепатита и панкреатита, протекающих на фоне ожирения // Зб. наук. праць «Проблеми військової охорони здоров’я». — К., 2006. — Вип. 15. — С. 107 — 111.
6.    Губергриц Н. Б., Казюлин А. Н. Метаболическая панкреатология. — Донецк: Лебедь. — 2011. — 464 с.
7.    Губергриц Н. Б., Христич Т. Н., Бондаренко О. А. Неалкогольная жировая болезнь поджелудочной железы. — Донецк: Лебедь. — 2013. — 236 с.
8.    Журавльова Л. В., Шеховцова Ю. О. Вплив адипоцитокінів на дисфункцію підшлункової залози при цукровому діабеті 2 типу // Практ. лікар. — 2015. — № 1 (13). — С. 76 — 82.
9.    Ковалева О. Н. Предиабет — диагностические критерии и клиническая значимость в кардиологии // Здоров’я України. — 2012. — № 1. — С. 24 — 25.
10.    Коржов В. И., Жадан В. Н., Коржов М. В. Роль системы глутатиона в процессах детоксикации и антиоксидантной системы защиты (обзор литературы) // Журн. АМН Украины. — 2007. — Т. 13, № 1. — С. 3 — 19.
11.    Міщук В. Г., Соропад К. М. Рівень колагену 1 типу і непрямих маркерів фіброзу у хворих з поєднанням хронічного алкогольного панкреатиту та цирозу печінки класу А та В за класифікацією Чайльда — П’ю // Сучасна гастроентерол. — 2015. — № 3 (83). — С. 15 — 21.
12.    Лещенко І. В., Шевчук В. Г., Суходоля С. А., Фалаєва Т. М. Патофізіологічна роль ожиріння у розвитку захворювань підшлункової залози // Вісн. Вінницького нац. мед. ун-ту. — 2013. — № 2, Т. 17. — С. 499 — 504.
13.    Передерий В. Г., Ткач С. М. Практическая гастроэнтерология: руководство для врачей. — Винница: СПД Коштелянов А. И. — 2011. — 776 с.
14.    Расин М. С. Воспаление и инсулинорезистентность как объекты профилактики и терапии неалкогольной жировой болезни печени // Сучасна гастроентерол. — 2015. — № 3 (83). — С. 105 — 112.
15.    Смирнова А. В., Трубицина И. Е. Панкреатит. Нарушение микроциркуляции // Вестн. клуба панкреатол. — 2014. — № 1 (22). — С. 24 — 28.
16.    Стародуб Є. М., Галицький В. А. Апоптоз та його роль при гастроентерологічних захворюваннях // Сучасна гастроентерол. — 2002. — № 1. — С. 41 — 42.
17.    Титов В. Н. С-реактивный белок — вектор переноса жирных кислот к клеткам, которые непосредственно реализуют синдром системного воспалительного ответа // Клин. лаб. диагностика. — 2008. — № 6. — С. 3 — 17.
18.    Христич Т. Н. Поджелудочная железа: что свидетельствует в пользу участия в адаптивных процессах организма // Укр. мед. альманах. — 2008. — Т. 11, № 2. — С. 194 — 196.
19.    Христич Т. Н. Персистенция хронической воспалительной реакции, ее роль в развитии хронического панкреатита, ожирения и рака поджелудочной железы // Лікарська справа / Врачебное дело. — 2014. — II (1131) листопад. — С. 3 — 10.
20.    Чернобровий В. М., Феджага І. В. Роль шлункової секреції в патогенезі хронічного панкреатиту // Буковин. мед. вісник. — 2008. — Т. 12, № 1. — С. 156 — 161.
21.    Шварц Я. Ш. Гипотеза о возможной роли эндотоксинемии в атерогенезе // Вопросы атерогенеза / Ред.  Ю. П. Никитин. —  Новосибирск, 2005. — С. 372.
