Синдром підвищеної проникності кишечника в загальній клінічній практиці

Автор(и)

  • V. V. Chernyavskyi Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Ukraine
  • L. L. Pavlovskyi Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Ukraine
  • V. V. Tishchenko Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2020-3-91

Ключові слова:

синдром кишечника, який протікає, кишкова проникливість, зонулін, пробіотики, пребіотики

Анотація

Синдром підвищеної кишкової проникності — це патологічний стан, який характеризується зниженням бар’єрної функції кишечника і транслокацією кишкової флори в кровоносне русло, що призводить до появи симптомів з боку багатьох органів та систем. Синдром підвищеної кишкової проникності — це проблема не лише лікарів загальної практики, терапевтів чи гастроентерологів, а мультисистемна проб­лема, котра стосується також лікарів інших спеціальностей (дерматологів, неврологів тощо). Незважаючи на те, що встановлено наявність зв’язку між синдромом підвищеної проникності та різними захворюваннями (депресія, синдром хронічної втоми, аутизм), є багато невирішених питань щодо механізмів розвит­ку синдрому підвищеної проникності кишечника. Не існує чітких стандартизованих тестів, які давали б змогу підтвердити наявність цього синдрому, зокрема виявити маркери дисфункції епітелію та кишкової проникності. Методи, які використовують для діагностики синдрому «кишечника, який протікає», мають багато недоліків, що обмежує їх застосування в практичній діяльності. Це спонукає лікарів до використання емпіричного принципу лікування із застосуванням різних видів препаратів, які іноді не поліпшують, а погіршують прогноз у таких пацієнтів. Основним приводом запідозрити наявність синд­рому підвищеної проникності кишечника для лікаря є неспецифічна клінічна картина: поєднання одного або кількох кишкових симптомів (метеоризм, біль, діарея, закреп) зі шкірними проблемами, порушенням функціональних печінкових тестів, імунологічними розладами. Розглянуто нові погляди на етіологію та патогенез синдрому підвищеної проникності кишечника. Висвітлено сучасні методи та основні принципи діагностики і лікування синдрому проникності кишечника. Триває пошук ефективних способів специфічного етіотропного лікування. З огляду на наявні дані, можна допомогти пацієнту, використовуючи патогенетичний підхід до терапії: протизапальне, антибактеріальне, пробіотичне та пребіотичне лікування, корекцію функціональних, запальних і дисбіотичних станів кишки.

Біографії авторів

V. V. Chernyavskyi, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Чернявський Володимир Володимирович,
д. мед. н., проф., проф. кафедри внутрішньої медицини № 1

L. L. Pavlovskyi, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Л. Л. Павловський

V. V. Tishchenko, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

В. В. Тіщенко

Посилання

Chen C, Wang P, Su Q et al. Myosin light chain kinase mediates intestinal barrier disruption following burn injury. PLoS One. 2012;7(4). e34946. doi:10.1371/journal.pone.0034946.

Earley ZM, Akhtar S, Green SJ et al. Burn injury alters the intestinal microbiome and increases gut permeability and bacterial translocation. PLoS One. 2015;10(7). doi: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0129996.

Fukui H. Increased intestinal permeability and decreased barrier function: does it really influence the risk of inflammation?. Inflamm Intest Dis. 2016;1(3):135-145. doi: 10.1159/000447252.

Kopp ZA, Jain U, Van Limbergen J, Stadnyk AW. Do antimicrobial peptides and complement collaborate in the intestinal mucosa?. Front Immunol. 2015;N 6:17. doi: 10.3389/fimmu.2015.00017.

Lamprecht M, Bogner S, Schippinger G et al. Probiotic supplementation affects markers of intestinal barrier, oxidation, and inflammation in trained men: a randomized, double-blinded, placebo-controlled trial. J Int Soc Sports Nutr. 2012;9(1):45. doi:10.1186/1550-2783-9-45.

Ohlsson B, Orho-Melander M, Nilsson P. Higher levels of serum zonulin may rather be associated with increased risk of obesity and hyperlipidemia, than with gastrointestinal symptoms or disease manifestations. Int J Mol Sci. 2017;18(3):582. doi: 10.3390/ijms18030582.

Peterson LW, Artis D. Intestinal epithelial cells: regulators of barrier function and immune homeostasis. Nat Rev Immunol 2014;14(3):141-153. doi: 10.1038/nri3608.

Qinghui Mu, J Kirby J, Reilly C, Xin M. Luo. Leaky gut as a danger signal for autoimmune diseases. Front. Immuno — 2017. doi: https:. doi.org/10.3389/fimmu.2017.00598.

Spruss A, Kanuri G, Stahl C et al. Metformin protects against the development of fructose-induced steatosis in mice: role of the intestinal barrier function. Lab Invest. 2012;92:1020-1032. doi: 10.1038/labinvest.2012.75.

Sturgeon C, Fasano A. Zonulin, a regulator of epithelial and endothelial barrier functions, and its involvement in chronic inflammatory diseases. Tissue Barriers. 2016;4 (4). e1251384. doi: 10.1080/21688370.2016.1251384.

Van Ampting MT.J., Schonewille AJ, Vink C et al. Intestinal barrier function in response to abundant or depleted mucosal glutathione in salmonella-infected rats. BMC Physiol. 2009;17(9):6. doi: 10.1186/1472-6793-9-6.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-05-19

Номер

Розділ

Огляди