Особливості мікробного пейзажу при нестероїдіндукованих гастропатіях у хворих на цукровий діабет
DOI:
https://doi.org/10.30978/MG-2018-3-37Ключові слова:
нестероїдіндуковані гастропатії, цукровий діабет, біоплівкиАнотація
Мета — вивчити частоту і характер мікробного ураження слизової оболонки верхніх відділів шлунково-кишкового тракту у хворих з нестероїдіндукованими (НПЗП) гастропатіями на тлі цукрового діабету (ЦД).
Матеріали та методи. Обстежено 108 пацієнтів з НПЗП-гастропатіями (52 (48 %) чоловіки та 56 (53 %) жінок), які перебували на стаціонарному або амбулаторному лікуванні в клініці Харківського національного медичного університету. Середній вік пацієнтів — (42,5 ± 4,5) року. Основну групу сформовано з 51 (47 %) пацієнта з ЦД, групу порівняння — із 57 (53 %) хворих без ЦД. Обидві групи були репрезентативними за віком і співвідношенням статей. Проведено мікробіологічне дослідження матеріалу (зокрема гелікобактерної та грибкової інфекції) з антрального відділу шлунка та періульцерозної зони, отриманого під час фіброгастродуоденоскопії, визначення чутливості виявлених грибів і штамів бактерій до хіміотерапевтичних препаратів.
Результати. В основній групі статистично значущо переважали пацієнти з Helicobacter pylori-асоційованими гастропатіями (р < 0,05). У 70 (64,2 %) пацієнтів в обох групах у мікробному пейзажі переважали асоціації бактерій з грибами роду Candida. В основній групі біоплівки виявлено в усіх пацієнтів. При дефектах розміром понад 1,0 см достовірність приєднання грибкової інфекції зростала (відношення шансів — 7,0, 95 % довірчий інтервал — 2,67 — 8,33; р < 0,0001). Вивчення чутливості виявлених біоплівок до дії хіміопрепаратів показало, що найбільшу антимікотичну активність виявляли амфотерецин В і ністатин. Найчутливішими штами бактерій були до антибіотиків цефалоспоринового ряду та азитроміцину.
Висновки. У пацієнтів з НПЗП-гастропатіями на тлі ЦД статистично значущо підвищується ризик контамінації слизової оболонки верхніх відділів шлунково-кишкового тракту асоціаціями бактерій та грибів. Біоплівки призводять до збільшення резистентності мікроорганізмів до антифунгальних препаратів і антибіотиків. У пацієнтів з ЦД слід проводити цілеспрямоване обстеження на наявність дисбіозу слизової оболонки верхніх відділів шлунково-кишкового тракту і визначення хіміочутливості кожного з ізольованих мікроорганізмів.
Посилання
Derkach SA, Voronkina IA, Gabisheva LS, Kutsay NM. Vpliv antibIotikiv na bioplivkoutvorennya MSSA ta MRSA shtamami stafilokoka (Ukrainian). Infektsiyni hvorobi [Infectious diseases] (Ukrainian). 2016; 4 (86): 46-51 doi: 10.11603/1681-2727.2016.4.7212
Eremina EI. Bondarenko VM, Zvereva S.I et al. Dysbiotic changes during eradication therapyof Helicobacter pylori and their management (Russian)., Jurnal microbiologii, epidemiologii i immunobiologii [Journal of microbiology, epidemiology and immunobiology] (Russian). 2008; 3 : 62-66.
G.Sh. Isaeva, V. B. Ziatdinov Microbiota, biofilms and Helicobacter pylori in the diseases of gastroduodenal zone Center of Hygiene and Epidemiology in the Republic of Tatarstan (Russian)., Kazanskii meditsinskii zhurnal [Kazan Medical Journal] (Russian). 2014; 5 : 762-768
Kirilova VP, Tkach TM, Lyamin AV, Trunin DA, Serozitidinova AV. Plenkoobrazuyuschaya sposobnost gribov roda Candida, vyidelennyih so slizistoy obolochki polosti rta bolnyih mieloleykozom (Russian). Rossiyskiy stomatologicheskiy zhurnal [Rossiyskiy stomatologicheskiy zhurnal] (Russian).2015; 19 (5): 15-18
Nakaz MOZ Ukraine vid 05.04.07 № 167 «Pro zatverdzhennya metodichnih vkazivok «Viznachennya chutlivosti mikroorganizmivdo antibakterialnih preparativ». [digital resource] (Ukrainian). Available from: http://mozdocs.kiev.ua.
Charvinets VM, Bondarenko VM, Bazlov SN. Mucosal microflora in the ulceration zone in patients with peptic ulcer disease of duodenum (Russian)., Jurnal microbiologii, epidemiologii i immunobiologii [Journal of microbiology, epidemiology and immunobiology] (Russian). 2001; 5 : 12-15.
Drossman DA. Functional gastrointestinal disorders: history, pathophysiology, clinical features, and Rome IV. Gastroenterol. 2016;pii: S0016-5085 (16) 00223-7. DOI: 10.1053/j.gastro.2016.02.032
Lee YC, Chiang TH, Chou CK et al. Association between Helicobacter pylori eradication and gastric cancer incidence: a systematic review and meta-analysis. Gastroenterol. 2016;150:1113-1124. DOI: 10.1053/j.gastro.2016.01.028
Malfertheiner P. Diagnostic methods for H. pylori infection: choices, opportunities and pitfalls. United European Gastroenterol J. 2015;N 3:429-431. DOI: 10.1177/2050640615600968
Malfertheiner P, Mégraud F, O’Morain C et al. European Helicobacter and Microbiota Study Group and Consensus panel. Management of Helicobacter pylori infection — the Maastricht V/Florence Consensus Report. Gut. 2017;66(1):6-30. DOI: 10.1136/gutjnl-2016-312288
Park SH, Cho CS, Lee OY et al. Comparison of Prevention of NSAID-Induces Gastrointestinal Complications by Rebamipide and Misoprostol: A randomised, multicenter, сontrolled trial — STORM STUDY. J Clin Biochem Nutr. 2007;40(2):148-155. DOI: 10.3164/jcbn.40.148
Sostres C, Carrera-Lasfuentes P, Benito R et al. Peptic ulcer bleeding risk. The role of Helicobacter pylori infection in NSAID/low-dose aspirin users. Am J Gastroenterol. 2015;110:684-9. DOI: 10.1038/ajg.2015.98
Straube S, Tramer MR, Moore MA. Mortality withupper gastrointestinal bleeding and perforation: effects of time and NSAIDS use. BMC Gastroenterol. 2009;N 9:41. DOI: 10.1186/1471-23OX-9-41
Sugano K, Tack J, Kuipers EJ et al. Kyoto global consensus report on Helicobacter pylori gastritis. Gut. 2015;64(9):1353-1367. DOI: 10.1136/gutjnl-2015-309252.
Zhang M. M., Qian W, Qin Y. Y. et al. Probiotics in Helicobacter pylori eradication therapy: a systematic review and meta-analysis. World J Gastroenterol. 2015;21:4345-4357. DOI: 10.3748 %2Fwjg.v21.i14.4345.