22.    Battistoni S., Kloting І., Cifani С. et al. Gender differences in Nociceptin/Orpharin FQ-induced food intake in strains derived from rats prone (WOKW) and resistant (Dark Aqouti) to metabolic syndrome: a possible involvement of t5he cocaine-and amphetamine-regulated transcript system // Genes Nutr. — 2011. — N 6 (2). — P. 197 — 202.
23.    Blomgren K., Sundstron А., Steineck G. Obesity and treatment of diabetes with glybunde may both be risk factors for acut pancreatitis // Diabetes Care. — 2002. — Vol. 25, N 2. — P. 298 — 302.
24.    Diano S., Liu Z. M., Jeong J. K. et al. Peroxisome proliferation-associated control of reactive oxygen species melanocortin tone and feeding in diet-induced obesity // Nat. Med. — 2011. — N 17 (9). — P. 1121 — 1127.
25.    Gukovsky І., Gukovskaya A. S., Blinman Т. А. et al. Early NF‑kappa B activation is associated with hormone-induced pancreatitis // Am. J. Physiol. — 1998. — Vol. 275. — P. 1402 — 1414.
26.    Han S., Englander E. W., Gomes G. A. et al. Pancreatitis activates pancreatic apelin-APJ axis in mice // Am. J. Physiol. — 2013. — Vol. 305. — P. 139 — 150.
27.    Kiral F., Ulutas Р. А., Fidanci U. R. Lipid peroxidation and antioxidant enzymes in rats exposed to cigarette smoke // Ancara Univ. Vet. Fac. Derg. — 2008. — P. 145 — 148.
28.    Krysiak R., Handzlik-Orlik G., Okopien В. The role of adipokines in connective tussue diseases // Eur. J. Nutr. — 2012. — Vol. 551, N 5. — P. 513 — 528.
29.    Merle J. V., Haas V., Burghardt R. et al. Agouti-related protein in patients with acute and weight restored anorexia nervosa // Psychol. Med. — 2011. — N 41 (10). — P. 2183 — 2192.
30.    Myers M. G., Heymsfield S. B. Defining clinical leptin resistance — challenges and opportunities // Cell. Metab. — 2012. — Vol. 15, N 2. — P. 150 — 156.
31.    Poritsanos N. J., Mizuno Т. М., Lautatzis М. Е., Vrontakis М. Chronic increase of circulating galanin levels induced obesity and marked alterations in lipid metabolism similar to metabolic syndrome // J. Obes. — 2009. — N 33 (12). — P. 1381 — 1389.
32.    Fargnoli J. L., Sun Q., Olenczuk D. et al. Resistin is associated with biomarkers of inflammation while total and high-molecular weight adiponectin are associated with biomarkers of inflammation, insulin resistance, and endothelial function // Eur. J. Endocrinol. — 2010. — N 162 (2). — Р. 281 — 288.
33.    Sheppard K. M., Padmanabhan V., Coolen Lechman M. N. Prenatal programming by testosterone of hypothalamic metabolic control neurons in the ewe // J. Neuroendocrinol. — 2011. — N 23 (5). — P. 401 — 411.
34.    Sternson S. M. Metabolism: let them eat fat // Nature. — 2011. — Vol. 477 (7363). — P. 166 — 167.
35.    Wu Q., Chen G., Wu W. M. Metabolic syndrome components and risk factors for pancreatic adenocarcinoma: a case-control study in China // Digestion. — 2012. — Vol. 86 (4). — P. 294 — 301.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

