Ефективність та безпечність препарату адеметіоніну в корекції функції печінки у пацієнтів зі стеатогепатитом. Результати відкритого багатоцентрового порівняльного постмаркетингового дослідження
DOI:
https://doi.org/10.30978/MG-2019-1-13Ключові слова:
адеметіонін, неалкогольний стеатогепатит, фактор некрозу пухлини α, показники цитолізу, рівень депресіїАнотація
Мета — дослідити ефективність та безпечність препарату адеметіоніну, ліофілізат для розчину для ін’єкцій, у пацієнтів з неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ).
Матеріали та методи. Обстежено 120 пацієнтів із НАСГ, яких було розподілено на дві групи. Пацієнтам основної групи (35 чоловіків і 27 жінок, середній вік — (49,0 ± 2,1) року) призначали генеричний препарат адеметіоніну «Гепаметіон» («Артеріум») по 400 мг внутрішньовенно щодня протягом 2 тиж, пацієнтам групи порівняння (34 чоловіки і 24 жінки, середній вік — (52,0 ± 2,3) року) як референтний препарат — оригінальний препарат адеметіоніну «Гептрал» по 400 мг внутрішньовенно щодня протягом 2 тиж. Групи були порівнянні за співвідношенням статей, віком, метаболічними показниками (р > 0,05). Діагноз неалкогольної жирової хвороби печінки встановлювали відповідно до міжнародних та національних протоколів і стандартів її діагностики. Рівень депресії визначали методом анкетування з використанням стандартного опитувальника Бека.
Результати. На тлі призначення адеметіоніну у пацієнтів із НАСГ відзначено статистично значущу позитивну динаміку показників цитолізу (р < 0,05) і запалення (фактора некрозу пухлини α) (р < 0,001) порівняно з вихідними даними на 18-ту—22-гу та 48-му—52-гу добу, усунення ознак депресії, про що свідчило статистично значуще зниження рівня депресії (р < 0,001).
Висновки. Результати використання адеметіоніну дають підставу позитивно оцінити його ефективність у пацієнтів із НАСГ як патогенетичний лікарський засіб з додатковим вираженим антидепресивним ефектом. Досліджуваний препарат адеметіоніну порівнянний із референтним (р > 0,05).
Посилання
Zaychenko OE. Therapeutic targets for non-alcoholic fatty liver disease (Russian). [Modern gastroenterol.] (Ukrainian). 2014;1 (75):130-138.
Order of the Ministry of Health of Ukraine «The only clinical protocol of primary, secondary (specialized) medical aid «Non-alcoholic steatohepatitis» November 06, 2014 No. 826 (http://search.ligazakon.ua).
Poluhina AV, Vinnitskaya E.V, Sandler Yu. G., Haymenova T. Yu. Ademeionin in the treatment of non-alcoholic fatty liver disease (Russian). [Medical advice] (Russian). https://cyberleninka.ru/article/n/ademetionin.
Фадеенко Г. Д., Гриднев А. Е. Эффективность и безопасность адеметионина при коррекции функции печени у пациентов со стеатогепатитом. Результаты открытого постмаркетингового исследования // Сучасна гастроентерол. — 2018. — № 1 (99). — С. 7 — 16.
Anstee QA, Day CP. S-adenosylmethionine (SAMe) therapy in liver disease: A review of current evidence and clinical utility. J Hepatol — 2012;57:1097-1109.
Del Bas JM et al. Hepatic accumulation of S-Adenosylmethionine in hamsters with non-alcoholic-fatty liver disease associated to metabolic syndrome under selenium and vitamin E deficiency. Clinical Science. 2017;CS20171039.
European Association for the Study of the Liver. et al. EASL-EASD-EASO Clinical Practice Guidelines for the management of non-alcoholic fatty liver disease. Obesity facts. 2016;9(2):65-90.
Fridel HA, Goa KL, Benfield P. S-adenosyl-L-methionine: a review of its pharmacological properties and therapeutic potentials in liver dysfunction and affective disorders in relation to its physiological role in cell metabolism. Drugs. 1989;38:389-416.
Guo T, Chang L, Xiao Y, Liu Q. S-adenosyl-L-methionine for the treatment of chronic liver disease: a systematic review and meta-analysis. PLoS One. 2015;10. Published online 2015 Mar 16.
Lombardi R et al. Pharmacological interventions for non-alcohol related fatty liver disease (NAFLD): an attempted network meta-analysis. The Cochrane Library. 2017;3. CD011640. doi: 10.1002/14651858.CD011640.pub2. https://www.semanticscholar.org/paper/Pharmacological-interventions-for-non-alcohol-fatty-Lombardi-Onali/97f76574138cb02b01d0f15235d251e7c8c6e42a.
Lyall MJ et al. Methyl donor deficient diets cause distinct alterations in lipid metabolism but are poorly representative of human NAFLD. Wellcome Open Research. 2017;2:67. doi: 10.12688/wellcomeopenres.12199.1. eCollection 2017. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/29707653
Martinez-Chantar ML et al. Spontaneous oxidative stress and liver tumors in mice lacking methionine adenosyltransferase 1A. The FASEB Journal. 2002.
Martínez-Uña M et al. S-Adenosylmethionine increases circulating very-low density lipoprotein clearance in non-alcoholic fatty liver disease. J Hepatol. 2015;62(3):673-681.
Mato JM et al. S-adenosylmethionine metabolism and liver disease. Ann Hepatol. 2013;12(2):183-189.
Meikle PJ, Summers SA. Sphingolipids and phospholipids in insulin resistance and related metabolic disorders. Nature Reviews Endocrinology. 2017;13(2):79.
Noureddin M, Mato JM, Lu SC. Nonalcoholic fatty liver disease: update on pathogenesis, diagnosis, treatment and the role of S-adenosylmethionine. Experimental Biology and Medicine. 2015;240(6):809-820.
Ramani K, Lu SC. Methionine adenosyltransferases in liver health and diseases. Liver Research. 2017;1(2):103-111.
Sookoian S et al. Nonalcoholic steatohepatitis is associated with a state of betaine insufficiency. Liver Int. ernational. 2017;37(4):611-619. doi: 10.1016/j.livres.2017.07.002.
The Diagnosis and Management of Non-Alcoholic Fatty Liver Disease: Practice Guideline by the American Association for the Study of Liver Diseases, American College of Gastroenterology, and the American Gastroenterological Association. Hepatology. — 2012. https://www.aasld.org/sites/default/files/guideline_documents/NonalcoholicFattyLiverDisease2012.pdf.