15. Огляди

 

Роль ерадикації інфекції Helicobacter pylori в профілактиці НПЗП-гастропатій

С. М. Ткач1, Л. О. Онищук2

1 Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ
2 Національний медичний університет імені О. О. Богомольца, Київ

Наведено сучасні дані щодо взаємозв’язку між H. pylori-інфекцією і тривалим прийомом нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), а також щодо ролі ерадикації H. pylori-інфекції у профілактиці НПЗП-гастропатій. Зроблено висновок, що в первинних НПЗП-користувачів ерадикація H. pylori-інфекції може розглядатись як ефективна стратегія первинної профілактики виразкоутворення та виразкових кровотеч.

Ключові слова: НПЗП-гастропатії, ерадикація інфекції Helicobacter pylori.

Список літератури:  
1.    Bhatt D. L., Sheiman J., Abraham N. S. et al. ACCF/ACG/AHA 2008 expert consensus document on reducing the gastrointestinal risks of antiplatelet therapy and NSAID use // Am. J. Gastroenterol. — 2008. — Vol. 103. — P. 2890 — 2907.
2.    Bombardier C., Laine L., Reicin A. et al. Comparison of upper gastrointestinal toxicity of rofecoxib and naproxen in patients with rheumatoid arthritis: VIGOR Study Group // N. Engl. J. Med. — 2000. — Vol. 343. — P. 1520 — 1528.
3.    Case J. P., Baliunas A. J., Block J. A. Lack of efficacy of acetaminophen in treating symptomatic knee osteoarthritis: a randomized, double-blind, placebo-controlled comparison trial with diclofenac sodium // Arch. Intern. Med. — 2003. — Vol. 163. — P. 169 — 178.
4.    Chan F. K., To K. F., Wu J. C. Eradication of Helicobacter pylori and risk of peptic ulcer in patients starting long-term treatment with NSAIDs: a randomized trial // Lancet. — 2002. — Vol. 359. — P. 9 — 13.
5.    Chan F. K. NSAID-induced peptic ulcers and Helicobacter pylori infection: implications for patient management // Drug Saf. — 2005. — Vol. 28. — P. 287 — 300.
6.    de Leest H. T., Steen K. S., Lems W. F. et al. Eradication of Helicobacter pylori does not reduce the incidence of gastroduodenal ulcers in patients on long-term NSAID treatment. — P. double-blind, randomised, placebo-controlled trial // Helicobacter. — 2007. — Vol. 12. — P. 477 — 485.
7.    Hawkey C. J., Tulassay Z., Szczpanski L. et al. Randomised controlled trial of Helicobacter pylori eradication in patients on NSAIDs: HELP NSAIDs study // Lancet. — 1998. — Vol. 352. — P. 1016 — 1021.
8.    Huang J. Q., Sraidhar S., Hunt R. H. Role of Helicobacter pylori infection and NSAIDs in peptic ulcer disease: a meta-analysis // Lancet. — 2002. — Vol. 359. — P. 14 — 22.
9.    Labenz J., Blum A. L., Bolten W. W. et al. Primary prevention of diclofenac associated ulcers and dyspepsia by omeprasole or triple therapy in Helicobacter pylori-pjsitive patients: a double-blind, randomised, placebo-controlled trial // Gut. — 2002. — Vol. 51. — P. 329 — 335.
10.    Lai K. C., Lau C. S., Ip W. Y. et al. Effect of treatment of Helicobacter pylori on the prevention of gastroduodenal ulcers in patients receiving long-term NSAID: double-blind, randomised, placebo-controlled trial // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2003. — Vol. 17. — P. 799 — 805.
11.    Lanas A., Bajador E., Serrano P. et al. Nitrovasodilators, low-dose aspirin, other nonsteroidal antiinflammatory drugs, and the risk of upper gastrointestinal bleeding // N. Engl. J. Med. — 2000. — Vol. 343. — P. 834 — 839.
12.    Lanza F. L., Chan F. K., Quigley E. M. et al. Guidelines for prevention of NSAID-related ulcer complications // Am. J. Gastroenterol. — 2009. — Vol. 104. — P. 728 — 738.
13.    Malfertheiner P., Megraud F., O’Morain C. Management of Helicobacter pylori infection — Maastricht IV/Florence Consensus Report // Gut. — 2012. — Vol. 61. — P. 646 — 664.
14.    McNamara D. Gastro-oesophageal reflux disease and ulcer disease in Europe: NSAID-related gastroduodenal pathology // The Burden of Gastrointestinal Diseases in Europe. — 2004. — P. 31 — 36.
15.    Micklewright R., Lane S., Linley W. et al. Review article: NSAIDs, gastroprotection and cyclo-oxygenase-II-selective inhibitors // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2003. — Vol. 17. — P. 321 — 332.
16.    Pincus T., Koch G., Lei H. et al. Patient Preference for Placebo, Acetaminophen (paracetamol) or Celecoxib Efficacy Studies (PACES): two randomised, double blind, placebo controlled, crossover clinical trials in patients with knee or hip osteoarthritis // Ann. Rheum. Dis. — 2004. — Vol. 63. — P. 931 — 939.
17.    Singh G., Triadafilopoulus G. Epidemiology of NSAID-induced GI complications // J. Reumatol. — 1999. — Vol. 26. — P. 28 — 24.
18.    Venerito M., Malfertheiner P. Interaction of Helicobacter pylori infection and NSAIDs in gastric and duodenal ulcers // Helicobacter. — 2010. — Vol. 15. — P. 239 — 250.
19.    Vergara M., Catalan M., Gisbert J. P. et al. Meta-analysis: role of Helicobacter pylori eradication in the prevention of peptic ulcer in NSAID users // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2005. — Vol. 21. — P. 1411 — 1418.
20.    Wolfe M. M., Lichtenstein D. R., Singh G. Gastrointestinal toxicity of nonsteroidal antiinflammatory drugs // N. Engl. J. Med. — 1999. — Vol. 340. — P. 1888 — 1899.

Інше: Ткач Сергій Михайлович, д. мед. н., проф.
01021, м. Київ, Кловський узвіз, 13-А

Стаття надійшла до редакції 15 квітня 2015 р.

 

Роль эрадикации инфекции Helicobacter pylori в профилактике НПВП-гастропатий

С. М. Ткач1, Л. О. Онищук2

1 Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины, Киев
2 Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев

Приведены современные данные относительно взаимосвязи H. pylori-инфекции и длительного приема нестероидных противовоспалительных препаратов (НПВП), а также о роли эрадикации H. pylori-ин­фек­ци в профилактике НПВП-гастропатий. Сделан вывод, что у первичных НПВП-пользова­те­лей эрадикация H. pylori-инфекции может рассматриваться как эффективная стратегия первичной профилактики язвообразования и язвенных кровотечений.

Ключевые слова: НПВП-гастропатии, эрадикация инфекции Helicobacter pylori.

Список литературы:  
1.    Bhatt D. L., Sheiman J., Abraham N. S. et al. ACCF/ACG/AHA 2008 expert consensus document on reducing the gastrointestinal risks of antiplatelet therapy and NSAID use // Am. J. Gastroenterol. — 2008. — Vol. 103. — P. 2890 — 2907.
2.    Bombardier C., Laine L., Reicin A. et al. Comparison of upper gastrointestinal toxicity of rofecoxib and naproxen in patients with rheumatoid arthritis: VIGOR Study Group // N. Engl. J. Med. — 2000. — Vol. 343. — P. 1520 — 1528.
3.    Case J. P., Baliunas A. J., Block J. A. Lack of efficacy of acetaminophen in treating symptomatic knee osteoarthritis: a randomized, double-blind, placebo-controlled comparison trial with diclofenac sodium // Arch. Intern. Med. — 2003. — Vol. 163. — P. 169 — 178.
4.    Chan F. K., To K. F., Wu J. C. Eradication of Helicobacter pylori and risk of peptic ulcer in patients starting long-term treatment with NSAIDs: a randomized trial // Lancet. — 2002. — Vol. 359. — P. 9 — 13.
5.    Chan F. K. NSAID-induced peptic ulcers and Helicobacter pylori infection: implications for patient management // Drug Saf. — 2005. — Vol. 28. — P. 287 — 300.
6.    de Leest H. T., Steen K. S., Lems W. F. et al. Eradication of Helicobacter pylori does not reduce the incidence of gastroduodenal ulcers in patients on long-term NSAID treatment. — P. double-blind, randomised, placebo-controlled trial // Helicobacter. — 2007. — Vol. 12. — P. 477 — 485.
7.    Hawkey C. J., Tulassay Z., Szczpanski L. et al. Randomised controlled trial of Helicobacter pylori eradication in patients on NSAIDs: HELP NSAIDs study // Lancet. — 1998. — Vol. 352. — P. 1016 — 1021.
8.    Huang J. Q., Sraidhar S., Hunt R. H. Role of Helicobacter pylori infection and NSAIDs in peptic ulcer disease: a meta-analysis // Lancet. — 2002. — Vol. 359. — P. 14 — 22.
9.    Labenz J., Blum A. L., Bolten W. W. et al. Primary prevention of diclofenac associated ulcers and dyspepsia by omeprasole or triple therapy in Helicobacter pylori-pjsitive patients: a double-blind, randomised, placebo-controlled trial // Gut. — 2002. — Vol. 51. — P. 329 — 335.
10.    Lai K. C., Lau C. S., Ip W. Y. et al. Effect of treatment of Helicobacter pylori on the prevention of gastroduodenal ulcers in patients receiving long-term NSAID: double-blind, randomised, placebo-controlled trial // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2003. — Vol. 17. — P. 799 — 805.
11.    Lanas A., Bajador E., Serrano P. et al. Nitrovasodilators, low-dose aspirin, other nonsteroidal antiinflammatory drugs, and the risk of upper gastrointestinal bleeding // N. Engl. J. Med. — 2000. — Vol. 343. — P. 834 — 839.
12.    Lanza F. L., Chan F. K., Quigley E. M. et al. Guidelines for prevention of NSAID-related ulcer complications // Am. J. Gastroenterol. — 2009. — Vol. 104. — P. 728 — 738.
13.    Malfertheiner P., Megraud F., O’Morain C. Management of Helicobacter pylori infection — Maastricht IV/Florence Consensus Report // Gut. — 2012. — Vol. 61. — P. 646 — 664.
14.    McNamara D. Gastro-oesophageal reflux disease and ulcer disease in Europe: NSAID-related gastroduodenal pathology // The Burden of Gastrointestinal Diseases in Europe. — 2004. — P. 31 — 36.
15.    Micklewright R., Lane S., Linley W. et al. Review article: NSAIDs, gastroprotection and cyclo-oxygenase-II-selective inhibitors // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2003. — Vol. 17. — P. 321 — 332.
16.    Pincus T., Koch G., Lei H. et al. Patient Preference for Placebo, Acetaminophen (paracetamol) or Celecoxib Efficacy Studies (PACES): two randomised, double blind, placebo controlled, crossover clinical trials in patients with knee or hip osteoarthritis // Ann. Rheum. Dis. — 2004. — Vol. 63. — P. 931 — 939.
17.    Singh G., Triadafilopoulus G. Epidemiology of NSAID-induced GI complications // J. Reumatol. — 1999. — Vol. 26. — P. 28 — 24.
18.    Venerito M., Malfertheiner P. Interaction of Helicobacter pylori infection and NSAIDs in gastric and duodenal ulcers // Helicobacter. — 2010. — Vol. 15. — P. 239 — 250.
19.    Vergara M., Catalan M., Gisbert J. P. et al. Meta-analysis: role of Helicobacter pylori eradication in the prevention of peptic ulcer in NSAID users // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2005. — Vol. 21. — P. 1411 — 1418.
20.    Wolfe M. M., Lichtenstein D. R., Singh G. Gastrointestinal toxicity of nonsteroidal antiinflammatory drugs // N. Engl. J. Med. — 1999. — Vol. 340. — P. 1888 — 1899.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

Новини

temporary banner

27 липня 2017 року французька незалежна компанія BIOCODEX оголосила про запуск двох нових міжнародних програм, спрямованих на вивчення мікробіоти кишечника та підтримки досліджень цієї області, - Інститут мікробіоти BIOCODEX та Фонд досліджень мікрообіоти BIOCODEX

Авторизація


Видавництво


Послуги


Партнери


Рекламодавці


Передплата








© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»